На голову Сфера ЖКГ Соціально-комунальний паспорт Вінницької області

Соціально-комунальний паспорт Вінницької області

134
0

ГО “Голос народу” на чолі з В. Малиновським, спільно з “Тарифною мобілізацією” розробили Соціально-комунальний паспорт Вінницької області.

І. Демографічна ситуація

Населення Вінницької області станом на 01.01.2014: 1 618300 осіб

Населення Вінницької області станом на 01.06.2016: 1 597 683 осіб

З початку 2014 року населення області скоротилось на20 617 осіб

За 5 місяців 2016 року населення області скоротилось на4 480 осіб

 

 Зайняте населення у віці від 15 до 70 років 

Картинки по запросу безробітні

  • станом на І квартал 2014 року 662 200 осіб
  • станом на І квартал 2016 року 653 900 осіб
  •                                              (- 8 300 осіб) 

Кількість зареєстрованих безробітних у Вінницькій області: 

  • на 1 січня 2014 року – 30 797 осіб;
  • на 1 січня 2015 року – 29 524 осіб;
  • на 1 січня 2016 року – 30 747 осіб.

 Вакантних посад у Вінницькій області: 

  • на 1 січня 2014 року – 797;
  • на 1 січня 2015 року – 869;
  • на 1 січня 2016 року – 825. 

Кількість безробітних на 1 вакантне місце: 

  • на 1 січня 2014 року – 39 осіб;
  • на 1 січня 2015 року – 34 особи;
  • на 1 січня 2016 року – 37 осіб.

Кількість пенсіонерів у Вінницькій області

Картинки по запросу пенсіонери

  • 2014 рік – 505,8 тис. осіб
  • 2016 рік – 495,2 тис. осіб

31% від всього населення області. 

Резюме:

 Загальна кількість населення області скоротилася з початку 2014 року на 20 617 осіб, кількість зайнятого населення зменшилась на
8 300 осіб, майже 31% населення – це пенсіонери, кількість яких зменшилась з початку 2014 року на 10,6 тис. осіб.

Кількість зареєстрованих безробітних у 2016 році майже дорівнює рівню 2014 року, кількість вакантних посад збільшилось на 3,5%, кількість безробітних на 1 вакантну посаду збільшилась на 5%, з 37 осіб на 1 місце до 39.

Станом на І квартал 2016 року у Вінницькій області налічується лише 56,2% зайнятого населення у віці від 15 до 70 років.

Саме ці 56,2% населення області мають самостійно оплатити весь обсяг споживання житлово-комунальних послуг в регіоні, як за себе, своїх дітей, батьків чи родичів, якім не дали субсидію, так і за зовсім незнайомих співгромадян, що отримують субсидію, яку фактично фінансують у складі свого платежу, все ці ж 56,2% зайнятого населення.    

Чи дозволить середній дохід мешканця Вінницької області оплатити комунальний рахунок хоча б за невеличку квартиру у 50 м2, розглянемо в наступних розділах. 

 

ІІ. Доходи населення

Картинки по запросу доходи населення

Середня заробітна плата по області:

  • на початок 2014         – 2 956,00 грн. ($370)
  • станом на 01.07.2016  – 4 383,00 грн. ($176,5) 

Середня пенсія по області: 

  • на початок 2014    1 345,5 грн. ($168,6)
  •  2016 рік               1 505,4 грн. ($60,6) 

Заборгованість з виплати з/п

  •  на початок 2014          9,7 млн грн
  •  станом на 01.08.2016  10,9 млн грн 

Резюме:

З початку 2014 року середня заробітна плата по Вінницькій області збільшилась у гривнях на 1427,00 грн, але зменшилась у доларовому еквіваленті на $193,5 (- 52%).

Середня пенсія по області з початку 2014 року збільшилась на 159,9 грн, але зменшилась у доларовому еквіваленті на $115 (- 64%).

Заборгованість з виплати заробітної плати з початку 2014 року зросла по Вінницькій області на 1,2 млн. грн.

Якщо на початок 2014 року середній рахунок за житлово-комунальні послуги складав 28% від середньої заробітної плати по Вінницькій області, то у 2016 році цей показник збільшився до 52%.

Пенсіонери Вінницької області, отримуючи середній розмір пенсії у 1 505,4 грн, не спроможні самостійно сплатити рахунок за житлово-комунальні послуги.

Зайняте населення Вінницької області, отримуючи середню заробітну плату 4 383 грн, мають витратити 52% доходу на оплату житлово-комунальних послуг.

Таким чином, більшість населення Вінницької області в опалювальний сезон 2016-2017 років не матиме фінансової можливості сплатити самостійно за послуги ЖКГ за новими тарифами. Чи врятують субсидії розглянемо в наступному розділі.

 

ІІІ. Субсидії

Картинки по запросу субсидии на жилье

Оформило субсидію домогосподарств:

  • на початок 2014 року  69 789 (6,5%)
  • на 01.08.2016             181 400 (36,8%) 

Відсоток домогосподарств які можуть претендувати на субсидію, враховуючи середній рівень доходу по області до 100%

Заборгованість бюджету з виплати субсидій по області  

  • на кінець 2014 8,4 млн грн
  • на 01.08.2016 1,9 млрд грн

З початку 2014 року кількість домогосподарств Вінницької області, які отримують субсидію, збільшилась на 111,6 тис. або у 2,6 раз. 

Враховуючи низький рівень доходів населення в області, низький показник зайнятого населення, високий відсоток пенсіонерів та безпрецедентне збільшення вартості житлово-комунальних послуг, майже 100%  населення області потенційно може претендувати на субсидію.

Заборгованість бюджету з виплати субсидій по Вінницькій області з кінця 2014 року збільшилась у 226 разів або на 1 891,6 млн грн.

Крім того, недостатнє фінансування програми субсидій не дозволить отримати субсидію всім домогосподарствам, які її потребують, що призведе до росту заборгованості населення за житлово-комунальні послуги. 

IV. Борг за комунальні послуги

Заборгованість населення за комунальні послуги по Вінницькій області на початок 2014 року складала 196 млн грн.

Заборгованість на 01.07.2016 складала 135,3 млн грн, у тому числі:

  • опалення та гаряча вода – 35,5 млн грн;
  •  електроенергія – 58,3 млн грн;
  • утримання будинку – 24,2 млн грн;
  • холодна вода – 12,0 млн грн;
  • вивезення сміття – 5,3 млн грн.

З початку 2014 рокузаборгованість населення за комунальні послуги по Вінницькій області зменшилась на 60,7 млн грн або на 31%. 

V. Витрати на житлово-комунальні послуги

Середній рахунок за житлово-комунальні послуги по Вінницькій області (в опалювальний сезон) на початок 2014 року складав 818,81 грн, в опалювальний сезон 2016-2017 буде становити 2 260,29 грн, в тому числі: 

опалення  

  • 2014 50 м2 х 10,10 грн. 505,0
  • 201650 м2 х 31,72 грн. 1 586,0

  гаряча вода 

  • 20144 м3 х 23,01 грн. 92,04
  • 20164 м3 х 71,89 грн. 287,56 

 холодна вода 

  • 2014 4 м3 х 9,19 грн. 36,77
  • 2016 4 м3 х 15,33 грн. 61,33 

електроенергія 

  • 2014 150 кВт х 0,28 грн + 50 кВт х 0,36 грн 60,0
  • 2016 100 кВт х 0,714 грн.+ 100 кВт х 1,29 грн.200,4

 утримання будинку та придомової території

  • 50 м2 х 2,5 грн. 125,0

Резюме:

З початку 2014 року середній рахунок за житлово-комунальні послуги по області збільшився більше ніж у 2,8 рази, на 1 441,48грн.

VI. Тарифи

Результат пошуку зображень за запитом "Тарифи"

 Газ  – 6,879 з ПДВ за 1 м3 

Електроенергія

  • до 01.09.2016

до 100 кВт (до 150 кВт в сільській місцевості) – 0,57 грн.;

від 100 кВт (від 150 кВт в сільській місцевості) – 0,99 грн.;

понад 600 кВт – 1,56 грн.

  • з 01.09.2016

до 100 кВт (до 150 кВт в сільській місцевості) – 0,714 грн.;

від 100 кВт (від 150 кВт в сільській місцевості) – 1,29 грн.;

понад 600 кВт – 1,638 грн.

ОПАЛЕННЯ:

 

ГАРЯЧА ВОДА

 

ХОЛОДНА ВОДА

 

Резюме

З початку 2014 року вартість опалення у Вінницькій області зросла у 3 рази, гарячої води у 3,1 рази, електроенергії у 2,5 рази, газу у 6,8 разів, холодної води у 1,7 раз.

Разом з цим, мінімальна заробітна плата та пенсія збільшилися в межах 19%, а прожитковий мінімум на 27%.

Така диспропорція між ростом вартості житлово-комунальних послуг та рівнем доходів не дає можливості мешканцям Вінницької області самостійно сплачувати комунальні рахунки, що призводить до росту заборгованості та ставить на межу виживання більшість громадян області.

VII. Норматив споживання теплової енергії

 Закладений в тариф без лічильника

Для порівняння, в Мінську (Білорусь) місячна норма тепловитрат на 1 м2 встановлена на рівні 0,0191 Гкал (рішення від 21.10.2014 № 2624), а в місті Могилевськ (Білорусь) діяла норма 0,0183 Гкал в місяць/м2 (рішення від 12.12.2014 № 26-17).

  Середньорічна температура повітря у Вінницькій області становить +7,7 °С, в Мінську +6,1 °С

Незважаючи на той факт, що середньорічна температура повітря в Мінську на 1,6°С нижче, ніж у Вінницькій області, нормативи тепловитрат на 1 м2, закладені в тариф без лічильника, на 21-59% вищі ніж в Мінську, що може свідчити про їх завищення.

 VII. Вплив органів місцевого самоврядування на тарифи

1. ОПАЛЕННЯ

Після підвищення тарифів в червні 2016 року платіжка за невеличку квартирку 50 м2 у опалювальний сезон буде дорівнювати 3000 грн. ($120), що є непід’ємною сумою для більшості українців.

Оскільки найбільшу частину платіжки буде складати опалення, заощадити вдасться лише мешканцям будинків обладнаних тепловими лічильниками.

Оскільки перші особи держави не поспішають з послабленням тарифного тиску на українців, органи місцевого самоврядування мають докласти максимум зусиль для захисту своїх мешканців.

Мета:   Забезпечити 100% облік теплової енергії, що заощадить споживачам до 30% їх коштів.

Дії органів місцевого самоврядування по досягненню мети:

  •  органами місцевого самоврядування мають бути схвалені (переглянуті) інвестиційні програми постачальників теплової енергії, які дозволять в найкоротший термін забезпечити 100% облік тепла;
  •  стан виконання інвестиційних програм та дотримання графіку встановлення лічильників має перебувати на постійному контролі органів місцевого самоврядування;
  •  органами місцевого самоврядування має бути створена відповідна комісію, яка щотижнево контролює темпи встановлення лічильників в місті (області);
  •  з метою прискорення темпів встановлення лічильників тепла, органами місцевого самоврядування мають бути зменшені нормативи споживання теплової енергії без лічильників, такі норми необхідно привести до середнього показника витрат в будинках з обліком.
  • з метою додаткового зменшення рахунків споживачів за опалення ще на 20%, органами місцевого самоврядування мають бути реалізовані програми по встановленню та реконструкції індивідуальних теплових пунктів у будинках. Це дозволить підвищити якість послуг, забезпечити комфортну та рівномірну температуру в будинках, можливість погодного регулювання температури залежно він погодних умов та головне дозволить споживачам заощаджувати додатково до 20% коштів.

2. ЯКІСТЬ ЖИЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Незважаючи на зростання вартості житлово-комунальних послуг їх якість залишається на досить низькому рівні.

Гаряча вода подається споживачам з низькою температурою, що збільшує обсяг її використання та призводить до суттєвих зайвих витрат споживачами.

Холодна вода, що постачається споживачам є непридатною для пиття та приготування їжі, що потребує додаткових витрат споживачів на її фільтрацію або придбання бутильованої питної води.

Мета: Забезпечити суворий контроль за якістю житлово-комунальних послуг та забезпечити відшкодування споживачам зайво сплачених коштів за кожним випадком їх неналежного виконання.

Дії органів місцевого самоврядування по досягненню мети:

  •  орган місцевого самоврядування має створити «гарячу лінію» по контролю за якістю житлово-комунальних послуг;
  •  орган місцевого самоврядування має створити постійно діючу комісію по контролю за якістю житлово-комунальних послуг;
  •  місцева влада з залученням Громадських організацій та активних місцевих мешканців має створити мобільні групи, для контролю якості житлово-комунальних послуг у відповідному регіоні. Це групи швидкого реагування, які у тісній співпраці з «гарячою лінією» та «комісією» органу місцевого самоврядування допомагають місцевим мешканцям у вирішенні питань пов’язаних з якістю житлово-комунальних послуг.

3. БОРГИ ЗА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ

В зв’язку з безпрецедентним зростанням тарифів на житлово-комунальні послуги, борги споживачів будуть зростати. Це загрожує певними юридичними та майновими наслідками. Міська влада не повинна залишати споживачів сам на сам з цією проблемою.

Мета: Не допустити жодного факту відбирання єдиного житла у мешканців, які заборгували за житлово-комунальні послуги, забезпечити безкоштовну юридичну підтримку в питаннях житлово-комунальних боргів, сприяти процесу реструктуризації житлово-комунальних боргів та надавати допомогу в оформленні субсидій.

Дії органів місцевого самоврядування по досягненню мети:

  •  органом місцевого самоврядування має бути запроваджено мораторій на примусове відбирання житла в регіоні за житлово-комунальні борги, в разі, якщо боржник не має іншого житла.
  •  має бути створено постійно діючу комісію з питань реструктуризації житлово-комунальних боргів населення;
  •  місцева влада з залученням Громадських організацій та активних місцевих мешканців має організувати надання безкоштовної юридичної та практичної допомоги споживачам в питаннях житлово-комунальних боргів та оформленні субсидій.

 4. СПРИЯННЯ У СТВОРЕННІ ОСББ ТА ЗАХИСТ ІНІЦІАТОРІВ ОСББ ВІД СВАВІЛЛЯ УПРАВЛЯЮЧИХ КОМПАНІЙ

ОСББ – це реальний інструмент громадян для самостійного управління власним багатоквартирним будинком, контролю за використанням спільних коштів та майна. Під час створення ОСББ, ініціатори в більшості випадків стикаються з певними організаційно-юридичними труднощами, а також із спротивом управляючих компаній при передачі будинку з їх управління до ОСББ.

Мета: Міська влада має докласти максимальних зусиль для допомоги місцевим мешканцям у питаннях створення ОСББ.

  Дії органів місцевого самоврядування по досягненню мети:

  •  створення «гарячої лінії» по підтримці створення ОСББ в регіоні;
  •  створення постійно діючої комісію з питань створення ОСББ в регіоні;
  •  місцева влада з залученням Громадських організацій та активних місцевих мешканців має організувати надання безкоштовної юридичної та практичної допомоги мешканцям в питаннях створення ОСББ.

5. ВЛАСНІСТЬ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ В ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ МОНОПОЛІЯХ

У власності більшості територіальних громад знаходяться майнові права на мережі, житлово-комунальні підприємства або їх частку. В окремих випадках це майно передано в оренду комерційним структурам під певні зобов’язання. В більшості випадків майно територіальної громади використовується неефективно, з певними зловживаннями та всупереч інтересам громади.

Мета: Органи місцевого самоврядування мають забезпечити найсуворіший контроль за належним використанням майна, утриманням його в належному стані, своєчасним ремонтуванням та поліпшенням.

В разі виявлення шкоди заподіяної майну територіальної громади, внаслідок неналежного його утримання, несвоєчасного ремонтування або поліпшення, забезпечити відшкодування такої шкоди за рахунок винних осіб.

Дії органів місцевого самоврядування по досягненню мети:

  •  провести незалежний аудит технічного стану майна територіальної громади, в тому числі мереж та житлово-комунальних підприємств;
  •  за результатами таких аудитів встановити чи забезпечено належне утримання, своєчасне ремонтування та поліпшення майна. В разі виявлення недоліків, забезпечити суворий контроль за відшкодуванням заподіяної шкоди майну територіальної громади, за рахунок винних осіб;
  • за результатами проведеної роботи прийняти рішення, враховуючи позицію громади, щодо подальшого використання майна, можливу передачу його частки в оренду або концесію. 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я