Лише височезний моральний дух та патріотизм воїнів, а також допомога волонтерів , та благодійного фонда ” українська громада” і громадських організацій, простих людей сяк-так компенсують відсутність належного оснащення, жахливі умови проживання, допотопну техніку, якій по 30-40 років (!), бездарне тилове забезпечення…
Солдати не скаржаться, солдати хитро примружують око.
Солдати позаростали бородами і вже вросли у цю українську землю. Вони ніколи звідси не підуть…
Солдати все ще вірять в допомогу держави, яка от-от має надійти…
Але так не має бути, друзі!
Усі розповіді про мільярди, виділені на українську армію, залишаються лише порожніми розповідями, коли бачиш таке…
