У боротьбі з Росією уряд України втягується в хаотичні і абсолютно божевільні дії, які ведуть країну від гіршого до жахливого.
У боротьбі з Росією уряд України втягується в хаотичні і абсолютно божевільні дії, які ведуть країну від гіршого до жахливого.
а) Навіщо оголошувати те, що тобі приносить більшу шкоду, ніж опонентові? Як, наприклад, з візами.
б) Навіщо втягуватися в конфронтацію, якщо не маєш контролю навіть над своїми територіями? Якщо ви вводите візи з Росією, то ви обривається можливість заробітку для мільйонів жителів Східної України, з якою уряд намагається почати розмову за допомогою розмов російською мовою. Однак, що дадуть розмови про стабільність, якщо більшість жителів південного сходу залишиться з порожнім шлунком? Ці розмови дадуть тільки соціальний вибух. Тобто, реалізація пункту А призводить до провалу реалізації пункту Б, що призводить до провалу всіх інших пунктів. Цікаво, з логікою в Кабміні взагалі дружать?
в) Навіщо вимовляти слова, які не підкріплені силою? Наприклад, оголошувати ультиматуми, якщо на своїй території власна колона БМП не може дійти до потрібної точки, тому що на її шляху виникає кілька десятків проросійських відморозків. Ультиматуми в такій ситуації сприймаються як прикол над ймовірним противником, що викликає регіт і ридання в його мілітаристських колах.
г) Як можна давати наказ військовим застосувати зброю, якщо ця зброя була попередньо вилучена?
Україна повторює помилки Росії. Якщо Росія намагається вести сильну гру на глобальному рівні, маючи слабкі позиції, то Україна намагається вести сильну гру, маючи слабкі позиції на регіональному рівні. У результаті ми отримуємо постійне вигрібання п*здюлей, як це ми бачимо на прикладі капітуляції армії в Криму, яка була очевидна ще тиждень, а то й два тому.
Що зробив уряд, щоб вийти із ситуації із найменшими втратами? Нічого. Це буде вічне клеймо на Турчинові та Яценюкові.
Після всього, що відбулося в Криму, українська армія має великий зуб на уряд. При цьому народ показує любов і підтримку армії, вбачаючи в ній свій останній захист. Тільки за кілька днів народ зібрав 22 млн. гривень на потреби ЗСУ.
У зв’язку з цим два питання до народу і армії:
Якщо народ віддає останнє армії, яка була в ролі падчерки ці 23 роки, то навіщо народу і армії уряд, який:
а) не здатний віддавати накази,
б) не здатний забезпечити захист їхніх інтересів.
Все це говорить про те, що Майдан- 3 дуже навіть не за горами. А щоб ви в цьому не сумнівалися, подивіться ось це дуже повчальне історичне відео. Нічого не нагадує?
Автор: Юрій Романенко
