Шансів у Пригожина та його братви майже немає. Справа труба…
Заколот він, як не дивно, зміг організувати. Респект і поважуха шановному бродязі та його спільникам. Чифір їм у солодощ, ногам ходу, голові приходу, матінку удачу, сто тузів по здачі, ходу злодійському, смерті ментам.
Але заколот не може скінчитися успіхом, інакше його звуть інакше. Успіхом гіпотетично може увінчатися лише повстання. Повстання – акт насамперед політичний. Повстання, якщо пояснити гранично просто, це коли до заколоту примикають ширнармаси, вулиця, публіка та інші роззяви. !
Можна скільки завгодно переконувати себе, що широкі народні маси – нулі і вони нічого не вирішують, але в цьому випадку застосовна діалектична логіка. Маси самі по собі несуб’єктні, але якщо вони явно демонструють запит, скажімо, запит на зміни, то тут же з’являються представники елітки, які демонструють готовність реалізувати цей запит і, осідлавши вулицю, беруть владу. Наприклад, більшовицька партія, створена лише у квітні 17-го року, вже у жовтні взяла владу, спираючись на прагнення мас припинити війну та визнавши чорний переділ землі (те, що більшовики дали землю селянам – марення, землю на той час вони вже взяли самі ).
Щодо домінуючого запиту у широких ватних масах – це не запит на справедливість, як пишуть романтики, а запит на нормалізацію житухи. Тепер спробуйте відповісти на гранично просте запитання: які у вагнерят та їх дуче (реально схожий на Муссоліні) політичні цілі? І тому й річ, що їх немає!
У жовтні 1922р. відбувся похід чорносорочників на Рим, внаслідок якого до влади в Італії прийшов фашистський режим Муссоліні.
Минулого року було сторіччя цього походу.
Основну масу чорносорочників складали вчорашні солдати Першої світової. Повернулися до зубожілої за часи війни країну. Втім, і до війни Італія була казково небагата.
Дорогою до Риму сквардисти озброювалися з розграбованих складів зброї. Втім, і деякі військові частини переходили на їхній бік.
Ситуацією повною мірою скористався Беніто Муссоліні та його фашистська партія.
Вони вимагали від короля Віктора-Еммануїла посаду прем’єр-міністра для Муссоліні.
А потім авантюрист, балабол і популіст став Дуче.
І почав скручувати італійців у фашіо – пучок.
А шо ми бачимо?
Волоцюга, що відмотав червонець, наміри тримає в секреті, ніяких дзвінких маніфестів він так і не оприлюднив. Але якщо цілей немає, то й досягти їх неможливо. Якщо немає цілей, які поділяють більшість чи хоча б маргінальна, але активна меншість, то й набути соціальної бази заколот не може.
Саме з цієї причини ми й не бачимо, щоб бойовиків «Вагнера» зустрічали тріумфальні натовпи з квітами.
Населення в цій епічній битві жаби з гадюкою вибрало єдине правильне місце – у залі для глядачів.
І вболіває воно поки що переважно, за гадюку. Якби було інакше, то могло статися щось, схоже на революцію гвоздик у Португалії в 1974 р., коли опозиційно налаштовані офіцери організували військовий путч з метою повалення диктатора Каетану, наступника диктатора Салазара.
Можливо, вони б досягли успіху своїми силами. Могли й програти. Внаслідок успішного путчу до влади могла прийти військова хунта. Могла й не прийти. Але будь-які розрахунки полетіли до біса, коли на вулиці Лісабона незважаючи на вимогу сидіти вдома, вивалили тріумфуючі городяни і почали закидати путчистів … ні, зовсім не камінням, а квітами (у квітні був сезон цвітіння гвоздик, що стали символом цього веселого сабантуя).
В результаті путч перетворився на переможне народне повстання, що перемогло безкровно та тріумфально. І оскільки суб’єктом повстання (одним із суб’єктів поряд з військовими, якщо вам так більше подобається) став народ, то новий уряд змушений був взяти курс на демократизацію. Тому що саме цей запит маси гранично зрозуміло продемонстрували в ході гвоздичної революції.
Чого там хоче лисий Бармалей? Повісити Шойгу, Герасимова та стати паханом у цьому ГУЛАГу? Одобрям-с!
Чого бажає візаві?
Загнати гопоту, що бикує, під парашу та зберегти контроль над натовпом?
Люто плюсуємо!
У кримінальному бантустані відбуваються розбирання між чорною (пригожинці) та червоною (путінці) мастями. Бажаємо успіхів усім учасникам змагання! Нехай бійка триває якнайдовше, і нехай переможе… ніхто.
Поезія змінюється прозою.
Арівідерчі вова…
