Як жити не поспішаючи і все встигати.
Хоча сучасна людина живе довше за своїх пращурів, вона постійно кудись поспішає, прагнучи встигнути все і відразу. Воно і зрозуміло: з розвитком науки і технологій ритм життя серйозно прискорився.
Прогрес і здорова конкуренція – це непогано, але в спробах відповідати ілюзорним стандартам люди часом беруть на себе занадто багато. Зупинитися і озирнутися на всі боки не дозволяють страх зірвати дедлайн або боязнь постаріти, так нічого і не досягнувши, а коли все ж вдається розслабитися, замість відпочинку часто настає тривога.
Рух за розмірений спосіб життя – не нове явище: все почалося в Італії в 90-х роках минулого століття в формі протесту проти індустрії фастфуду. Тоді жителі Риму організували рух «Повільна Їжа»: вибрали в якості логотипу равлика і позначили свій намір будь-що-будь харчуватися смачно, збалансовано, а головне, без поспіху. З цього руху розвинулася філософія «Повільного Життя». Її послідовники закликають займатися справами в комфортному особисто для вас темпі і віддавати перевагу якості, а не кількості в будь-яких сферах життя – від харчування до спілкування. Таке «уповільнення» не має нічого спільного з банальної лінню: «повільне життя» передбачає відсутність поспіху в повсякденних справах, здорову організованість без крайнощів – і все це заради підвищення якості життя. Налаштуватися на статечний лад не так просто, але для початку можна спробувати засвоїти кілька розумних принципів, повідомляє Wonderzine.
Переосмислити багатозадачність
Жити в стилі «повільного життя» не означає відмовитися від усіх можливостей і викликів сучасності. Адепти течії нічого не мають проти активних видів спорту та цілком здатні виконувати роботу в стислі терміни. Шанувальники розміреного способу життя насамперед радять позбутися багатозадачності, особливо в сфері інтелектуальної діяльності.
Нескладно помітити закономірність: в паніці хапаючись за все відразу, не встигаєш нічого, а тільки більше нервуєш. Якщо у вас є сили на те, щоб одночасно розробляти новий додаток, виховувати дитину, вивчати корейську і освоювати гру на гітарі, це чудово, так тримати. Але, щоб не перегоріти, під час кожного заняття по можливості не відволікайтеся на інші.
Так що важливий принцип будь-якої діяльності без поспіху такий: «Одна піщинка – в одиницю часу, одна справа – в певний проміжок часу».
Не перетворюйте планування в манію
«Повільне життя» закінчується тоді, коли виконання пунктів плану перетворюється в гонку, в якій ми поспішаємо здолати весь перелік завдань якомога швидше.
Тим часом неспішне виконання навіть самих звичайних дій вчить зосереджуватися, а концентрація уваги, як відомо, запорука високої ефективності.
Не варто планувати надто багато: почніть з декількох нагальних справ в день, а коли побачите, що справляєтеся, поступово розширюйте список. Якщо щось йде не за планом, це не привід панікувати. Хотіли сьогодні зайнятися навчанням, а завтра попрацювати, але надійшло важливе завдання? Приділіть йому пару годин, а завтра той же кількість часу витратьте на навчання. Плануючи що-небудь, варто допускати можливість похибки і тверезо оцінювати її ймовірні наслідки. Існує не так багато посад, на яких затримка дедлайну на один-два дні може спричинити за собою звільнення. Втім, якщо ваша робота з таких і ви рішуче ніяк не справляєтеся, подумайте, чи варта така зайнятість вашої нервової системи.
По-новому погляньте на відпочинок
Мозку необхідний регулярний відпочинок: тільки так він здатний продовжувати активну роботу, знаходити нові асоціації і свіжі рішення, дозволяючи нам залишатися продуктивними. Відпочивайте від обміну інформацією хоча б півгодини в день: ігноруйте повідомлення, не читайте новин, ні з ким не розмовляйте. Знайдіть час на невелику прогулянку, якщо є можливість, здрімніть. Важливо не забувати і про улюблених заняттях: читання або малювання допоможуть сконцентруватися не гірше медитації. Головне – не перетворювати хобі в обов’язок: у тривожних особистостей є схильність навіть з відпочинку робити роботу. Намагатися прочитати «Братів Карамазових» за три дні або досягти вершин в серфінгу за час тижневої відпустки в Португалії – сміливо, але безглуздо.
Не бійтеся час від часу нехтувати соціалізацією: п’ятничний похід в бар з втомленими колегами можна замінити запливом у басейні або банальним переглядом серіалу на дивані – це теж відмінні способи розслабитися.
Харчуйтеся усвідомлено
Приготування їжі – процес, здатний принести не менше задоволення, ніж результат – смачна і корисна їжа. Частіше готуйте їжу самі, а якщо вільного часу в обріз, почніть хоча б з одного домашнього сніданку в тиждень або легких закусок для домашньої вечірки – можливо, ви вже не зможете зупинитися. Для початку вибирайте нескладні і ситні блюда, в їх приготуванні покладайтеся не тільки на рецепт, але і на власні бажання, – з часом обов’язково почне виходити.
Як відомо, під час їжі не варто відволікатися на перегляд телевізора або хвилюючі бесіди – так ми з’їдаємо більше, ніж потрібно для насичення. Фахівці з харчової поведінки стверджують, що негативні емоції і шокова інформація не повинні поєднуватися з харчуванням. Пам’ятайте: одна справа за одиницю часу. Серіал можна подивитися і окремо від супу, а під час неспішного обіду краще насолодитися смаком страви (якщо воно, звичайно, вдалося).
Не бійтеся зупинитися
Часом здається, що, роблячи паузу, ми безнадійно відстаємо від загального ритму і ризикуємо так і залишитися позаду. Насправді пауза потрібна, щоб перевести дух і продовжити рух з новими силами. Боротися з почуттям провини за недовиконання п’ятирічку – завдання не з простих. Багатьом сучасним людям в умовах загального «успіху за всяку ціну» раз у раз ввижається безповоротно втрачений час і недолік власного розвитку – це ознака епохи, з яким нам, мабуть, жити. Навіть якщо вдається весь час бігти попереду паровоза, досягненням супроводжує зростаюча параноя. Стрес можна знизити, якщо іноді давати собі перепочинок.
В англійській мові є поняття gap year – рік перерви перед вступом до вузу або після його випуску (перед пошуком роботи). Така пауза дає можливість визначитися в своїх бажаннях і трохи відпочити. Можливо, цілий рік – це занадто, але спробуйте взяти хоча б gap day і подивитися, що з цього вийде: напевно рідні впораються без вас, клієнти не забудуть про ваше існування і світ не завалиться, зате ви відпочинете, неспішно з’їсте салат і, бути може, зрозумієте, як далі жити.
