Глава уряду переконаний: ріст мінімальної зарплати в Україні підштовхне й підвищення середніх зарплат. За його словами, вже у грудні цього року у нашій державі середня зарплата становитиме не менше 10 тис. грн.! Ну оптиміст! До слова, у серпні це число зупинилося на позначці 8 977 грн.
Також Гройсман анонсував індексацію пенсій із 1 березня 2019 року. І це, вважає глава уряду, буде системне підвищення щороку… Втім, вже не раз його слова так і залишались лише словами! А різке підвищення вартості газу для населення саме за його підтримки і взагалі може звести нанівець таке підвищення…
Чи справді середня зарплата українців у грудні цього року становитиме не менше 10 тисяч грн?
У грудні середня зарплата завжди досить вища. Адже працюючим українцям виплачують премії, відпускні тощо. Тому той факт, що у грудні цього року середня зарплата буде 10 тисяч грн, — це гарантія. Якщо, звісно, нічого екстраординарного не станеться. Та вже у січні це число знизиться на 10 %.
У серпні 2018 року, за даними Держстату, середньомісячна зарплата становила 8 977 грн. Отже, для того, щоб досягти позначки в 10000 грн, середньомісячна зарплата має зрости на 11 % за останні чотири місяці 2018 року. У попередні роки середня зарплата зростала досить суттєво за цей період. Так, 2017 року у серпні вона становила 7 114 грн., тоді як у грудні — 8777 грн. 2016-го, до прикладу, середня зарплата у серпні була на рівні 5 202 грн, а у грудні — 6 475 грн. Тобто її підвищували на 23 та 24 % відповідно.Проте тут варто зауважити: стрімке підвищення номінальної заробітної плати не означає, що стандарти життя підвищаться. Бо й ціни також зростуть.
Варто взяти до уваги той факт, що у 2014-2015 рр. в Україні через кризу знецінилася гривня. І зараз 10 тисяч грн відповідно до нового курсу — це значно менше, ніж було тоді. Це вже зовсім не ті гроші, які були 2013-го. Саме це треба брати до уваги, а не на цифру дивитися .
Та й узагалі: 2019-го за рівнем зарплат і купівельної спроможності Україна навіть 2013 рік не наздожене. Тому виходить: грошей ніби багато, а купівельна спроможність впала. Та якби не було вищезгаданої кризи, в Україні середня зарплата становила б 500 доларів відповідно до курсу 9 грн за 1 долар. Середню зарплату вираховує Держстат. Він здійснює статистичні спостереження, які охоплюють суб’єкти підприємницької діяльності, бюджетні установи, фінансові та громадські організації, що використовують найману працю, з кількістю працівників понад дев’ять осіб. Ці спостереження не охоплюють фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності. Так і вираховують середню зарплату на основі цих спостережень. Середньомісячна (номінальна) заробітна плата працівників визначається шляхом ділення нарахованого фонду оплати праці за відповідний період на середньооблікову кількість працівників і на кількість місяців у періоді.
Середня зарплата залежить від багатьох факторів, які можна поділити на ринкові та неринкові. Ринковими факторами є попит на робочу силу, який залежить від загальноекономічних умов, та пропозиція робочої сили, яка залежить від демографічних факторів, міграції, рівня освіти тощо.
Основним неринковим фактором є рівень мінімальної заробітної плати — підвищення рівня мінімальної заробітної плати може призвести до підвищення рівня середньої заробітної плати. Разом із тим, варто зазначити, що підвищення мінімальної зарплати не є однозначно позитивною зміною, адже воно може спричинити підвищення рівня безробіття й інфляції.
Статистика свідчить, що близько 40 % українців отримують зарплату, яка не перевищує 6 600 грн. Зарплату ж, яка перевищує 10 тисяч грн, отримує всього близько 7-10 % працюючих українців.
У Законі «Про пенсійне забезпечення», ухваленому 2017 року, абсолютно чітко написано, що починаючи з 2019 року щорічно відбувається індексація пенсій відповідно до формули «50 % від середньої заробітної платні + 50 % індексу інфляції». Коли порахувати це число за 2018 рік, виходить, що 2019 року пенсії мають підвищити в середньому десь на 19-20 %. Це норма закону, яку пан Гройсман просто доніс до громадськості.
Аби в Україні справді зросли зарплати та пенсії, має розвиватися економіка. Треба здійснити структурні реформи у цій галузі. Потрібно створити робочі місця, позбутися сировинної економіки, розвивати кінцевий продукт і припинити експортувати сировину та напівфабрикати. Також без серйозних капіталовкладень, без інвестицій, без цілеспрямованої промислової політики дива не станеться. А в уряді Гройсмана досі немає промислової політики взагалі. Тому 2019 рік буде дуже важким.
Поки у нас не закінчать реформи щодо зменшення контролю держави за виробництвом, не упорядкують нормальну роботу Антимонопольного комітету, аби не було монополістів на ринках, не боротимуться з корупцією, не реформують судові та правоохоронні органи тощо, ситуація суттєво не зміниться. Про ці реформи говорять всі, навіть МВФ. Але уряд ГРОЙСМАНА їх не втілює в життя, а лише піариться!
А ось і реальні цифри його “покращень”!
