Автори закону, мабуть, міркували, що ОСББ зможуть стати прикладом у розвитку самої нижчої ланки самоврядування, яка зможе стимулювати демократичні процеси саме знизу, бо згори це відверто не складалося. Але «низи», за відомим висловом, щось не дуже хотіли робити те, що вже давно не в змозі були робити «верхи».
Загадкові літери – ОСББ,
чи на тебе боже, що нам не гоже
Ще за часів президента Кучми дев’ять років тому з’явився Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Цей закон мав регулювати процес самоорганізації населення у житлово-комунальній сфері і, в ідеалі (за задумом авторів), сприяти розвитку засад громадянського суспільства взагалі.
Втім, на не дуже прискіпливий погляд пересічного мешканця Вінниці (як, певно, і всієї України), не кажучи вже про дуже прискіпливі погляди фахівців, вкрай корумпована (тут вона й не дуже оригінальна) сфера житлово-комунального господарства не є самим вдалим полігоном для наробітку звичок з демократії та плацдармом для розвитку відкритого громадянського суспільства.
Автори закону, мабуть, міркували, що ОСББ зможуть стати прикладом у розвитку самої нижчої ланки самоврядування, яка зможе стимулювати демократичні процеси саме знизу, бо згори це відверто не складалося. Але «низи», за відомим висловом, щось не дуже хотіли робити те, що вже давно не в змозі були робити «верхи».
Ну кому у здоровому глузді та твердої пам’яті закортить перебрати у ЖЕКів, взяти «на баланс» проржавілі комунікації у підвалах, де рідко який вентиль «криє», труби теплопостачання лишені ізоляції, чому у підвалах тепло. Відтак зберігати картоплю не можна. До того ж, підвали нерідко затоплюють стоки, звідки сирість та стійкий «аромат».
Проте є завдання «зверху». Періодично потрібно звітувати туди, «на верх» про виконання. Ось і звітують. Наприклад, список Об’єднань власників багатоквартирних будинків Вінницького міськвиконкому починався більш, ніж скромно. В перші роки, коли ще не було відповідного закону, за рік створювалося 2-3 об’єднання. У 2003-му, після появи Закону, було створено чотири, у 2004-му – шість, у 2005-му – дев’ять об’єднань. При чому об’єднаннями багатоквартирних будинків назвати їх було важко. Переважно у ці об’єднання входило три-чотири квартири, інколи кількома квартирами більше. Навіть зараз, коли кількість об’єднань збільшилася до двох сотень, переважну більшість складають такі ж «малогабаритні». Дійсно багатоквартирні будинки, що нараховують десятки квартир у цьому списку і досі рідкість.
Ми звернули увагу, на те, що в багатьох випадках власником ОСББ є Вінницька міська рада. Начальник відділу міськради, що безпосередньо координує процес створення ОСББ у місти, Роман Сергійович Фурман люб’язно пояснив нам, що так буває, коли ОСББ не бере на баланс житловий комплекс, а його балансоутримовачем залишається міська рада в особі ЖЄКу. И Закон це передбачає.
Втім, той же закон каже, що «балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом»(Ст. 11 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»). Виникає питання до законодавця: навіщо створювати об’єднання власників багатоквартирного будинку, якщо його власником залишається міськрада а «балансоутримувач (вона же) забезпечує управління жилим комплексом». Навіщо город городити?
Вже після розмови з п.Фурманом ми поцікавились, що ж це за ОСББ, де фактичним власником будинків залишається міськрада і вона ж управляє жилим комплексом (через ЖЄК, звісно). Зрозуміло, у центрі міста – в межах досяжності. Таких адрес виявилось три: Артинова, 12, Артинова, 67 та Козицького, 77.
Уявляєте, обидві адреси по Артинова – це фактично офісні приміщення. Слідів житла за першим з них виявити не вдалося, а колись воно було! По Артинова, 67 на задвірках жалюгідної одноповерховї будівлі, на фасаді якої гордо красувалися вивіски про круті контори, ще збереглися дві квартири. Може їх більше, але дуже добре заховані.
І ось цей апофеоз первинного накопичення капіталу фігурує у списках міськвиконкому як приклад формування об’єднань власників багатоквартирних будинків. Тобто, провісник демократизму та громадянського суспільства.
Не дивно, що багато хто з мешканців цих самих багатоповерхових будинків з великою осторогою відноситься до закликів брати справу у свої руки. Тим більш брати справу у свої руки з рук ЖЄКу, який роками нехтував цією справою.
Зібрати кворум жителів будинку для проведення установчих зборів практично неможливо, принаймні, дуже важко. Кажуть про створення шляхом опитування мешканців, але стаття 6 відповідного Закону (Створення об’єднання) нічого поро опитування не каже. Але каже про необхідні 50% плюс один голос присутніх власників квартир та про необхідність двох третин голосів «за» створення об’єднання.
