У травні 2019 року киянка Ганна полетіла відпочивати за кордон. Вночі їй на телефон почали надходити повідомлення. Вранці вона виявила, що хтось “зламав” її телефонну картку, увійшов до пошти та акаунтів у соцмережах і почав знімати гроші з банківських рахунків.
За ніч жінка втратила 285 тис грн.!!!
Знання комп’ютерного світу не завжди йдуть на добре їх власникам та суспільству в цілому… За останні 5 років в Україні кількість інформаційних злочинів зросла щонайменше у 2,5 рази!
Про це повідомляє платформа відкритих даних Опендатабот.
Стрибок кількості всіх кіберзлочинів відбувся у 2017 році. Після цього кількість злочинів має тенденцію зростати. Так в 2017 було зафіксовано 1795 справ, в 2018 — 1023, за останні півроку — 1005.
Стрибок 2017-го року значною мірою пов’язаний із вірусом “Петя”, від якого постраждали тисячі компаній, тоді заяви в кіберполіцію про дані, втрачені через цей вірус, часто залишалися без відповідей.
Кіберзлочинці полюють на персональні дані, банківські рахунки, паролі та іншу інформацію, яка існує в електронному вигляді. Тому паролі створюйте не надто прості…
Потерпілими можуть стати як фізичні особи, так і бізнес та державний сектор.
Найпопулярніша стаття кіберзлочинів – шахрайство, на другому та третьому місцях незаконне втручання в роботу комп’ютерів та розповсюдження порнографії.
Збільшення кількості злочинів також пов’язане зі збільшенням кількості фахівців, які здатні їх виявити і розширенням штату кіберполіції.
У 2018 році сума збитків українських банків від незаконних дій з платіжними картками становила 0,0092% від загального обсягу всіх операцій з платіжними картками (у 2017 році – 0,0077%, у 2016 році – 0,011%).
Тобто на один мільйон гривень видаткових операцій з використанням платіжних карток у 2018 році 92 гривні припадало на незаконні операції.
Середній розмір однієї незаконної операції – близько 2 500 гривень (у 2017 році – 2 100 гривень).
Загалом кількість незаконних дій з платіжними картками, за якими банки понесли збитки, за минулий рік підвищилась до 105,5 тисяч випадків (у 2017 році – 77,6 тис. випадків). Традиційно найбільша кількість шахрайських операцій відбувається у великих містах (з населенням понад один мільйон осіб).
Найбільша кількість незаконних дій з платіжними картками у 2018 році відбувалась у мережі Інтернет – 55,1 тис. випадків (52,2% від загальної кількості) – і в порівнянні з 2017 роком зросла в 1,4 рази.
Така негативна тенденція, насамперед, пов’язана зі зростанням кількості шахрайств із застосуванням соціальної інженерії. Шахраї минулого року найчастіше використовували цей метод під час здійснення незаконних дій з платіжними картками або їх реквізитами. Йдеться про введення в оману пересічних громадян будь-якими способами, для того щоб вони розголосили власні персональні дані, реквізити платіжних карток, коди/паролі чи здійснили переказ коштів під психологічним впливом на користь шахраїв.
Зауважимо, що в багатьох випадках злочинці намагаються видати себе за співробітників банку (або Національного банку чи служби безпеки банку) та активно починають випитувати особисту інформацію й інші дані…
Національний банк вкотре наголошує, що представники банку (особливо Національного банку України) ніколи не телефонують із подібними проханнями та не мають потреби і повноважень запитувати громадян інформацію про їхні платіжні картки та рахунки.
У жодному випадку не слід розголошувати реквізити платіжних карток (термін її дії, код CVС2/CVV2, ПІН-код до картки) та персональні дані, а також логін/пароль для входу у веб-банкінг, одноразові паролі для проведення додаткової автентифікації тощо.
З метою запобігання та протидії шахрайству Національний банк рекомендує не відповідати на підозрілі телефонні дзвінки, звертатись до банку-емітенту платіжної картки та перевіряти стан своїх рахунків. Крім того, варто застосовувати ліміти на проведення операцій з використанням платіжних карток, насамперед – в мережі Інтернет, та користуватись послугами sms-інформування про здійснені операції.
ЯК ВБЕРЕГТИСЬ?
Перший варіант — встановити мінімальний ліміт для інтернет-оплати.
Другий варіант — завести картку для оплати в інтернеті та переказувати на неї необхідну суму перед оплатою. Навіть якщо шахраї дізнаються дані картки, вони не зможуть вкрасти велику суму.
Третій варіант — деякі банки пропонують функцію динамічного секретного CVV-коду. Йдеться про тризначний код, який зазвичай написаний на звороті картки. Після підключення функції код буде змінюватися щогодини. Побачити його можна буде тільки у банківському додатку на смартфоні.
