Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на засіданні Кабінету Міністрів 26 жовтня зробив сенсаційну заяву про намір уряду з 1 січня 2017 року підвищити мінімальну зарплату більш ніж удвоє — до 3 200 грн.
Парадоксально, та від цього, без перебільшення, дуже очікуваного для багатьох українців рішення віє не так оптимізмом, як тривогою, пише “Галичина”.
Чим обернеться задекларована реформа — виходом з бідності чи ще одним великим розчаруванням?
Булька в хаосі
Сенсаційна заява глави уряду нагадує, образно кажучи, бульку, яку кинули і яка, на жаль, не дає відповіді на ті численні запитання, які породжує хаотична, нинішня незрозуміла і несправедлива система оплати праці в Україні. Наприклад, чому у Польщі на будові за 10 годин роботи майстрові можуть платити 600 грн., а в івано-Франківську, за даними статистики, лише близько 146 грн.? За таку саму роботу. Що не так? Або як зрозуміти такий парадокс: секретарці в держкомпанії «Укргазвидобування» виплачують місячний оклад в розмірі 40 тис. грн., тоді коли держава платить, наприклад, операційній медсестрі за її роботу лише близько 3 000 грн.?
Але замість наведення бодай елементарного порядку в зарплатній сфері, уряд несподівано смикає лише за одне зі стропил парашута, що її якось ще тримає. То чого чекати від такої «реформи»?
Радіти ще зарано
Заява В. Гройсмана є, безумовно, доброю звісткою найперше для понад 50 тис. прикарпатських бюджетників — учителів, лікарів, працівників закладів культури, органів держуправління та місцевого самоврядування. Але чи значить вона, що з 1 січня зарплати у всіх автоматично зростуть вдвоє? Ні. Експерти звертають увагу на те, що ставки бюджетників «танцюють» не від мінімальної зарплати, а від мінімального тарифного розряду. Його у 2017 році теж планують підняти, але не настільки — від 1 180 грн. до 1 600 грн. Тобто в 1,3 раза. і якщо підвищення «мінімалки», як пообіцяв глава уряду, таки відбудеться, то бюджетники, які за своїми тарифними розрядами мали б отримувати менше 3 200 грн., отримають рівно 3,2 тис. грн. А інші — значно меншу надбавку. Наприклад, якщо санітар у лікарні нині отримує 1 500 грн., то з 1 січня він матиме 3 200. А лікар, який тепер заробляє 3 000 грн., отримуватиме 3 900 грн.
А крім цього, експерти зауважують: ще велике питання, на яку кількість бюджетників закладуть кошти на підвищення мінімальної зарплати. Бо уряд, наголошують вони, може зробити хитрий фортель — мінімальну зарплату підняти, а фонди оплати праці бюджетних організацій залишити незмінними або ж збільшити їх незначно. і тоді керівники установ змушені будуть або скорочувати працівників, аби втиснутися у прокрустове ложе бюджету, або переводити їх на половину чи на чверть ставки.
Або в «конверті», або на біржу…
Коли розмірковуєш над наміром уряду вдвоє підвищити мінімальну зарплату, закрадається думка про те, що за ним криється не так турбота про те, щоб витягнути нарешті співвітчизників із провалля бідності, як намір за рахунок зростання податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску, який платять роботодавці, підлатати «діри» у Держбюджеті і Пенсійному фонді.
Але в Івано-Франківську нема традиції, яка, наприклад, побутує у низці міст італії, де ресторани — це суто сімейний бізнес. і де дружина й дочка з сином готують і подають страви, а власник ресторану особисто зустрічає гостей та проводить їх до столиків. В івано-франківських рестораторів менталітет інший — на них працюють чужі діти, яким вони платять 1 500—2 000 грн. на місяць, а самі вони будуються, купують «джипи», відпочивають. За необхідності цих працівників звільнити нескладно.
Тому експерти вважають, що працедавці, які змушені будуть заплатити більше податків через підвищення «мінімалки», неодмінно спробують зекономити на чомусь іншому. І припускають, що можливими варіантами економії, найімовірніше, стануть або звільнення частини найманих працівників, або ж переведення їх у «тінь» та виплата зарплат у «конвертах». Ймовірним є і те, що власникам частини дуже малих підприємств, які не спроможні заробляти коштів стільки, щоб підвищити зарплати найманим працівникам та платити більше податків, доведеться просто їх закрити.
Прощавай, субсидіє?
Що найцікавіше — одним із мотивів підвищення «мінімалки», як вважає частина експертів, зокрема Олександр Жолудь, на якого посилається інтернет-видання «Країна.ua», може бути прагнення уряду зекономити на субсидіях. Люди, які отримають вищі зарплати, не зможуть претендувати на субсидії. При цьому вони вимушені будуть з власної кишені більше платити за газ, електроенергію, тепло та комунальні послуги. Компанії-монополісти отримають живі гроші, а чистий реальний дохід сімей, цілком можливо, залишиться на нинішньому, злиденно низькому рівні.
Але в особливо скрутному становищі, на переконання фахівців, опиняться ті, хто працює нині на приватників і отримує зарплату офіційно — на рівні «мінімалки» та частково — у «конвертах». Їх реальний дохід після збільшення роботодавцями «легальної» частини зарплати до 3 200 грн. не зросте. Зате право на субсидію вони однозначно втратять. і значно більше грошей муситимуть віддавати за комунальні послуги. Завдяки дворазовому підвищенню «мінімалки» вони будуть у чистому «мінусі».
Зрештою, час розставить все на свої місця. і незабаром стане очевидно, чи відбудеться підвищення мінімальної зарплати та чи стане воно для українців порятунком від бідності.
