Після того, як ми ввели податок на повітря, ви стали менше дихати! ». Джанні Родарі, «Пригоди Чиполліно». Наш обиватель – він же довірливий. Читає газети, дивиться телевізор, слухає радіо. А там високопоставлені дядьки-чиновники переконують його, що життя налагодилося, жити стало краще й веселіше.
ЖЕК-різник
Житлово-комунальні тарифи взяті з повітря
«Після того, як ми ввели податок на повітря,
ви стали менше дихати! »
Джанні Родарі, «Пригоди Чиполліно».
Наш обиватель – він же довірливий. Читає газети, дивиться телевізор, слухає радіо. А там високопоставлені дядьки-чиновники переконують його, що життя налагодилося, жити стало краще й веселіше, а щоб зовсім весело стало й добре, треба трішечки більше цим дядькам платити грошей. Тобто, не дядькам, звичайно, а Батьківщині! Мовляв, за Вітчизну треба трохи постраждати. У фінансовому плані. І ось, наприклад, перший крок – це квартплата. Адже без твоєї платіжки ніяк не можна ні виконати бюджет, ні наповнити засіки Батьківщини, не вийти з кризи. А обиватель дивиться в отриману поштою платіжку і дивується – а чому ж так різко підскочила квартплата? Ну, допустимо, газ подорожчав, зрозуміло. Але чому, наприклад, стало дорожче просто водовідведення. Холодна вода – вона теж в Україні зникає? А плата за утримання будинку?
Ні, хлопці, давайте розбиратися!
За все треба платити?
Ось, наприклад, віце-прем’єр-міністр України Володимир Рибак не бачить нічого страшного в тому, що киянам прийшли нові платіжки за житлово-комунальні послуги. Про це він заявив сьогодні в інтерв’ю журналістам у Кабміні. Рибак підкреслив, що кияни повинні ці платіжки сплатити. «Я теж киянин, я плачу за свою квартиру, скільки належить», – сказав віце-прем’єр, але не уточнив, яку саме суму він витрачає на оплату послуг ЖКГ. Він підкреслив, що у Києві необхідно було впорядкувати тарифи, щоб вони відповідали собівартості.
Ось! Собівартості! Звичайно, наш віце-прем’єр звик кидатися словами, а от дуже б хотілося, щоб пан Рибак показав оплачену їм особисто платіжку, назвав суму, яку він платить. Адже ми знаємо, які пільги покладені нашим держчиновникам і депутатам. Так що не треба, пан Рибак, нахабно брехати. і порівнювати ВАШІ квартири з НАШИМИ. Тому що якщо б Ви показали Вашу платіжку, Вам стало б соромно дивитися нам, простим українським громадянкам, в очі. І Ви ніколи не змогли б пояснити нам, ЗА ЩО ми повинні платити?
СПРАВА НЕ В РОЗМІРІ квартирну плату, а в необгрунтованості ЦЬОГО РОЗМІРУ!
Ми – не бідні й не жадібні, і звикли платити за все-все-все справжню ринкову ціну. І тільки житлово-комунальний комплекс залишається «останнім бастіоном соціалізму», де, як у пащі дракона, «з’їдається» (а вірніше, дерибаниться конкретними особами, імена яких добре відомі мешканцям українських міст і сіл) щорічно – вартість ДВОХ «Криворіжсталь»! Зрозуміло, що ТАКИЙ ринок дерибанщики без боротьби не здадуть! Але, як завжди, наша доля – тільки в наших м’язистих руках. І зараз громадяни здатні зіграти на полі влади й обіграти її!
Але для такої боротьби треба озброїтися деякими знаннями, доступними кожному, хто має освіту хоча б на рівні пари класів церковно-парафіяльної школи.
Будинок, який побудував ЖЕК?
Кожен предмет матеріального світу є чиєюсь власністю. У тому числі, чиєюсь власністю є кожна конкретна квартира, кожен окремий багатоквартирний будинок, кожна гігакалорія тепла, кожен кіловат електроенергії, кожна житлово-експлуатаційна контора або кожен метр каналізаційних труб. Власність буває індивідуальною і загальною.
Спільна власність (кондомініум – від латинського con (cun) – разом, dominium – володіння, влада) буває декількох «рівнів» – починаючи з того, що планета Земля – наш спільний дім, оскільки ніхто із землян (поки) не в силах полетіти з нашої блакитної планети на постійне місце проживання, і закінчуючи багатоквартирним будинком, жодна квартира якого не може бути «виламані» з нього разом зі стінами та стелею, як у дитячому конструкторі «Лего».
Згідно з Конституцією України (ст.ст. 13 і 41), власність зобов’язує, усі суб’єкти права рівні перед законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним, а використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Згідно зі ст. 317 Цивільного Кодексу України (далі – ЦКУ), суть права власності полягає у володінні, користуванні та розпорядженні майном.
Згідно ст.ст. 322 і 323 ЦКУ, тягар утримання майна та ризик його випадкового знищення або пошкодження лежить на його власнику.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 2 березня 2004 року (п. 1.1), яке, як відомо, є остаточним, обов’язковим до виконання по всій території України та оскарженню не підлягає, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін .) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків, і підтвердження права на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, а також вступу до нього.
Конституційний суд у цьому Рішенні також зазначив, що виходить з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Ст. 1 цього закону визначає житловий комплекс як «єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою у встановлених межах, розташованим на ній житловим багатоквартирним будинком або ж частиною будинку разом зі спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс».
Згідно зі ст. 10 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду», утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом міністрів України, незалежно від форм власності на них. А власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень у будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.
Стоп! А тепер київський обиватель, власник трикімнатної квартири дивиться в отриману їм платіжку і дивується: а чому квартплата або плата за утримання будинку, яку стягували в розмірі 26 грн. 90 коп., Раптом стала 83грн. 09 коп.? Особливо якщо врахувати той факт, що двір та під’їзд ніколи не прибирається, сміття не вивозиться місяцями, а на вході в будинок висить оголошення ЖЕКу «у зв’язку з відсутністю штатної одиниці двірника прохання самостійно підтримувати чистоту території»? Пардон, милий ЖЕК, ми й підтримуємо чистоту, майданчик по черзі прибираємо, а от за що ВАМ платимо? І чому так багато? За 86 гр. 09 коп. з кожної квартири нашого дев’ятиповерхового четирехпод’ездного будинку можна за рік новий будинок побудувати!
Виходить, ЖЕК отримує гроші ні за що? За повітря? І поводиться так, як ніби ВІН є власником будинку, в якому ми живемо?
Ще питання: чому подорожчала холодна вода? В Україні стало менше рік? Або придумали якісь суперфільтри? Або труби водопровідні тепер роблять із золота? Так начебто немає, якість води, як і раніше паршиве, особисто я купую дорогі фільтри, і це ЖЕК повинен мені платити за те, що Я його паршиву роботу щодо відведення мені ПИТНОЇ води повинен фактично переробляти. Це МЕНІ треба заплатити за: фільтрацію води, за установку електрообігрівача, оскільки батареї ледь теплі і в моїй квартирі досить прохолодно, за те, що я сам прибираю на своєму майданчику …
Ось тільки треба б дізнатися: скільки?
Скільки-скільки?
Встановлення місцевою владою так званих «тарифів» за принципом «у квадратних метрах – централізовано» для кінцевих споживачів – платників за комунальні послуги – порушення всіх перерахованих вище нормативних актів. Тому що це зроблено за принципом «середньої температури по лікарні, включаючи морг і реанімацію». Місцева влада має право встановлювати тарифи ЛИШЕ ДЛЯ ЕКСПЛУАТУЮЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙ. «Одиницями обліку» ж для кінцевих споживачів можуть бути лише ОКРЕМІ багатоквартирні будинки як цілісні майнові комплекси.
Зрозуміло, що кожен окремий будинок – це така ж «індивідуальність», як і кожна конкретна людина, а обслуговування кожного конкретного будинку виливається в зовсім різні суми, так само, як задоволення фізіологічних та інших потреб кожної людини не може коштувати однаково для всього населення конкретного міста або країни. Ну, дійсно, як може бути однаковою квартплата в «хрущовці» на Борщагівці і в елітному будинку на Хрещатику в Києві? Або зміст «сталінки» на вул. Дзержинського і «малосімейки» на 12 кварталі в Дніпропетровську? І така картина – по всій Україні. Тому що тарифи висмоктані з пальця чи іншого якого органу наших «мудрих» чиновників.
Яких треба НАВЧИТИ, як правильно розраховувати тарифи ЖКГ!
Але для початку ми, як власники СВОЇХ квартир, повинні дізнатися – а скільки ж коштує обслуговування наших будинків і квартир?
Для того щоб з’ясувати, скільки коштує обслуговування кожного конкретного будинку, потрібно всього лише дізнатися цю інформацію в організації, яка цей будинок обслуговує. Українські ЖЕКи ведуть таку бухгалтерію, але «чомусь» вважають її «комерційною таємницею» і відмовляються надавати такі дані власникам і співвласникам будинків, які вони обслуговують.
Таким чином, найпершим і найголовнішою вимогою споживачів комунальних послуг до влади має бути – «розсекречення» бухгалтерії ЖЕКів і поставлення їм в обов’язок звітувати перед власниками / співвласниками багатоквартирних будинків про своїх Фактичні витрати по кожному конкретному будинку. Ця інформація апріорі не може бути «секретною», оскільки власники / співвласники не можуть бути позбавлені відомостей про власне майно, в тому числі – відомостей про розмір витрат на його утримання та обслуговування.
Гроші рахунок люблять!
Давайте уявимо собі, що кожен багатоквартирний будинок раптом дивом все-таки отримав повний звіт свого ЖЕКу про його фактичних витратах. Що робити з цим фінансовим звітом? Яким же чином розподілити кошти, що підлягають сплаті, на всіх споживачів? Та дуже просто! У кожній експлуатуючої організації зберігається, згідно з п.п. 1.2 – 1.3 Правил утримання житлових будинків і прибудинкових територій, технічна документація ВСЬОГО багатоквартирного будинку та прибудинкової території, яка включає, зокрема:
– Технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок;
– Проектно-кошторисну документацію зі схемами пристрою внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, газо-, електропостачання тощо;
– Акти державної комісії приймання житлового будинку в експлуатацію;
– Паспорти котельного господарства, котлові книги, у разі наявності вбудованих та прибудованих котелень;
– Паспорти ліфтового господарства;
– Акти приймання-передачі житлового будинку у разі зміни його власника чи балансоутримувача;
– Технічний план території, на якій розташований будинок із зазначенням меж території, яка за техплану входить в цей житлово-будівельний комплекс;
Виконавці послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій повинні забезпечувати своєчасне внесення змін у ці технічні паспорти. Тобто, ЖЕКівські головні інженери, майстри, бухгалтери і хто там ще – коротше, ВОНИ повинні чітко і обгрунтовано надати Вам інформацію про те, скільки і ЗА ЩО САМЕ ВИ повинні платити.
Маючи всю цю документацію, досить легко можна підрахувати частку кожного співвласника багатоквартирного будинку у ВСІМ БАГАТОКВАРТИРНОГО домоволодіння як цілісний майновий комплекс. Щоб не мали ВАС, змушуючи платити не 26 грн. 90 коп., А 86 грн. 09коп. – І так далі.
Як визначити, скільки в кожному будинку повинен платити кожен господар квартири?
Задачка для учня початкової школи.
Для цього досить скласти площі всіх приміщень в будинку, (крім допоміжних, які, згідно з Рішенням Конституційного суду, є загальними і неподільними) та поділити отриману суму на площу кожного окремого приміщення!
ВСІ!
Більше того: такий метод підрахунку – єдино вірний. І українці повинні висунути влади друга вимога – змінити систему обліку власності – квартир і нежилих приміщень у багатоквартирних будинках, щоб в індивідуальних технічних паспортах власників вказувалася не тільки площа конкретного приміщення, але й частка даного приміщення в домоволодінні як цілісному майновому комплексі! І щоб технічна документація на ВЕСЬ будинок була доступною для ознайомлення і копіювання – для будь-якого співвласника!
Крім того, вам повинні чітко визначити, ЯКА територія є прибудинковою? Із зазначенням межових знаків і меж ВАШОЇ прибудинкової території. Щоб ви не платили за утримання території сусіднього НДІ або розташованими поряд з вашим будинком Адміністрації президента чи Верховної Ради.
Але спробуйте-но прийти в ЖЕК і зажадати техпаспорт свого власного будинку! Куди вас пошлють? Те-то ж!
А якщо буде відомо, що сім’я Петренко – власники квартири 12 – має частку в багатоквартирному будинку в розмірі 1 / 120, а Іваненко – власники квартири 25 – мають частку 2 / 120, то вирахувати, скільки кожен з них повинен відшкодувати ЖЕКу у витратах розміром 120/120 – не складе ніякої проблеми.
Втім, наші чиновники, очевидно, у школі вчилися через пень-колоду.
Тому ось такий бардак в країні.
Але багато ці чиновники, наприклад, чудо-юдо-шоу-мер Леонід Черновецький, хоч і вважаються «заслуженими юристами», мабуть, на ниві юриспруденції трудилися точно так само, як і навчалися в школі – прогулювали уроки і не виконували домашні завдання. Інакше б не говорили дурниці про те, що за борги по комунальних платежах ЖЕКи можуть відібрати у громадян квартири!
І ця велика дурість або велика провокація (з метою залякування і шантажу окремої категорії ще не відвикли від «совка» співгромадян) – вимагає окремого розгляду!
Тому, як мовиться, не перемикайте ваші мізки!
