Чи справедливо витрачати бюджетні кошти на ремонт приватизованого, тобто приватного, житла? Вирішив висловити роздуми про передачу, почуту по радіо, під час якої юрист віртуозно пояснив, у…
Чи справедливо витрачати бюджетні кошти на ремонт приватизованого, тобто приватного, житла?
Вирішив висловити роздуми про передачу, почуту по радіо, під час якої юрист віртуозно пояснив, у кого експропріювати кошти на нові квартири, якщо сьогоднішні стали аварійними, — у решти народу, тобто за бюджетні кошти. Як можна приватні квартири ремонтувати за народні кошти, тобто за рахунок людей, які живуть в одноквартирних будинках і ЖБК?
Чому радіо не говорить, що половина країни живе в одноквартирних будинках, десятки тисяч яких теж аварійні і потребують капремонту? Чому радіо живе ще минулим соціально несправедливим радянським світоглядом, житловим законом за 1980 рік? Квартири тоді були державні і ремонтували їх за народні бюджетні кошти, у той же час приватні одноквартирні будинки радянський житловий кодекс 1980 року забороняв ремонтувати із бюджету.
Чи прозвучали б такі ідеї на чеському чи польському радіо (де половина житла в 1990 році була державною), що багатоповерхові будинки (з приватними квартирами) треба ремонтувати за бюджетні кошти, а одноквартирні і ЖБК за особисті? Бо це було б вищою мірою споживацької ідеології, «іждівєнчества» однієї половини населення. В усьому світі підхід до будинків однаковий. Тільки ДЕРЖАВНЕ соціальне житло у світі капітально ремонтують за державні кошти. Навіть у Росії вже 10 років діє податок на капремонт (і аварійне переселення в соцжитло) багатоквартирних будинків з приватизованими квартирами, якщо останні не створили ОСББ, бо квартплата, 80% якої йде на зарплату і бензин жеківцям, не покриває навіть капремонту даху, а бюджетні кошти заборонено витрачати на будинки з приватними квартирами. Куди в Україні дівається людина з аварійного індивідуального будинку чи ЖБК зараз і 30 років тому?
Туди повинні діватись і люди з аварійних багатоквартирних будинків. У 1992 році Верховна Рада перевела нас у капіталізм, коли дозволила приватизацію державних квартир і засобів виробництва. У 14 соціалістичних країнах світу на 1990 рік приватизація квартир автоматично означала створення ОСББ і заборону ремонтувати ці будинки за бюджетні кошти. Але людям влада дала вибір: якщо не будете приватизувати квартири, то будинок залишиться державним і капітально ремонтувати його буде держава. Чехи, поляки, угорці це розуміли, і ніхто питань не задавав.
Навіть Ленін не додумався б будинки з приватними квартирами ремонтувати за бюджетні кошти, нема такого в його 50 томах. У 1917 році він навпаки приватні квартири в містах оголосив державними, хоча вони будувались за приватні, а не бюджетні кошти. А хати селян чомусь не захотів перевести в державний фонд.
Після 1917 року тому і йде масове переселення народу із сіл у квартири міст, бо в містах досі капітально ремонтують квартири за загальнонародні, а в селах — за особисті кошти. Чому до сих пір іде радянське (бо в комуністичному Китаї такого немає) сортування людей на два сорти: 1-ий сорт — жителі приватних квартир у багатоквартирних будинках і 2-ий сорт — одноквартирних будинків і ЖБК. Так само і по автотранспорту: у великих містах на душу пенсіонера виділяється в десять раз більше коштів, бо пільговий проїзд на тролейбусі — щоденно, ніж на пенсіонера з села, де пільговий проїзд — один день на місяць, хоча, згідно із Конституцією й іншими законами про пільги, всі рівні.
Чому переді мною з пенсією 1000 грн. стоїть вибір: збирати 20000 грн. на заміну шиферу даху (бо йому вже 50 років і скоро потече), чи потратити їх на операцію, щоб не ходити з двома паличками. І такий вибір стоїть перед мільйонами пенсіонерів, які живуть в одноквартирних будинках.
Юрій Стійко
