Якщо зараз до 80% випускників шкіл вступають до вишів, то вже найближчим часом відсоток тих, хто після школи опановуватиме робітничий фах, збільшиться, адже на університети чекає оптимізація – їх помітно поменшає.
Сягнули дна
Все йде до того, що закриття ВНЗ вже найближчим часом не уникнути.
“Закриття університетів, які не відповідатимуть певним вимогам, неминуче. Країні не потрібно стільки вишів, як зараз. За період незалежності вища освіта стала бізнесом, на якому багато хто непогано заробив”, – заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий невдовзі після того, як очолив міністерство.
Він зазначив, що зараз, на жаль, вже нікого не дивує, що інженери-радіотехніки працюють пакувальниками на складі, а дипломовані юристи продають квитки у громадському транспорті.
“Наша мета – направити на професійну освіту до 50% молоді та дати їм гарну професію. Тому у найближчі роки розвиток професійно-технічної освіти стане в Україні мейнстримом”, – зазначив міністр.
За його словами, до 50% випускників шкіл будуть іти саме до закладів профтехосвіти, щоб опанувати робітничу професію. Навчання там не зводитиметься до роботи з напилком чи виготовлення табуретів. Заклади профтехосвіти мають готувати висококваліфікованих робітників, які зможуть використовувати найсучасніші технології. Для цього необхідно переглянути не лише систему післяшкільної освіти, а й шкільної. У середній школі всім дітям даватимуть лише базову освіту – 9 класів. До її закінчення і діти, і батьки повинні будуть визначитися, куди йти далі: навчатися робітничим професіям чи вчитися далі і вступати до університету.
Щодо вищої школи, то Лісовий наголосив, що вона не збережеться в тому вигляді, в якому є нині. По-перше, такої кількості університетів Україні просто не потрібно. По-друге, вже зараз стоїть невідкладне питання щодо підвищення якості вищої освіти, яка, схоже, сягнула дна.
“Якщо ми зараз не почнемо вживати заходів щодо підвищення якості вищої освіти, ми просто втратимо її. Тому комплекс реформ, спрямованих на порятунок вищої освіти, – це один із наших пріоритетів”, – наголосив очільник МОН.
Очікуються палкі дискусії
І вже зараз в міністерстві готуються вживати заходів щодо порятунку освіти – скороченням кількості вишів.
“В Україні працює понад 170 державних закладів вищої освіти. Крім того, є територіально відокремлені структурні підрозділи. Також деякі наші коледжі пропонують бакалаврську освіту. А ще є аспірантури, відкриті в інститутах Академії наук, які також вважаються окремими закладами освіти. Це – достатньо “роздута” система. І це тільки державні заклади, а поруч із ними існує ще 85 приватних. У нас є очевидна проблема з мережею закладів вищої освіти”, – сказав заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі Радіо Культура.
На його думку, необхідність змін у галузі диктує і демографічна ситуація.
“Якщо 15 років тому середня кількість студентів на один заклад становила 6,5 тис. осіб, то сьогодні це 3,5 тис. І ця тенденція триває. А це означає, що нам потрібно зменшувати кількість вишів. Європейська комісія пропонує розробити план дій для цього. Відповідь Міністерства освіти є – вже розроблено законопроєкт “Про модернізацію мережі закладів вищої освіти”, який пропонує низку відповідних кроків”, – уточнив Винницький.
Він зауважив, що, по-перше, слід розмежувати заклади так званої фахової передвищої освіти від закладів вищої освіти. Треба відмовитися від того, що сьогодні університети мають власні підпорядковані коледжі. По-друге, в Європі немає концепції територіально відокремленого структурного підрозділу чи філії. Неможливо навіть уявити, що, наприклад, у Гамбурзі існує філія Мюнхенського університету, а в Марселі – Паризького. Територіально відокремлені структурні підрозділи мають або бути приєднані до інших закладів освіти, або стати незалежними.
“Це копіткий процес, що передбачає багато дискусій на місцях. Але всі мають розуміти, що це на краще, на благо об’єднаного закладу. До кінця 2023 року будемо мати як мінімум 6 таких об’єднань у різних регіонах”, – зазначив заступник міністра.
Слід зауважити, що згаданий законопроєкт поки що не зареєстровано в парламенті, то ж ознайомитися з ним – неможливо. А вже до кінця року планують отримати результати його дії. То ж дійсно, все йде до того, що дискусій на місцях буде навіть дуже багато. В першу чергу, передбачувано, обуряться педагоги, яких залишать без роботи або дадуть їм незначне навантаження.
“Одна з перших ініціатив, яку ми внесли в парламент ще на початку року, – законопроєкт 9620 про посилення наукової діяльності в університетах. Йдеться про те, що навчальне навантаження викладача повинно бути зменшене з 600 до 500 годин на рік, але має бути обов’язковим ще 500 годин наукової роботи. Це дасть нам змогу, по-перше, зменшити навчальне навантаження на одного викладача, тобто зберегти колективи після об’єднання університетів. Це позитивний крок, хоча деякі голосні коментатори вважають, що це погано. Але якщо в нас є 3,5 тис. студентів на заклад, а система була побудована на 10 тис. студентів на заклад, то логічний висновок: зараз у системі працює забагато людей. Але це не означає, що ми маємо просто махати шаблями і звільняти. Це треба робити еволюційно, модернізувати нашу мережу. Тому що модернізація – це так само про інвестиції. Нам треба будувати, вкладати ресурси в лабораторне обладнання, наукові дослідження, поліпшувати матеріальну базу. Це не завжди відбувається швидко й очевидно, але ми це все робимо”, – наголосив Винницький.
Він також розповів і про подальшу долю військових кафедр, які збереглися при деяких університетах.
“Військова кафедра сьогодні – це велика потреба нашої держави. Ми розуміємо, що навіть якщо завтра буде перемога, ми залишаємося в ситуації, де нам у значній кількості потрібні офіцери запасу. Зараз військова кафедра – це фактично платна освіта. Ми пропонуємо це змінити. Якщо є ґрант, який частково покриває освіту студента військової кафедри, інша частина може бути покрита за кошт того бюджету, який виділено на підготовку офіцерів запасу. Крім того, треба розуміти, що військові кафедри будуть відповідати за так звану “базову військову підготовку”, універсальну для всіх хлопців і дівчат, які вступають у заклади освіти. Ми плануємо запроваджувати це з вересня 2024 року. Зараз готуємо всю інфраструктуру”, – сказав представник Міносвіти.
Хто ще проти “фабрики дипломів”
Варто згадати, що на оптимізації мережі закладів освіти наполягають і в Єврокомісії – це питання навіть внесли до щорічного звіту. А Світовий банк ще в 2021 році рекомендував Україні зменшити кількість вишів, яка є занадто великою та неефективною. Експерти банку тодізазначили, що мережа державних українських вишів в умовах скорочення населення є неефективною і створює проблеми, як для її фінансової стійкості, так і для якості послуг.Вони відзначили низьку прозорість системи та поганий зворотний зв’язок. І звернули увагу на те, що 85% української молоді планують отримати вищу освіту, однак цей високий попит погано відображається на інформації про доступні варіанти освіти та на результатах працевлаштування.За даними Держслужби зайнятості на 1 серпня 2023 року, переважна більшість безробітних (43%) мають вищу освіту.
“Останніми роками кількість державних вишів скоротилася на 25%, включаючи коледжі та галузеві технікуми, які були “фабриками дипломів”, але ще багато що слідзробити”, -підкреслилиу Світовому банку.
