Соціологічна група Рейтинг провела опитування “Україна в умовах війни” щодо сприйняття українцями загроз та очікувань зими 2023-2024.
Найкритичніша оцінка – у молоді
Більше половини опитаних, 51%, сподіваються, що в цілому ситуація цієї зими залишиться незмінною. Ще 25% очікують на покращення, 21% – на погіршення. Більше позитивних прогнозів дали в центральних регіонах, старші люди та небагаті: третина з них вірять у поліпшення.
Якщо конкретніше, то більшість українців чекають взимку поліпшення ситуації на фронті, а погіршення – в економіці. Очікування стосовно того, що відбуватиметься на фронті, є найоптимістичнішими – в них вірять 46%. Критичнішою в оцінці ситуації на фронті є молодь віком 18-35 років: у її покращення вірить 38%, тоді як серед старших людей віком 51+ на позитивний розвиток подій сподіваються 52%.
Тим часом партнери нашої країни звертають увагу на те, що протягом останніх кількох місяців повномасштабної війни України проти росіян лінія фронту значно не змінилася, але українська сторона досягла значних здобутків.
“За останні кілька місяців лінія фронту значною мірою була без змін. Але Україні вдалося за допомогою крилатих ракет завдати великої шкоди глибоко за лінією фронту. Вдалося знищити російські літаки і вертольоти. Вдалося витіснити російський Чорноморський флот у східну частину моря. Це означає, що ми тепер можемо тримати відкритими морські торгові шляхи”, – сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг в інтерв’ю ARD.
За його словами, зараз триває війна на виснаження, під час якої перемагає ефективність і хороша логістика. Тому необхідно підтримувати Україну як в погані, так і в хороші часи. А високий темп виробництва зброї та боєприпасів – справа особливої ваги. Отже, є надія на те, що необхідну для успішних дій на фронті нам нададуть вчасно.
В опитуванні за песимістичними прогнозами лідирує економіка: 34% респондентів очікують на погіршення, 43% – не чекають жодних змін. Сфера енергетики оцінюється як така, що покращиться (17%) або залишиться без змін (43%).
Найбільше на погіршення в економічному секторі очікують кияни – 49%. Загалом чим молодші та забезпеченіші респонденти, тим вища серед них частка людей з негативними прогнозами стосовно економіки.
Але в ЄС, навіть зважаючи на негативний вплив війни, прогнозують для економіки України поступове зростання.
“Незважаючи на величезні виклики, що були спричинені російською агресивною війною, економіка України продемонструвала видатну стійкість у 2023 році, завдяки виключному врожаю, урядовим стимулам, що були підкріплені підтримкою від міжнародних партнерів, а також дотриманню владою зобов’язань із забезпечення макроекономічної стабільності. За прогнозом, зростання сягне 3,7% у 2024 році та 6,1% у 2025 році”, – йдеться у повідомленні Єврокомісії.
Головними стимулами для такого зростання в ЄС вважають систему приватного споживання та державних інвестицій, зокрема, в процесі відбудови та відновлення країни.
Респондентів запитували і про можливі зміни особистого стану справ взимку. Серед забезпечених громадян частка тих, хто боїться погіршення свого становища, складає 7%, серед бідних – 28%. Загалом серед усіх респондентів сподіваються на те, що у особистому становищі не відбудеться будь-яких змін, – 64%, чекають поліпшення – 16%, погіршення – 17%.
Близько третини українців оцінюють загрозу ракетного удару по їхньому населеному пункту як високу.
“Найбільше таких серед мешканців Києва (57%), а також прифронтових та деокупованих територій (близько 42%). Натомість військові дії на території свого населеного пункту вважають дуже ймовірними лише 10%, але серед деокупованих і прифронтових областей так вважають до 20%”, – зазначають автори дослідження.
Відповідно до його результатів, більше половини (51%) українців вважають, що завжди необхідно оголошувати повітряну тривогу під час злетів МіГів – потенційних носіїв “кинджалів”. Близько 40% українців зазначають про доцільність диференціації тривог в залежності від ситуації та реальності загрози. Кількість тих, хто взагалі проти оголошення тривог, не перевищує 5%.
Блекаут малоймовірний
Напередодні зими майже 75% українців готувалися до можливих проблем з енергопостачанням. Серед найпопулярніших заходів – придбання ліхтариків, батарейок, акумуляторів та генераторів, а також заготівля запасів їжі та питної води.
“72% опитаних вказали, що у їхньому населеному пункті є Пункт незламності. Водночас у сільській місцевості майже 40% мешканців зазначили, що їхньому населеному пункті Пункт незламності відсутній. Найбільше таких пунктів у Києві, а також на деокупованих та прифронтових територіях. Серед тих респондентів, які мають Пункт незламності у своєму населеному пункті, 13% користувалися ним минулої зими: 3% часто, 10% рідко”, – свідчать результати опитування.
До слова, на засіданні Координаційного штабу з питань розгортання та організації роботи Пунктів незламності повідомили, що за інформацією обласних військових адміністрацій, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Нацполіції та Укрзалізниці вже 20 листопада почали діяти 10 945 пунктів незламності по всій Україні, були готові до відкриття – 2 356.
“Сьогодні в регіонах триває активна робота з підготовки до зими і одним із важливих питань такої підготовки є забезпечення безперебійної роботи Пунктів незламності в осінньо-зимовий період. Враховуючи можливі загрози, громади мають бути готові до реагування на довготривалі виклики”,- зазначив віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
Дослідження ж доводить, що у випадку відсутності електроенергії протягом тижня більшість українців, 74%, не планують покидати своє житло. Водночас майже чверть опитаних у цьому випадку мають намір переїхати в інше місце: 11% в межах населеного пункту, 8% – в інший населений пункт, 3% – у тимчасове місце проживання (наприклад, у школу), 2% – за кордон.
Проте експерти блекауту навіть за масованої атаки ворога не прогнозують.
“Буде складно. І якщо в якийсь момент при -10-15 градусів почнеться масована атака, нам буде важко, але до блекауту справа не дійде”, – зазначив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в коментарі Укрінформу.
На його думку, можуть виникнути проблеми в окремих регіонах, у деяких – істотні. Але блекаут в національному масштабі малоймовірний.
Дослідники з’ясували, що 60% опитаних вважають, що під час війни потрібно суттєво себе обмежувати в розвагах і покупках, і за два роки війни ці показники практично не змінилися. Ще 36% переконані, що у цей час треба намагатися жити повноцінним життям. Таку думку частіше поділяють мешканці Києва та деокупованих територій. А з тим, що необхідно себе обмежувати, найбільше погоджуються мешканці західних областей. Це питання найбільше розділило респондентів за віком та доходами: молодші й забезпечені значно більше хочуть жити повноцінним життям ніж старші та бідніші.
“Кожен другий в Україні сьогодні не будує ніяких планів наперед взагалі. За останній рік кількість українців, які планують своє життя на тривалий термін (декілька років), знизилась з 19% до 12%. Ще близько 15% планують життя на півроку-рік, 22% – не більш ніж на кілька місяців. Планують своє життя на більш тривалий термін мешканці Києва, люди молодого та середнього віку, а також заможніші громадяни”, – підсумовують дослідники.
З’ясовано також, що майже 80% українців почуваються безпечно у своєму населеному пункті. І, навпаки, відчувають небезпеку мешканці прифронтових та деокупованих регіонів, а також люди середнього і старшого віку, мешканці міст і менш забезпечені громадяни.
