Суди почали виносити рішення на користь люстрованих чиновників, але влада відмовляється їх виконувати! Це значно погіршує позицію України в ЄСПЛ, де на підході “вирок” закону “Про очищення влади”…
А пройшло всього 4 роки після Революції Гідності…
У триваючої вже 4-й рік епопеї з люстрацією в Україні, схоже, намітився “віраж реваншизму”! Відразу з кількох ділянок юридичних баталій, де ведеться боротьба між владою і екс-чиновниками, котрі потрапили під дію закону “Про очищення влади”, надходять недвозначні сигнали про все оце….
Тон їм задає процес розгляду скарг люструвати управлінців в Європейському суді з прав людини. При цьому, шахова партія розігрується відразу на декількох дошках. І певні зрушення на цей рахунок, причому на користь уражених в правах управлінців, простежуються навіть в українських судах.
Опоненти люстрації зустрічають цю тенденцію зі стриманим оптимізмом. Вони запевняють, що головним їхнім союзником стала бездіяльність вітчизняної влади на тлі очевидних порушень прав людини. І очікують докорінної зламу ситуації – винесення прецедентних рішень в ЄСПЛ на користь “очищених” в короткостроковій перспективі.
На тлі “тимчасового цейтноту” і позиції українських судів кілька змінили тональність висловлювань та офіційні особи в Києві.
З одного боку, вони наполягають на законності своїх дій. Але паралельно вже допускають визнання затіяного в Україні “процесу очищення” не цілком “чистим” з боку ЄСПЛ.
При цьому загальна сума люструвати чиновників до держави вже давно перевалила за 1 млрд грн.
То з’ясуємо майбутні сценарії розвитку ситуації…
Пригоди “люстрованої сотні” в Європі
Говорячи про причини активізації “люстраційної саги” один з ідеологів “бунту очищених” українських силовиків і чиновників – екс-заступник прокурора Чернігівської області Олег Підгайний вказує на календар.
“Швидше за все, причиною всьому час. 44 місяці пройшло після початку люстрації, 42 – як справи про це висять в судах, а Конституційний суд ось вже як три з половиною роки не може вийти на рішення. Все має свій кінець і симптоми для” люстраторів “тривожні”, – говорить він.
Підгайний – один з фронтменів боротьби за права люструвати. Він неодноразово виступав із закликами до “колегам по цеху” (які потрапили під каток закону “Про очищення влади”), оскаржувати зниження в правах в судовому порядку. В першу чергу – в Страсбурзі, де засідає Європейський суд з прав людини.
За підрахунками екс-прокурора, на сьогоднішній день з відповідними скаргами в ЄСПЛ звернулася сотня заявників. В даний час прийняті до розгляду 83 позови.
Маркерами серед них виступають вісім справ, слухання яких в перекладенні на українське законодавство вже йде по суті. Вони розділені на два кейса.
Як уже писала “Країна”, першопрохідцями в оскарженні звільнень за нормами закону “Про очищення влади” в ЄСПЛ ще в 2017 році стали три заявника. Це колишній 1-й заступник начальника слідчого управління Міндоходов Миколаївської області Дмитро Басалаев, екс-заступник начальника кадрового управління ГПУ В’ячеслав Полях і колишній заступник прокурора Чернігівської області Олександр Ясь.
Комунікація по їх справах між ЄСПЛ і сторонами тяжби велася з осені минулого року, і завершилася в лютому. Обмін думками не привів до досягнення компромісу, а кожна зі сторін відстоює правоту власних аргументів.
Люстровані регіонали та їх друзі напирають на те, що закон “Про очищення влади” прямо порушує права людини. Адже чиновників знижували в правах за принципом колективної відповідальності і тільки через те, що в якийсь проміжок часу вони перебували на своїх посадах в епоху Януковича.
У свою чергу, офіційний Київ виступає проти задоволення вимог скаржників. Як сказала “Країні” глава Департаменту з питань люстрації Анастасія Задорожна, Мін’юст вважає позови Яся, Поляха і Басалаєва неприйнятними. Головний аргумент на цей рахунок – звільнені з люстрації особи не вичерпали можливості для оскарження своєї “очищення” в національних судах.
Підлила масла у вогонь додаткова аргументація за скаргами двох прокурорів і фіскала, спрямована в Страсбург урядовим уповноваженим Іван Ліщина. У ній він обрушився на всіх управлінців, які потрапили під дію закону “Про очищення влади”.
Останні були названі співучасниками встановлення в Україні в 2010-2014 роках “режиму диктатури Януковича”, винуватцями постмайданного економічної кризи, анексії Криму і початку збройного протистояння на Донбасі.
Після цього скандального листа впали останні надії на “полюбовна” врегулювання спору між сторонами в “люстраційному кейсі” ЄСПЛ. Втім, підсумкова точка в справі, де слухання завершилося ще на початку року, так і не була поставлена.
Очікується, що свій вердикт з цього приводу судді в Страсбурзі можуть оприлюднити в будь-який момент. Причому навряд чи він буде на користь офіційного Києва, на що недвозначно натякав у своєму інтерв’ю “Українським Новинам” Іван Ліщина.
“Були рішення ЄСПЛ по люстрацій в інших країнах, де суд знаходив порушення, були, де не знаходив. Тобто, це все дуже прив’язана до конкретних фактів та обставин. Я не можу сказати, що процедура люстрації в Україні була ідеальна”, – зазначив він, допускаючи визнання “люстрації по-киевски” порушенням прав людини.
Чому тануть надії на дружнє врегулювання спору в Європі
Аналогічна тенденція безуспішного пошуку компромісу спостерігається і в другому блоці скарг “очищених” в Європейському суді з прав людини. Йдеться про п’ять заяв, поданих представниками:
колишнього 1-го заступника голови Державної казначейської служби Олександра Даневича;
екс-військового прокурора Південного регіону України Павла Богуцького;
колишнього заступника прокурора Київської області Івана Проценко;
колишнього начальника одного з управлінь УВБ УКРІНФОРМ Андрія Падалки;
екс-заступник начальника управління по боротьбі з контрабандою та митними порушеннями Ягодинської митниці Володимира Побережного.
Ще в кінці березня стало відомо, що всіх цих справах ЄСПЛ присвоїв найвищу ступінь пріоритету. І направив до Києва пропозицію щодо дружнього врегулювання спору, обмеживши час для потенційного прийняття такого рішення 12 червня.
У люстраційному Департаменті Мін’юсту “Країні” підтвердили факт того, що ці документи надійшли у відомство. Але за півтора місяці неодноразових прохань надати коментар з позицією цього органу в позові із “люструвати п’ятіркою” і ймовірності укладення світової, тут так і не знайшли часу для нашого видання (в кінцевому рахунку, від нас попросили направити запит, після отримання відповіді на який редакція представить позицію відомства Павла Петренка).
Аналогічним чином проігнорував дзвінки і тричі переданий йому через помічників пул питань урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ Ліщина.
Іван Юрійович замість прямого спілкування з пресою вибрав “заочну модель”. Раніше на своїй сторінці в Facebook він обурювався тим, що “Країна” занадто часто, як йому здається, звертається до історій позовів вітчизняних чиновників і управлінців з України в Європейському суді з прав людини (в першу чергу, в зв’язку з темою люстрації).
Istochniki “Strany” v yuridicheskikh krugakh otsenivayut shansy na “mirovuyu” nevysoko. Oni apelliruyut k tomu, chto druzhestvennoye uregulirovaniye pozvolit isttsam poluchit’ tol’ko chast’ denezhnoy kompensatsii iz byudzheta Ukrainy (rech’ idet o summakh v razmere 7-8 tys yevro po kazhdoy zhalobe). A vot o vosstanovlenii na rabote porazhennym v pravakh i uvolennym chinovnikam v takom sluchaye pridetsya zabyt’. Chto v svete poslednikh sobytiy v ukrainskikh sudakh vryad li mozhno budet schitat’ pobedoy “ochishchennykh”.
Sudy v Ukraine nachali otmenyat’ lyustratsiyu v individual’nom poryadke
Vse delo v tom, chto na fone prodolzhayushchegosya uzhe chetvertyy (!) god rassmotreniya v Konstitutsionnom Sude Ukrainy predstavleniya o sootvetstvii zakona “Ob ochishchenii vlasti” normam Konstitutsii, a takzhe otkaza novosozdannogo Verkhovnogo suda Ukrainy prinimat’ resheniye v obraztsovom dele po iskam lyustrirovannykh chinovnikov, k etomu voprosu vernulis’ drugiye administrativnyye i apellyatsionnyye sudy.
Gde skopilsya sushchestvennyy potok iskovykh zayavleniy “ochishchennykh”. Soglasno ofitsial’nym dannym, iz pochti tysyachi byvshikh chinovnikov, kotorykh ponizil v pravakh lyustratsionnyy zakon, svyshe 280 osparivayut etu protseduru v Okruzhnom administrativnom sude Kiyeva. Iz nikh okolo sotni pretenziy – ot poteryavshikh rabotu v sisteme GPU lits.
No pretsedentnoye resheniye bylo vyneseno ne v Kiyeve, a v Odesse. Kak pisala “Strana”, 18 aprelya Odesskiy apellyatsionnyy adminsud udovletvoril isk uvolennogo v ramkakh realizatsii zakona “Ob ochishchenii vlasti” eks-prokurora Primorskogo rayona Odessy Aleksandra Kuz’menko. Silovika postanovili vosstanovit’ v dolzhnosti, i vyplatit’ yemu denezhnuyu kompensatsiyu za vremya vynuzhdennogo progula v razmere 295 tys grn.
Що цікаво, в своєму вердикті колегія суддів спиралася саме на усталену практику Європейського суду з прав людини. Згідно з якою Люстраційний процедура не може бути покаранням, оскільки це прерогатива кримінального права. Тобто, якщо національний закон (в даному випадку – “Про очищення влади”) і допускає поразку в правах, гарантованих Конвенцією, то такі обмеження повинні бути досить індивідуальні і головне – доведені. Чого в разі звільнення прокурора Кузьменко не спостерігалося: наказ про його звільнення був візувати на підставі довідки про результати вивчення особової справи.
В результаті суд прийшов до висновку, що положення люстраційного закону порушують принципи презумпції невинуватості та рівності можливостей при реалізації права доступу на державну службу, яке держава зобов’язана забезпечити, згідно з нормами Конституції. І помножив люстрацію Кузьменко на нуль.
При цьому, навіть оспорювання цього вердикту в касації (що вже було зроблено), не скасовує рішення Одеського апеляційного адмінсуду. Воно як і раніше в силі, що вже призвело до ще більшого ускладнення скандалу і породження юридичної хаосу.
Справа в тому, що де-юре Кузьменко з кінця квітня мав повернутися до виконання обов’язків в прокуратурі Приморського району Одеси. Але рішення суду про це так і не було виконано.
“Уже майже півтора місяці я міг би бути прокурором Приморського району Одеси. Але, самостійно виконувати рішення суду я не маю наміру, як мінімум в короткостроковій перспективі. І мені навіть нецікаво, як його може виконати прокуратура”, – говорить Кузьменко “Країні”.
І додає, що через майже 40 місяців боротьби за свої права вже не горить бажанням повертатися на роботу в нинішню ГПУ. “Перегоріли. Зараз вже тільки справедливість”, – резюмував він.
“Прецедент Кузьменко” наробив чимало шуму в прокурорському середовищі і рядах люструвати. Звернули свій погляд на нього і журналісти інших видань, присвятивши історії Олександра Петровича спеціальний сюжет.
Коментуючи його, один з ідеологів “очищення”, колишній керівник люстраційного Департаменту Мін’юсту Тетяна Козаченко торкнулася фінансової сторони прецеденту по відновленню прокурора Кузьменко на службі.
“Мене заспокоює тільки один момент: навіть оплата вимушеного прогулу це реально копійки в порівнянні з тією небезпекою і” діяльністю “, якби весь цей час він (маються на увазі люструвати – Прим. Ред.) Перебували на посадах”, – зазначила екс- чиновник.
Резюмувавши свій спіч зауваженням, що “тисячі інших позовів в суді не розглядаються, а слухаються вибірково одиниці”.
На черзі – серія нових відновлень люструвати
Але буквально через пару днів після цього, і тепер уже з Окружного адмінсуду Києва, пішли нові сигнали в історіях люстраційних тяжб.
Так, 31 травня суддя Павло Григорович задовольнив позов звільненої в березні 2015 року з люстрації колишньої заступник голови Миколаївської митниці Анни Колодяжною. Як повідомляла “Країна”, Колодяжному поновили на посаді, призначивши їй грошову компенсацію в розмірі 383 тис грн.
А вже 4 червня Окружний адмінсуд ухвалив продовжити розгляд за скороченою процедурою справи ще однієї справи люструвати – колишнього заступника генпрокурора Миколи Голомші.
Втім, як вважає Олег Підгайний, що намітився поворот в історії люструвати управлінців в українських судах, хоч і є знаковим прикладом для сотень повалених в правах чиновників, жодним чином не скасовує ідею “бунту очищених” в Європі.
“Я як координатор люструвати закликаю людей, щоб вони захищали свої права в ЄСПЛ. Адже як показала історія Кузьменко, навіть при наявності рішення українського суду його ігнорують і не виконують. А в Європейському суді, упевнений, ми доб’ємося сатисфакції”, – говорить він ” країні “.
Він вважає, що з часом і в Україні “люстратори” понесуть покарання.
“Зараз вони вже придумали собі легенду в виправдання того, як проводилася люстрація. Я читав ці міркування про колосальні кошти, які нібито були заощаджені, і” копійки “, які виплатять заявникам при їх відновленні. Може бути для тих” швондеров “, що на хвилі прийняття закону про люстрацію в’їхали в парламент, зайняли відповідальні посади і отримали важелі управління державою, це і правда копійки. Але всіх їх діяння ще належить оцінити правоохоронним органам. Причому я буду наполягати, щоб нанесений діяннями “люстраторів “збиток оцінювався по матеріальним, а не формальним підставам. І ці суми будуть мільярдні, повірте”, – резюмував ідеолог “бунт очищених” українських чиновників…
