Голова правління Комітету виборців України Олексій Кошель в ефірі радіостанції Голос Столиці заявив, що до деолігархізації влади може призвести здешевлення виборів і політики в цілому, оскільки на рекламу партії витрачають до 90% своїх коштів.
З 1 липня в Україні мав запрацювати закон про фінансування партій, але цього не станеться. Про це повідомила віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд. Вона зазначила, що для того, щоб цей закон запрацював, потрібна політична воля.
За словами Сироїд, деякі рішення повинні прийматися Національним агентством з питань запобігання корупції, яке тільки створено; Центральною виборчою комісією, яка зараз нелегітимна; Рахунковою палатою, легітимний складу якої також не сформований. Якраз ці невирішені питання і гальмують запуск закону про фінансування партій.
Чи вийде запустити в дію новий закон, в ефірі радіостанції Голос Столиці спрогнозував голова правління Комітету виборців України Олексій Кошель.
Звідки сьогодні політичні сили беруть гроші? Які основні джерела фінансування?
― Основні джерела фінансування – це найбагатші українці, які витрачають гроші на політику для того, щоб забезпечити собі достатньо комфортне життя, мати доступ до державних ресурсів, до надр. Таким чином вони фінансують і низку ЗМІ, політичні проекти, інші додаткові ресурси, які дають їм можливість достатньо комфортно жити. Якщо ми подивимося західну Європу, то насамперед побачимо, що політичні сили фінансуються з держбюджету, бо це означає незалежність політичних партій. Тобто незалежні кошти, за які партії можуть не бути відповідальними перед найбагатшими громадянами. І також фінансуються рядовими виборцями, коли прості люди підтримують політичні партії, перераховують їм невеликі кошти, але таким чином партії підзвітні перед своїми громадянами. І те, що в Україні прийнятий закон про державне фінансування політичних партій, це надзвичайно великий крок вперед. Тому що ми зробили крок для незалежності політичних партій.
Які саме партії отримуватимуть державне фінансування? Лише ті, що сьогодні є в парламенті?
― Так, йдеться насамперед про ці партії, але в подальшому, на моє переконання, цей перелік треба збільшити. Скажімо, ті партії, які отримали на виборах більше 2-3% голосів.
Чи ми не отримаємо ситуацію, коли за рахунок такого державного фінансування забезпечується консервація політичної системи?
― Звичайно, такий мінус є. Більшість громадян сприймає цей закон як лише те, що держава дає кошти політичним партіям. І багато людей говорять: для чого давати партіям гроші в умовах економічної кризи, в умовах тотальної корупції, в тому числі політичної; в умовах тотальної залежності партій від головних олігархів. Але тут є інший ключовий момент: законом не лише даються кошти, законом встановлюється жорсткий контроль за роботою політичних партій. Тобто цим законом партії змушені звітуватися за кожну гривню отриманих державних коштів і кожен виборець це зможе побачити наприкінці року. Я думаю, цей закон принципово змінить політичні партії і вже за півроку ми побачимо перші конфлікти, скандали, нерозуміння – і це буде коштувати політичним партіям репутації.
Багато хто з депутатів визнають, що майже всі політичні сили мають «чорну касу». Отже, за державне фінансування партії будуть звітувати, а як бути з іншими фінансами?
― Природно, що чорну бухгалтерію має кожна без винятку політична партія. Якщо говорити про шість політичних сил, які сьогодні присутні в парламенті, то у нас є підстави говорити про те, що 80-90% коштів цих партій це тіньові ресурси, які отримуються готівкою, витрачаються готівкою, за це партії ніде не звітуються. От всі ми уявляємо виборчу кампанію – складний механізм – де задіяна величезна кількість людей. Ми ніде не зустрічаємо прикладів, що партії уклали угоди зі своїми агітаторами, спостерігачами, представниками у виборчих комісіях, заплатили їм кошти за їхню роботу. Можливо, є кілька винятків, але на 99% це тіньові кошти. Ці угоди не складаються, це розрахунок йде чорною готівкою. Тому проблема є величезною, але я хочу сказати, що лише одним законом про державне фінансування ми не змінимо ситуацію.
Зараз вкрай важливо досягнути головного завдання: зробити політику і зробити вибори дешевими. На сьогодні в Україні, на відміну від наших сусідів в Європі, надзвичайно витратні виборчі кампанії і надзвичайно витратне виборче політичне життя. До прикладу, свого часу ПР лише офіційно на вибори задекларувала коштів більше, ніж усі польські партії на виборах до сейму. І зараз, навіть в умовах війни, партії витрачають на вибори в три-чотири рази більше грошей, ніж, скажімо, їхні польські колеги. Тому зараз головне завдання – зробити політику і вибори дешевими. Один з варіантів це зміни до закону «Про вибори», про повну заборону комерційної політичної реклами: телебачення, радіо, біл-борди. Зараз партії витрачають на рекламу на виборах від 70% до 90% коштів. Якщо ми лише забороняємо рекламу, ми робимо політику, робимо вибори в чотири-п’ять разів дешевшими.
Серед критиків цього закону є думка, що це просто намагання олігархів перекласти видатки на державний бюджет. Як ви це прокоментуєте?
― Одним законом про державне фінансування ми нічого не вирішимо, нам потрібні обов’язково подальші кроки: це здешевлення політики, це заборона реклами, зміни до законодавства про політичні партії, прийняття нової виборчої системи. Тобто найбільш витратні виборчі кампанії це мажоритарка, де в мажоритарних округах кандидати просто банально скупляють голоси виборців. Нам потрібно провести повноцінну виборчу реформу.
Якщо говорити про закон «Про державне фінансування політичних партій», то я переконаний, що багато політиків, які голосували за нього, вже в найближчій перспективі будуть просто шкодувати. І цей закон швидше проштовхнули через парламент, подаючи його як євроінтеграційний законопроект, як одна з вимог отримання безвізового режиму з ЄС і т.д. І політики просто не розібралися до кінця, наскільки складний і відповідальний для них це буде законопроект. За півроку, я думаю, вони будуть про це шкодувати. Але для того, щоб максимально оздоровити партійну систему, щоб максимально оздоровити і зробити ефективною політичну систему України, нам потрібно робити подальші кроки, які, на моє переконання, є більш важливими, ніж державне фінансування. А саме зробити дешевою політику, зробити дешевими вибори. Це означає реальну деолігархізацію.
Якщо цей закон не запрацює з першого липня, то які наслідки?
― Я не бачу зараз жодних проблем. Питання в тому, що Національне агентство запобігання корупції сформовано лише на 20%. Після того, як воно буде сформовано на 30%, воно запрацює. Це питання кількох тижнів, можливо місяця. Затримка на кілька тижнів чи кілька місяців нічого не змінить.
Нагадаємо, головний редактор онлайн-видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва-Боровик розповіла в ефірі радіостанції Голос Столиці про походження документів з «чорною бухгалтерією» Партії регіонів. Всі дані, за її словами, отримала від нардепа Сергія Лещенка: «До нього ці документи потрапили від анонімних джерел», – заявила журналістка.
