Опалювальний сезон 2016/2017 років Україна почала з запасами газу 14,7 млрд куб. м. Найменші запаси газу в підземних сховищах (ПСГ) були 22 березня – 8,1 млрд куб.м, при цьому приблизно 5 млрд куб.м становить незнімний обсяг газу.
Станом на 20 липня в ПСГ було 12,56 млрд куб.м газу, заповненість сховищ становила 40%. На цю ж дату в минулому році було 10,14 млрд куб. м., пише Сегодня.
Оскільки ціна на газ для населення не змінюється, не буде збільшена і ціна його закупівлі в «Укргзвидобування», дочки «Нафтогазу», основного добувача газу в країні (близько 75% загального видобутку). Самі ж добувачі постійно говорять, що їм не вистачає коштів для інвестицій.
Однак в період з 12 по 16 липня «Укргазвидобування» вийшло на щодобовий рівень видобутку 42,1 млн куб.м, що є максимальним значенням за останні п’ять років. Це на 7,4% більше, ніж за аналогічний період 2016 року. За даними компанії, зростання видобутку відбулося головним чином внаслідок застосування нових технологій, зокрема – гідророзриву пласта. За даними компанії, середня вартість одного розриву становить близько 4 млн грн. Витративши 300 млн грн на ці роботи, отримали газу на 1,2 млрд грн.
Підприємства країни в січні-червні видобули 18,4 млн т рядового (т. Е. Незбагаченого і відсортованого) вугілля, що менше на 2,9% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Причому видобуток коксівного вугілля знизився на 24,7% – до 3,4 млн т, а енергетичного зріс на 3,8% – до 15,0 млн т. На теплові електростанції ТЕС припадає основна частка (93%) споживання енергетичного вугілля, що видобувається в Україні, причому вона в останні роки зростає. За даними НКРЕКУ, частка використання вугілля газової групи на ТЕС в першому півріччі склала 76,5%.
Згідно з прогнозом, очікуване споживання ТЕС вугілля газової групи в поточному році складе 18,2 млн т (76,2%), антрацитовой – 5,7 млн т (23,8%). У 2013 році ця пропорція була 51,1% на 48,9%, а в 2016 році – 61,4% на 38,6%.
Україна не потребуватиме антрацитовой групі вугілля через півтора року, повідомив 19 липня міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик: «Через півтора року у нас не буде стояти питання по антрацитовой групі вугілля для ТЕС, залишиться відносно невелика потреба тільки у ТЕЦ».
За словами міністра, в даний час проходить переобладнання на газове вугілля двох енергоблоків Зміївської ТЕС і одного трипільської. Крім того, зараз цим питанням активно займаються «ДТЕК Придніпровська ТЕС», яка до кінця року планує перевести два блоки з імпортного антрациту на українське вугілля марки Г. Рішення про перехід на газову групу також прийняло «Донбасенерго».
Міністр вважає, то в даний час в Україні вугілля практично в два рази більше, ніж було рік тому. «Я не бачу проблем з проходженням майбутнього опалювального сезону», – сказав він.
Більше половини електроенергії в країні виробляється на атомних електростанціях. У першому півріччі частка державного підприємства НАЕК «Енергоатом», що володіє всіма чотирма АЕС, в загальній структурі виробництва електроенергії в країні склала 58,4%.
Виробництво електроенергії всіма станціями «Енергоатому» зросла на 13,4% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року – до 45,7 млрд квт * ч. Планове завдання з виробництва електроенергії за вказаний період перевиконано на 5,6%.
Коефіцієнт використання встановленої потужності АЕС становив 75,9%, що на 9,4 п. П. Більше, ніж в січні-червні 2016 року, тобто енергоблоки використовуються більш інтенсивно.
18 липня глава НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук повідомив, що підстав для продовження надзвичайних заходів в енергетиці в даний час немає – втратив чинність закон, на підставі якого такі заходи могли вводитися. «Крім того, на сьогодні особливої необхідності в надзвичайних заходах немає. Електростанції, у яких мало вугілля на складах, і самі не заявляються до включення в систему, працюють ті, у яких антрациту досить, – сказав він. – Теоретично необхідність у введенні надзвичайних заходів в енергетиці може виникнути в жовтні ».
На сьогоднішній день рівень втрат тепла в більшості будинків в Україні в рази перевищує допустимі показники. Для проведення масштабної тепломодернізації потрібні величезні кошти (максимальна їх оцінка становить 900 млрд грн) і відповідне нормативно-законодавче забезпечення. В обох цих напрямках відбуваються позитивні зміни, хоча і повільніше, ніж могли б.
У лютому уряд відновив дію держпрограми з енергоефективності. 20 липня Президент України підписав два ключові закони: «Про Фонд енергоефективності» та «Про енергетичну ефективність будівель». Перший з них спрямований на створення інструменту реального фінансування, а другий визначає процедури робіт з підвищення енергоефективності, створює умови для існування нового ринку послуг.
За даними Держенергоефективності, на 17 липня середній показник обсягу виданих кредитів на придбання негазових котлів, енергоефективного обладнання і матеріалів фізособами, ОСББ та ЖБК становить 163,3 млн грн. При цьому у Львівській області це показник становить 362,46 млн (кращий в країні), в Києві і області – 328,39 млн грн., А в Миколаївській обл. – 60,58 млн грн. (Менше тільки в розірваній окупацією Луганській обл.).
Внесеними 14 липня змінами до держбюджету запропоновано виділити додатково 100 млн грн на енергоефективність.
