На голову Новини Проблеми ЖКГ стають на «задній план»

Проблеми ЖКГ стають на «задній план»

60
0

Сьогодні перше у новому році засідання Верховної Ради України. На повістці дня судова реформа та позбавлення депутатської недоторканості, а поміж цим свого розгляду з минулого року чекають понад півсотні законопроектів, які стосуються проблем ЖКГ.

Сьогодні перше у новому році засідання Верховної Ради України. На повістці дня судова реформа та позбавлення депутатської недоторканості, а поміж цим свого розгляду з минулого року чекають понад півсотні законопроектів, які стосуються проблем ЖКГ.

 

 

Як повідомляє Україна комунальна, останнє засідання Верховної Ради України у 2014 році, як відомо, пройшло 29 грудня і тривало майже добу. Народні обранці ніяк не могли вирішити долю держбюджету на 2015 рік та ряду поправок до Податкового та Бюджетного кодексів, втім, коли треті півні заспівали, близько 5:00 наступного дня, таки здалися і прийняли згадані законодавчі документи. Новий рік, судячи з календарного плану, парламентарі зустрічали з виборцями, а різдвяні свята – працюючи в комітетах, сьогодні ж має відбутися перше засідання у цьому році.

Планів у слуг народу на нього чимало: по-перше – позбавлення депутатів і суддів недоторканності, по-друге – сама судова реформа. Окрім того, нардепи мають помізкувати, що робити з пані Гонтаревою (очільниця Нацбанку, – ред.) та паном Яремою (генпрокурор, – ред.). Інші питання, схоже, не такі нагальні. А поміж тим, лише у комітеті ВР з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства знаходиться на опрацюванні понад півсотні законодавчих документів, які перейшли з минулого року у рік новий та чекають своєї «світлої години». З них понад три десятки – ініціативи, з підготовки яких комітет визначено головним, решта – законопроекти, до яких мають бути подані пропозиції.

Умовно усі їх можна розділити на три групи: законопроекти, які стосуються житлово-комунальних послуг; поліпшення житлових умов та будівельні ініціативи.

Щодо першого, головним чином, нардепам належить вирішити наболіле питання розрахунків за енергоносії, відключення житлово-комунальних послуг, захисту населення в умовах підвищення тарифів, або й взагалі переглянути Закон «Про житлово-комунальні послуги».

 

Так, свого розгляду чекає законопроект №1538 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії, а також для погашення позик, отриманих від міжнародних фінансових організацій». Це урядова ініціатива, яка була зареєстрована у Верховній Раді 22 грудня 2014 року. Згідно з пояснювальною запискою, метою документу є удосконалення розрахунків підприємств водо-каналізаційного господарства за спожиту електроенергію, а також визначення механізму для погашення позик, отриманих від міжнародних фінансових організацій, цими підприємствами та теплопостачальними. Реалізувати вказаний механізм пропонується шляхом запровадження поточних рахунків із спеціальним режимом використання для вказаних підприємств; визначення єдиних підходів щодо запровадження підприємствами поточних рахунків із спеціальним режимом використання, зокрема, в частині механізму погашення позик, отриманих від міжнародних фінансових організацій. Поки комітет не надав своїх висновків, однак Головне науково-експертне управління рекомендує цей законопроект відхилити з огляду на те, що новели документу «суперечать статтям 12, 19, 44 Господарського кодексу України в частині заборони втручання у господарську та комерційну діяльність господарюючих суб’єктів та застосування щодо них засобів регуляторного впливу». До того ж, ухваленою Коаліційною угодою депутатських фракцій більшості у Верховній Раді передбачено скасування спеціальних рахунків для розрахунків визначеного призначення.

Питання відключення житлово-комунальних послуг порушується відразу у кількох законопроектах: №1284 «Про доповнення статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо порядку припинення надання (відключення) житлово-комунальних послуг» та №1502 «Про встановлення мораторію на відключення водо-, тепло-, газопостачання, електропостачання, послуг водовідведення населенню України». Обидва документа були зареєстровані у Верховній Раді на початку грудня і надані відповідному комітету для ознайомлення, ініціатором першого виступив депутат від «Опозиційного блоку» Сергій Матвієнко, другого – депутат від групи «Економічний розвиток» Антон Яценко.

Так, проектом закону №1284 пропонується запровадження судового порядку від’єднання абонентів від житлово-комунальних послуг. На думку розробника, це вирішить питання безпідставного відключення споживачів за ініціативи постачальника послуг, що на сьогодні не рідкість. Внесення змін відбувається безпосередньо шляхом доповнення положень статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» пунктом 8, яким встановлено, що «припинення надання (відключення) житлово-комунальних послуг з ініціативи виконавця/виробника без згоди споживача здійснюється виключно за рішенням суду, окрім випадків передбачених частиною третьою статті 16 цього Закону».

Законопроектом №1502 у свою чергу пропонується встановити мораторій на обмеження/відключення водо-, тепло-, газопостачання, електропостачання, послуг водовідведення населенню, освітнім закладам, закладам охорони здоров’я, соціальним закладам та підприємствам, які надають житлово-комунальні послуги. Необхідність прийняття цього законодавчого документу, його ініціатор пояснює тим, що в країні почастішали випадки позапланових відключень відповідних послуг, що є порушенням Конституції України та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», і призводить до катастрофічних наслідків.

До того ж, парламентаріям слід визначитися з тим, як у подальшому надаватимуться житлово-комунальні послуги найменш захищеним верствам населення в умовах підвищення цін та тарифів на відповідні послуги. Зокрема, цьому питанню присвячений законопроект №1016 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян в умовах різкого підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги». Він був зареєстрований у Верховній Раді групою депутатів ще у листопаді минулого року і досі розглядається комітетом. Серед запропонованих рішень передбачення на законодавчому рівні встановлення норми, що витрати домогосподарства на житлово-комунальні послуги не можуть перевищувати 10% середньомісячного сукупного доходу сім’ї. У разі такого перевищення держава зобов’язана задіяти впровадження системи адресних цільових дотацій для споживачів-фізичних осіб. Окрім того, в проекті встановлюється, що «для громадян, які проживають у зоні проведення АТО, та які втратили внаслідок цього житло або не отримували житлово-комунальні послуги через неможливість їх надання, плата за них, пеня та інші штрафні санкції за несплату чи несвоєчасну оплату не нараховується протягом періоду до повного відновлення відповідного житла чи надання іншого житла, або протягом періоду до відновлення надання ЖКП».

Поряд з цим ймовірний і загалом перегляд Закону «Про житлово-комунальні послуги». Викладення в новій редакції цього Закону пропонується урядовим документом №1581, який був зареєстрований у Верховній Раді наприкінці грудня. Окрім того, згідно з цим законопроектом, необхідне також внесення змін до Законів України «Про страхування», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про теплопостачання». Зокрема, документом пропонується уточнення переліку учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; новий механізм укладання договорів (особливості укладання таких договорів у багатоквартирному будинку); встановлення прямої заборони для виконавців комунальних послуг на відмову у наданні ЖКП за наявності технічної можливості їх надання; удосконалення підходу до порядку оплати ЖКП; запровадження обов’язкового комерційного обліку води, тепла; визначення загальних засад комерційного обліку для визначення фактично використаних обсягів теплової енергії, об’ємів спожитої холодної та гарячої води, а також об’ємів відведених стічних вод; особливості надання окремих ЖКП, в тому числі послуги з управління багатоквартирним будинок; припинення державного регулювання цін на послугу з управління багатоквартирним будинком; вдосконалення правового регулювання відносин між управителем багатоквартирного будинку та виконавцями комунальних послуг; визначення загальних особливостей надання окремих ЖКП.

У житловому блоці парламентарії мають розглянути питання: внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання реалізації житлових прав мешканців гуртожитків; внесення змін до статті 60 Житлового кодексу Української РСР щодо Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов; внесення змін до Житлового кодексу Української РСР щодо заборони виключення жилих приміщень з числа службових; внесення змін до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» щодо захисту прав мешканців гуртожитків.

Окрім того, нагальною потребою є врегулювання правових та організаційних засад діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, а також забезпечення ефективного управління спільним майном багатоквартирних будинків. Останнє визначається урядовим законопроектом №1565.

Зокрема, документом пропонується вирішити проблеми з реалізації права власності у багатоквартирному будинку, пов’язані з необхідністю створення умов для ефективної експлуатації та утримання спільного майна багатоквартирних будинків, а також визначення альтернативних методів управління. При цьому його прикінцевими положеннями передбачено внесення змін до Законів України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Перше забезпечуватиме більш сприятливі умови для створення і діяльності ОСББ в Україні, друге – надаватиме право кожному співвласнику багатоквартирного будинку отримувати інформацію про те, хто є власниками інших квартир і нежитлових приміщень у цьому будинку.

У будівельному блоці найактуальнішими є питання прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт та пошуку додаткових джерел фінансування добудови об’єктів незавершеного будівництва.

Шлях вирішення першого питання окреслений у відповідному законопроекті №1059. Зокрема, документом пропонується внести зміни до пункту 9 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і таким чином до 31 грудня 2015 року продовжити можливість застосування визначеного цим пунктом механізму прийняття в експлуатацію об’єктів, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт. Окрім того, передбачене установлення спрощеного порядку проведення технічного обстеження будівель та інженерних мереж для індивідуальних житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 кв. м, господарських будівель і споруд площею до 100 кв. м. При цьому до власників земельної ділянки, які скористалися визначеним цим пунктом механізмом прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу об’єктів, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, які дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не застосовуються.

 

Вирішення другого питання лягає в основу законопроекту №1186. Ним пропонується внести зміни до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», сутністю яких є зміна цільового призначення коштів, які вносяться замовниками нового будівництва у якості пайової участі в розвитку інфраструктури міст, шляхом надання можливості спрямування відповідних коштів також на добудову об’єктів незавершеного будівництва, котрі мають неофіційний статус «довгобудів».

Серед іншого парламентарі мають також подумати про встановлення відповідальності за викрадення каналізаційних люків; внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з відходам, можливість державного замовлення будівництва тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб.

Як бачимо, законопроектів, які стосуються проблем житлово-комунального господарства чимало, а от коли до них дійде черга – питання. Згідно з календарним плануванням, пленарні засідання до 16 січня, далі скоріш за все, як і минулого року, вони продовжаться з середини лютого. Тож, з вирішенням проблем ЖКГ доведеться зачекати ще.

 

Анастасія Люк

Джерело: Україна комунальна

 

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я