Найнижча народжуваність в світі: Україна в демографічній ямі

    460
    0

    Україна стрімко наближується до звання країни з найнижчою народжуваністю в світі. Жінки бояться приносити нове життя під час війни. І перспективи невтішні.

    Страшний прогноз

    В Україні за перші шість місяців 2023 року народжуваність знизилася на 28% порівняно з аналогічним періодом до повномасштабної війни. Це рекордне падіння показника від моменту здобуття Україною незалежності 1991 року, пише The Wall Street Journal.

    Як йдеться у матеріалі, рівень народжуваності в України почав падати (на 12%) ще після окупації Криму 2014 року. Однак після початку повномасштабної війни коефіцієнт народжуваності взагалі впав до 1,2. Це водночас, що для підтримки чисельності населення цей показник має становити 2,1 дитини на одну жінку.

    Через повномасштабну війну мільйони жінок із дітьми були змушені залишити країну, а чоловікам віком від 18 до 60 років заборонили виїзд, тож багато пар були фізично розділені, а інші відкладають народження дітей.

    На думку вчених протягом наступних 20 років кількість населення України може скоротитися до 30 млн.

    За статистикою, за шість місяців поточного року в Україні народилося 96 755 дітей (47 129 дівчаток та 49 626 хлопчиків). Це на 28% менше порівняно з відповідним періодом 2021 року (135 079 дітей).

    Влада намагається розробляти нові програми для покращення демографічної ситуації в Україні. В інтерв’ю Главкому радник прем’єр-міністра, керівник Центру економічного відновлення Кирило Криволап розповів, що робитиме держава, аби рятувати Україну. Він зазначив, що економічне зростання – не панацея від демографічних проблем.

    “Навпаки, економічно розвинені країни зазвичай характеризуються відносно низькою народжуваністю, старінням нації та скороченням кількості населення. Насправді така ж тенденція спостерігалась і в Україні до війни. Вочевидь, потрібні окремі програми для популяризації здорового батьківства, гарантії від держави щодо підтримки сімей тощо”,– стверджує експерт.

    Криволап пояснює, що зараз державна політика перебуває у процесі розробки.

    “Детальніше зможемо говорити після її оприлюднення. До речі, про фінансування. Саме зараз уряд України розробляє план відновлення для виконання програми Ukraine Facility. До процесу активно залучені й експерти Центру економічного відновлення, а також інших громадських організацій. Усі деталі плану незабаром будуть представлені українському суспільству та нашим європейським партнерам. Там буде і про роботу з людським капіталом”,– каже Криволап.

    Але на даному етапі народжуваність сильно падає.

    Забудемо про 52 мільйони

    Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птахи Елла Лібанова під час круглого столу в Главкомі заявила, що скорочення населення України все одно відбудеться.

    “Давайте забудемо про те, що у нас було 52 млн українців. 52 млн не буде ніколи. За найбільш оптимістичним варіантом, у 2033 році нас буде 35 млн, я говорю про Україну в кордонах 1991 року”,– сказала вона.

    Лібанова зазначає, що у будь-якому випадку – чи повернемо ми всіх наших мігрантів, чи залучимо мігрантів з інших країн – скорочення населення України все одно буде.

    За словами вченої, кількість українських трудових мігрантів, які втекли від війни, у Польщі зменшується. Вони починають їхати до інших країн ЄС – Німеччини, Чехії, Нідерландів та інших. І чим далі вони їдуть, тем менше шансів, що повернуться.

    “На 1 січня 1991 року нас було 52 мільйони. 52 мільйони нас не буде ніколи. Якщо ми не будемо приблизно 600 тисяч на рік залучати зовнішніх мігрантів. Ми не можемо нічого протиставити міграційному відпливу населення. Проте ми маємо ініціювати і мотивувати людей повертатися. Ми маємо протидіяти переходу тимчасової міграції в стаціонарну”,— каже Елла Лібанова.

    Своєю чергою, Олександр Гладун, д.е.н., заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України розповів про демографічний прогноз до 2037 року.

    “Ми спрогнозували чисельність скорочення населення. Приблизно оцінюємо, що на початок 2037-го року буде 30-31 млн населення. При чому прогноз ми робили по всій території України, включаючи Крим і ОРДЛО (прим. – окуповані до 24 лютого окремі р-ни Донеччини й Луганщини). Ми робили окремі оцінки по ОРДЛО й використовували російські статистичні дані по Криму, і їх також корегували з урахуванням наявної інформації. Що стосується кількості померлих у співвідношенні з народженими, ми вважаємо, що це співвідношення буде, умовно кажучи, на користь померлих. Тобто смертність буде перевищувати народжуваність до 2037-го року і ми не змінимо цю ситуацію”, — каже Гладун в коментарі Еспресо.

    Він також висловився стосовно того, як війна вплине на ситуацію.

    “Війна призведе, за нашими оцінками, до ще більшої деформації статево-вікової структури населення і це є теж певним викликом. Внаслідок природних чинників ми цього не змінимо і тому слід серйозно ставитись до міграційної політики щодо повернення наших громадян і залучення іноземців на ринок праці чи на постійне проживання… Повернення людей в Україну буде залежати не тільки від абстрактної політики, а від наявності житла зруйнованого, особливо в східних регіонах, ситуації на ринку праці (й на регіональних ринках праці), і залежно від того, якою буде політика держав, яких зараз перебувають наші громадяни”,– сказав Олександр Гладун.

    Проте є й доволі оптимістичний погляд на ситуацію. Ігор Гут, співзасновник DYB [Develop Your Business], член Несторівської групи в своєму Telegramпише, що в нас є приклади Швеції та Фінляндії, які мають високий рівень життя та доволі незначну кількість населення. На думку експерта, цьому сприяють три факторі. Це іммігранти; технології та інновації; міжнародні ринки.

    Крім того, світ та бізнес зокрема стають більш технологічними. Багато професій стають діджиталізованними. Гут наводить приклад банальних супермаркетів, де стає все більше кас самообслуговування, без касирів.

    “Частина людей не повернеться — ну так ми вже півтора року живемо без них. Повернуться ветерани — будемо працювати з ними, вони будуть робити те, що зможуть, будуть вчитися ті, хто захочуть. Треба молитися і допомагати, щоб вони повернулися живими”,— пише він.

    Гут зазначає, що коли в Україну прийдуть гроші, за ними одразу приїдуть іммігранти, охочі працювати, з усього світу.

    “Так, Україна зміниться. Чи це погано? Я знаю, що в IKEA у Швеції працюють 100 національностей, у Scania — 60. То й ми зможемо. Станемо раціональніші, щось диджиталізуємо, щось почнемо робити самі, а не очікувати на сервіс, навчимося конкурувати глобально. Крок за кроком. Просто потрібен час”, — приходить до висновків Гут.

    #ГолосНароду

    НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

    Введіть свій коментар!
    Введіть тут своє ім'я