Кабмін скасував своєю постановою мораторій, встановлений на початку повномасштабного вторгнення, на стягнення заборгованості з населення за комуналку, нарахування пені за борги та відключення послуг злісним неплатникам.
Хто може – не платить
Згідно з цією урядовою постановою від 29 грудня 2023 року № 1405, мораторій щодо комунальних боргів з 1 січня 2024 року продовжує діяти лише на окупованих територіях і там, де тривають бойові дії.
Крім того, у постанові сказано, що при тимчасовій відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб протягом понад 30 календарних днів, постачальникам житлово-комунальних послуг має бути надана про це відповідна заява та документальне підтвердження в електронній або паперовій формі – довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання (у тому числі й отримані за кордоном), а також проходження військової служби, відбування покарання тощо.
Нагадаємо, що мораторій на стягнення заборгованості за ЖКП для населення, нарахування та стягнення пені та штрафів, а також припинення житлово-комунальних послуг був введений 5 березня 2022 року.
Це рішення Кабміну – непопулярне, в суспільстві воно викликало обурення. Як пояснюють у Верховній Раді, воно було необхідним, оскільки борги з комуналки почали непомірно зростати. Лише за електроенергію населення заборгувало близько 40 млрд грн.
“Проблема полягає в тому, що ті люди, які можуть платити й мали б платити, особливо в такий складний період, не сплачували, розуміючи, що можна не сплачувати й за це нічого не буде”, – пояснив голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус в ефірі телемарафону Єдині новини.
Він також констатував, що найбільш дисциплінованими платниками виявилися отримувачі субсидій, які бояться, що їх через борги позбавлять цієї допомоги від держави, а також – пенсіонери, які просто звикли платити вчасно.
За словами Геруса, гроші потрібні компаніям на відновлення енергетики після обстрілів, тому уряд пішов на такий непопулярний крок.
“Воєнний стан не дає підстав не сплачувати за надані послуги. До 30 грудня 2023 року структури, які надавали комунальні послуги, не нараховували пеню та не накладали штрафних санкцій за несплату. Тобто обов’язок сплачувати за комунальні послуги був завжди і його ніхто не скасовував, а нарахування штрафних санкцій не відбувалося”, – сказав адвокат адвокатського об’єднання Constructive lawyers Олександр Босенко в коментарі Фактам ICTV.
Як нараховують пеню
Скасування мораторію на стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги дає комунальникам зелене світло для стягнення заборгованості, утвореної після 24 лютого 2022 року.
Крім того, тепер у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов’язаний сплачувати пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не більшому, ніж 0,01% від суми боргу за кожен прострочений день. А загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% від загальної суми боргу.
Також компанія, що надає послуги, має право обмежити або припинити надання відповідної комунальної послуги її споживачеві у разі непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті комунальні послуги протягом 30 днів з дня отримання попередження від виконавця. Таке попередження надсилається не раніше наступного робочого дня після закінчення граничного строку оплати комунальної послуги, визначеного законодавством або договором про надання відповідної комунальної послуги.
“Якщо взяти типові договори про надання житлово-комунальних послуг, то граничний строк оплати встановлюється на 20 число поточного місяця – за попередній. І з 21 числа вже йде нарахування пені за несплачену суму в попередньому періоді. Це не означає, що умовно на 5-10 день буде відбуватися одразу відключення, але виконавець в межах закону може і на перший день порушення направити листа, в якому буде вказана заборгованість та повідомлено, що якщо в певний період часу заборгованість не погаситься, абонента буде відключено від послуг”, – додав адвокат Босенко.
Разом з тим пеню за комунальні борги пеня не нараховують за таких умов:
– коли у держави є борг перед споживачем за субсидією;
– якщо у споживача є підтверджена заборгованість з оплати його праці.
Щодо субсидій, то їх не призначають у таких випадках:
– якщо обсяг заборгованості за ЖКП перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів (680 грн);
– коли прострочка тривала понад три місяці;
– якщо не минув строк позовної давності, який становить три роки.
Ризик втрати нерухомості
Для того, щоб комунальники не застосовували санкції за набуті борги з оплати їхніх послуг, слід звернутися до них для реструктуризації боргу – тобто, узгодження часу виплати його частинами. Інакше постачальники житлово-комунальних послуг мають право звернутися до суду, незважаючи на обсяг заборгованості – закон ніяких обмежень не встановлює. Судова практика стосовно комунальних боргів має спрощений варіант, коли не викликають ні кредиторів, ні боржників. І засідання як такого не оголошують. Просто судді розглядають заяви позивачів, додаткові документи і виносять відповідні рішення.
Ці рішення є підставою для відкриття виконавчих проваджень. Відповідно, боржника включають до Єдиного реєстру боржників, а далі можуть бути заарештовані його банківські рахунки, навіть пенсійні та зарплатні картки. У випадку дуже великого боргу, який перевищує 20 розмірів мінімальної зарплати (нині це 142 тис. грн) арешт може торкнутися і нерухомості.
Як пояснюють у Мін’юсті, в першу чергу арешт, а, можливо, і з подальшим стягненням, стосується окремої від будинку земельної ділянки, іншого приміщення, що належать боржнику. В останню чергу – житлового будинку чи квартири, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком під арешт потрапляє також прилегла земельна ділянка, що належить боржнику.
Отже через легковажність до оплати за комунальні послуги може призвести до великих втрат – є ризик навіть позбутися житла. Квартири та будинки забирають у боржників з комуналки нечасто, проте таке буває. То ж не варто випробовувати долю, якщо можна підписати документ щодо реструктуризації боргу і поступово виплатити його.
