Нафтова війна, яку розгорнули Росія і Саудівська Аравія, сильно вдарила по основних фінансових ринках у світі.
З самого ранку 9 березня обвалилися азіатські фондові індекси:
• японський індекс Nikkei 225 впав на 5,07%;
• південнокорейський KOSPI – на 4,19%;
• шанхайський Shanghai Composite – на 3,01%;
• шеньчженських Shenzhen Composite – на 3,79%;
• гонконгський Hang Seng Index – на 4,23%.
Все це – реакція на обвал цін на нафту. Спочатку вони обрушилися на 29-32%: ф’ючерси на Brent впали до $ 32,28 за барель, а на WTI – на $ 28,33 за барель. Після полудня котирування трохи відіграли наверх: північноморський сорт Brent відійшов до $ 36,03 / бар, а американський WTI – до $ 32,37 / бар.
Однак ринків було складно переварити головну новину, яка стала першопричиною цього обвалу: провал переговорів між ОПЕК і країнами, що не входять в нафтовий картель (ОПЕК +), за угодою про скорочення видобутку нафти. Старий договір про лімітованої видобутку перестане діяти з 1 квітня 2020 року, і його хотіли продовжити (так поступають з 2017 року, щоб утримати ціни на нафту вище). Однак РФ відмовилася увійти до нової угоди, а значить буде добувати, скільки побажає. А навздогін їй аналогічну заяву видала і Саудівська Аравія – що буде нарощувати виробництво нафти і готова знижувати ціни на неї. Що відразу назвали “нафтової війною”.
Тому європейські ринки відкривали на негативному новинному фоні, і обвалилися ще сильніше азіатських:
• італійський фондовий індекс FTSE MIB впав на 9%;
• французький CAC 40 – на 6,4%;
• британський FTSE 100 – на 6,27%;
• німецький DAX – на 5,84%.
Серйозно постраждали і “винуватці тожества”: індекс саудівської біржі Tadawul на відкритті торгів провалився відразу на 9,5%, а разом з ним покотилися вниз і ціни на папери великих російських компаній на світових ринках. Наприклад, акції “Лукойлу” відразу обвалилися на 19,63%, і у “Газпрому” менше – на 4,91%.
“Щось подібне ми вже бачили в 2008 році, йдуть тотальні розпродажі і котирування котяться вниз. Заголовки ЗМІ рясніють страшними заголовками і ще сильніше розкручують паніку на біржах. Перша реакція – завжди дуже емоційна, але за нею може слідувати корекція. Чим сильніше падає ринок, тим серйозніше потім корекція або відскік. Дуже важливий момент – це реакція американського фондового ринку, потрібно стежити за торгами в США “, – прокоментував” Країні “ситуацію аналітик ГК” Фінам “Сергій Дроздов.
Курси валют та ціни на сировину.
Слідом за фондовими ринками сильно постраждали і валютні. Курс російського рубля до долара впав з 68 руб / $ до 74,86 руб / $, а потім і до 75,67 руб / $. А ціна європейської валюти підскочила з $ 1,11-1,12 / € до $ 1,14 / €.
“На жаль, Україна не може не реагувати на те, що відбувається в РФ. Щоб не говорили про скорочення обсягів зовнішньої торгівлі з цією країною, всі знають, що економічні контакти не припинялися повністю, а перебудувалися і відбуваються через Білорусь. Так що дестабілізація РФ позначиться на нас, так само, як панічні настрої у інших торгових партнерів. Це Китай і Євросоюз “, – прокоментував” Країні “ситуацію фінансовий аналітик Василь Невмержицький.
При цьому відзначається зниження світових котирувань і по важливим для України експортних торговим групам. Середні ціни на травневі ф’ючерси на пшеницю до обіду 9 березня подешевшали на 1,48%, на кукурудзу – на 1,17%, а метали втратили в середньому 2-3% вартості.
“Ціни будуть падати, швидше за метали більше, ніж зерно. Природно, для постачальників цієї продукції це буде непростий час”, – визнав у розмові з “Країною” керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
Від ОВДП будуть активніше позбавлятися.
Хоча в цілому наші фінансисти сподіваються на те, що країні вдасться вирівняти торговий баланс навіть в такій ситуації – на скороченні імпорту. Але більше експерти переживають через дії іноземців, в руках яких знаходиться великий портфель українських ОВДП (облігацій внутрішньої держпозики). Його розмір перевищує еквівалент $ 4 млрд. У нерухомому стані, таке володіння не надто лякало, однак, через коронавируса іноземці в останні тижні активно виводять свої капітали з країн, що розвиваються. Розпродають і українські держоблігації, а на отриману гривню розкуповують долар на міжбанку.
Саме через таку активності з початку березня 2020 року безготівковий курс долара вже підскочив на 32 копійки, і виявився в п’ятницю, 6 березня, 25,02 грн / $. Щоб він не обвалився сильніше, Нацбанку довелося продати минулого тижня $ 157,2 млн (чистий обсяг інтервенцій). Чи готовий НБУ і далі розпродавати свої золотовалютні резерви і підтримувати гривню – точно невідомо. Єдине, на що сподіваються аналітики – що іноземці не впадуть в потужну паніку, і будуть спокійно скидати ОВДП.
“ОВДП в розумінні будь-якого нерезидента – це високоризиковий актив. Під час паніки від таких активів автоматично намагаються позбутися, так що певна розпродаж буде. Але не думаю, що масштаб буде більшим”, – вважає Олександр Паращій.
Хоча всі розуміють, що все залежить від настрою світових ринків і від рівня підтримки, який їм нададуть уряди різних країн і фінансові регулятори.
“Подивимося, як на новини по нафті реагуватимуть американські ринки, і на те, наскільки істотною буде паніка. Якщо вона буде сильною, то активи будуть розпродаватися на емоціях, навіть в збиток. До речі, саме цей момент ідеальний для тих, хто захоче дешево відкупити актив. на мінімальною ціною, як то кажуть, “на дні”. Але все буде залежати від подальшого розвитку подій “, – підкреслив Сергій Дроздов.
Що буде з курсом гривні в березні?
Українські банкіри вважають, що завтрашні міжбанківські торги (9 березня міжбанк не працює через вихідний) розпочнуться з зниження курсу гривні: за одними оцінками, безготівковий ринок відкриється подорожчанням долара на 8 копійок – в рамках 25,05-25,10 грн / $ , а по іншим ще вище – на 25,05-25,15 грн / $.
Далі все буде залежати від дій Національного банку. Іноземці, безсумнівно, будуть стояти в черзі на покупку долара, тому від НБУ чекають активних розпродажів долара з золотовалютного резерву. Мало хто вірить, що регулятор задовольнить всі заявки, тому девальвація гривні вважається питанням вирішеним. Мінімально до 25,05-25,10 грн / $, максимально – до 25,30 грн / $.
“Невідомо, яку лінію поведінки вибере Нацбанк і уряд. Або вирішать підтримати українських експортерів: дадуть підрости курсу долара природним шляхом, і поліпшать наповнення держбюджету. Або будуть захищати гривню. Подивимося. Хоча деяка девальвація могла б допомогти промисловості: до 26 грн / $ або навіть до 27-28 грн / $. Обсяг імпорту в Україну і так скоротилися, і великої залежності від ціни газу у нас зараз немає. Плюс населення більше не закредитувати в валюті, як було шість тому. Все сценарії потрібно прораховувати “, – зауважив Василь Чи не вмержіцкій.
Від одномоментної девальвації гривні найсильніше постраждають іноземні власники ОВДП. Адже деякі з них заходили в Україну з покупками гривневих облігацій по 25-26 грн / $, і отримають збитки на виведення інвестицій. З самим виведенням грошей великих проблем бути не повинно, і все буде залежати від того, скільки нерезиденти погодяться втратити. Фінансисти запевняють, що гривневі держоблігації у них готові відкуповуватися, але відкупити з дисконтом.
“Думаю, наші держбанки і інші фінустанови зможуть викупити облігації нерезидентів. Але, звичайно, якщо отримають на них хороші знижки”, – вважає Невмержицький.
До речі, ця уцінка дозволить непогано заощадити і нашому Нацбанку. Чим менше гривні за ОВДП виручать іноземці, тим менше долара з золотовалютних резервів доведеться продавати НБУ.
“З точки зору держави це могла б побут ідеальна ситуація. Зараз у нерезидентів ОВДП більш ніж на $ 4 млрд, а якщо вони в паніці погодяться на уцінку, то могли б вийти з України з меншою сумою. Скажімо, з $ 2,5-3 млрд . тобто з резерву НБУ витече менше долара, а вся недоотриманий іноземцями прибуток від паперів перекочує на баланси держбанком. При цьому наша країна почне вирішувати проблему піраміди ОВДП, і що важливо – не оголошуючи дефолт. При цьому ми підтримаємо нашу промисловість за рахунок плавної девальвації гривні. Слово за Кабміном і Нацбан ом. Після їх вирішення, ми зрозуміємо, наскільки вони залежні від тиску власників боргових паперів. Якщо не захочуть сильно дисконтувати ОВДП – значить в паперах залишилося занадто багато “своїх”, і на них натиснули, а якщо немає – там справжні іноземці. Розв’язка скоро “, – резюмував у розмові зі” Країною “перший заступник голови великого банку.
#влада #гривня #корупція #криза #держоблігації
