Державне фінансування партій коштує кожному українцю, який має право голосу, близько 13 гривень на рік. Утім, українці не хочуть давати партіям навіть таку суму, бо не відчувають, що ті відстоюють їхні інтереси.
Такі результати соцопитування, оприлюдненого наприкінці липня фондом «Демократичні ініціативи» та Центром Разумкова.
Лише 10 відсотків опитаних українців підтримують державне фінансування політичних партій. Однак попри брак підтримки ідеї держфінансування партій його обсяг з наступного року може суттєво зрости.
Згідно з законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції», щоб визначити щорічний обсяг державного фінансування політичних партій, треба помножити 0,02 розміру мінімальної зарплати, встановленого на 1 січня року, що передує року виділення коштів з державного бюджету, на загальну кількість виборців, які взяли участь у голосуванні. Розмір мінімальної зарплати станом на 1 січня 2016 року був 1378 гривень. Кількість виборців на останніх парламентських виборах 2014-го року — трохи більше 16 мільйонів осіб.
Таким чином, державне фінансування політичних партій цього року — це понад 440 мільйонів гривень. Зі збільшенням мінімальної зарплати до 3200 гривень більш ніж вдвічі має зрости наступного року і державне фінансування українських партій — до понад 1 мільярда гривень.
Нескладні підрахунки показують, що кожному українцю, який має право голосувати, держпідтримка партій цього року коштує близько 13 гривень. З наступного року, якщо норми фінансування не змінять, вийде до 30 гривень. Однак українці не схвалюють виділення навіть таких, на перший погляд незначних, сум.
45 відсотків опитаних вважають, що діяльність політичних партій в Україні не відповідає демократичним стандартам і вони обстоюють не інтереси людей, а інтереси їхніх лідерів та фінансово-промислових груп.
Крім того, в українському законодавстві чітко не прописано поняття статутної діяльності політичних партій і, відповідно, незрозуміло, на що саме партії мають право витрачати отримані з бюджету гроші. Чимало нарікань і на роботу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке, на думку експертів, неефективно реагує на порушення і політичні партії не несуть передбаченої законом відповідальності.
