Новини Проросійські монахи “Десятинного монастиря” погрожували відрізати голову директору Національного музею історії!!!

Проросійські монахи “Десятинного монастиря” погрожували відрізати голову директору Національного музею історії!!!

515
0

Чому проросійське християнство УПЦ МП – приречений на вимирання мамонт?

 

Всеукраїнський скандал із запорізькими проросійськими священиками УПЦ МП, які відмовилися відспівувати хрещеного в Київському патріархаті дитини, прийняв досить несподіваний та всеукраїнський оборот…
Запорізька прокуратура завела на “канонічних батюшок” кримінальну справу за звинуваченням у скоєнні “умисних дій, спрямованих на розпалювання національної, релігійної ворожнечі та ненависті, а також образа почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями”. Ось такий от поворот.

А ситуація навколо незаконного будівництва біля Десятинного монастиря у Києві та чергова російська агресія Рос. федерації проти України взагалі ще більше загострила відносини між обома країнами…

Йдеться про сам “тяжкому” третьому пункті відповідної статті 161 Кримінального кодексу, який передбачає покарання аж від 5 до 8 років позбавлення волі. Третій пункт цієї статті передбачає, що злочин скоєно “організованою групою осіб” або заподіяло особливо тяжкі наслідки. Ну, в тому, що УПЦ МП – це досить непогано організована злочинна група осіб, сумнівів бути не може. Та й факт дискримінації за релігійною ознакою наявності. А ось те, що підозрюваної в дискримінації виявилася церква – це вже досить цікавий прецедент.

І хоча ніяких юридичних наслідків ні для відмовився відспівувати священика, ні для УПЦ МП взагалі це кримінальне провадження майже напевно не буде (вкрай малоймовірно, що наші правоохоронці зможуть довести це досить спірне з точки зору кримінального права справа до якоїсь логічної точки), ситуація , в якій в дискримінації звинуватили організацію, для якої ця сама дискримінація за релігійною ознакою є основною частиною діяльності, так само як і те, що УПЦ МП вдарили їх же улюбленою зброєю “образу чув тв віруючих “, дозволяє подивитися на церкву і її роль в сучасному демократичному світі з незвичній позиції.

В УПЦ МП на новина про те, що їх священики стали підслідними, відреагували досить передбачувано. Місцевий голова юридичного відділу (як виявилося, професійні православні не тільки законом божим цікавляться) протоієрей Олександр Бахов вже заявив, що УПЦ МП тепер “офіційно переслідувана”, а інші захисники “канонічного православ’я” апелюють до того, що церква, мовляв від держави відділена, а тому застосовувати Кримінальний кодекс до факту відмови священиків здійснювати ті чи інші обряди неможливо і протизаконно. А якщо ні, то, за їхніми словами, далі УПЦ МП зобов’яжуть та іудеїв з мусульманами відспівувати, що, зрозуміло, неприпустимо і протиприродно.

Певна логіка в подібній точці зору, безумовно, є, але логіка ця внутрішньоцерковні-релігійна, а людині, яка не вірить в реальне існування героїв іудейської міфології, і сприймає релігію і діяльність церкви як виключно етнографічно-фолькльорного-культурологічну, або навіть вірить в якийсь вищийрозум, але переконаному в тому, що православ’я, католицизм і будь-який інший релігійний “ізм” не мають з цим вищим розумом нічого спільного, така логіка може бути не до кінця зрозумілою.

З точки зору людини, що не сприймає релігію надто серйозно, УПЦ МП, як і будь-яка інша конфесія, – це якась розгалужена бізнес-структура, яка продає громадянам свої ритуальні послуги і, отже, все антидискримінаційні обмеження повинні поширюватися і на цю організацію. І, виходячи з такої точки зору, то, що священики Московського патріархату відмовляються продавати свої послуги тим, хто не хрещений в їх церкви, це те ж саме, якби в булочній відмовлялися продавати хліб, хто не може процитувати “Підняту цілину” авторства незабутньогоЛеоніда Ілліча, або не сходив на екскурсію на хлібобулочний завод, або неграм, або геям, або кому-завгодно ще. Хіба мало яка там фантазія у тих, хто вважає торгівлю хлібом якимсь таїнством.

Так що з точки зору людини світського претензії прокуратури до УПЦ МП цілком обгрунтовані. Інше питання, що дискримінація за релігійною ознакою для будь-якої церкви річ невід’ємна. Чим, якщо не дискримінацією, є поділ людей на тих, хто виконує всі покладені на ритуали і буде ніжитися в Раю, і всіх інших, якими гарантується вічна витончені тортури. Правда ці тортури будуть тільки після смерті, а тому на такий вид дискримінації не надто звертають увагу, але священики УПЦ МП здатні “насилати” і на ще живих “гнів божий” у вигляді хвороб, страждань і інших “кар за гріхи”.

Висновок з усіх цих умовиводів напрошується тільки один – церква якось не дуже вписується в сучасне толерантне демократичне суспільство, а Московський патріархат не вписується особливо яскраво.

Якщо греко-католики чи навіть православні Київського патріархату намагаються змінитися і пристосуватися до вимог сучасності, стаючи більш толерантними і менш твердолобими, то московські попи все так же вперті і архаїчні, як і сотні років тому. І пояснення такому небажанню осучаснити не стільки в області релігійної догматики, скільки в політичному прагненні нинішньої путінської Росії повернутися в благодатне тоталітарно-імперське минуле “православ’я-самодержавства-народності”. І українській філії РПЦ не залишається нічого іншого, окрім як наслідувати цей тренд своєї метрополії.

Чим би не завершилося кримінальну справу стосовно запорізьких священиків УПЦ МП (а воно майже зі стовідсотковою ймовірністю завершитися нічим) вся ця історія зайвий раз нагадує нам, що московське православ’я в Україні – це мамонт, приречений на вимирання. І чим далі українське суспільство буде від Москви, тим швидше це вимирання буде відбуватися і без всяких кримінальних справ. Для середньовічного мракобісся УПЦ МП в Україні просто більше не буде місця, а пристосуватися до нових реалій воно просто не зможе через залежності від свого центру, що знаходиться в іншій цивілізаційній всесвіту. Так що в чомусь протоієрей Бахов все ж має рацію, кажучи про те, що його церква “переслідувана” і “мученицька”, ось тільки страждає вона не від українських прокурорів – ті просто відреагували на громадське обурення, а від цивілізаційної прірви між собою і сучасним світом.

Звичайно, православних бабульок ще вистачає для безбідного існування христо-російських парафій, але чим менше їх буде ставати через природні причини, тим менше у УПЦ МП буде приносить прибуток пастви, а молоді віруючі все більше будуть вибирати між толерантними “єретиками” греко-католиками і ” розкольниками “Київського патріархату, а ортодоксальне російське православ’я буде все рідше нагадувати про себе.

Віталій Дяченко.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я