Якою б не була погода за вікном, осінь у Верховній Раді України обіцяє бути спекотною. Парламент пішов на канікули, відклавши на сьому сесію давно назрілі, але від цього не менш спірні реформи.
Кабінет міністрів замахнувся на основи: медицину, освіту, пенсії і не тільки, повідомляє obozrevatel.com
Якщо завдання-максимум буде виконана, найближчими місяцями стануть квінтесенцією перетворень останніх років. Але поки в парламенті немає єдності ні по одному пункту топ-повістки.
Які ключові реформи планує прийняти восени Рада, і що вони змінять для українців.
Битва за пенсійну реформу
На засіданні Уряду 30 серпня прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив про п’яти пріоритетних пакетах законопроектів осені-2017 .
“Вперше ми сконцентрували пакети необхідних реформ і змін, які повинні пройти через парламент і будуть абсолютно позитивно відображатися на якості життя українців. Йдеться про пенсійну реформу, медичну реформу, реформу освіти, про електронні довірчих послуги (вплинуть на ведення бізнесу в Україні), а також про міжнародні стандарти фінансової звітності “, – заявив глава Кабміну.
У пріоритеті Гройсмана довгоочікувана пенсійна реформа. До канікул парламент прийняв у першому читанні урядовий законопроект – дуже проблемний і дискусійний. Домовитися щодо нього не можуть навіть в коаліції. Нещодавно прем’єр і зовсім заявив, що пенсійна реформа під загрозою через безліч “шкідливих” поправок, запропонованих нардепами. Так що битва за урядовий проект, яка може розвернутися вже у вересні, буде видовищною.
Крім іншого, варіант Гройсмана передбачає підвищення необхідного страхового стажу для виходу на пенсію. Критики такого підходу називають це прихованим підвищенням пенсійного віку, від якого неодноразово “відхрещувалося” уряд. Якщо реформу приймуть без змін, вже з 2018-го року відправитися на заслужений відпочинок в 60 років зможуть тільки українці зі страховим стажем в 25 років. А до 2028 року – лише з 35-річним стажем.
Також Кабмін має намір ліквідувати спецпенсії для держслужбовців, прокурорів, суддів і вчених. Єдиний виняток – військовослужбовці. У той же час реформа передбачає скасування оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів.
Пункт, на який робить акцент Кабмін, – осучаснення пенсій. Для цього встановлять єдині правила визначення пенсійних виплат. За розрахунками уряду, завдяки цьому п’яти мільйонам українців збільшать пенсії на суму від 200 грн до 1 тис. Гривень. Ще одна “ложка меду” в реформі – збільшення мінімальної пенсії до +1373 гривень.
В цілому пенсійна реформа покликана підвищити соціальні стандарти і скоротити катастрофічний дефіцит Пенсійного фонду. Домогтися цього без істотного прогресу в сфері детінізації економіки не вийде. Останнім часом спостерігається позитивна тенденція, проте дефіцит ПФ все ще захмарний – 141 млрд грн, що становить половину від його потреб.
“Золота” реформа освіти
Ще одне яблуко розбрату – реформа освіти, яку з натхненням критикують і в Раді, і в Мінфіні. Але якщо у нардепів претензії переважно до концепції проекту, то відомство Олександра Данилюка задається ключовим питанням: де брати гроші на реалізацію реформи? За словами Гройсмана, для цього знадобляться $ 3 млрд. Прем’єр вже пояснив, що в України просто немає коштів на проведення швидкої реформи, тому модернізація буде розтягнута на декілька років. Зрозуміло, якщо в Раді знайдуться голоси.
Реформа від Міносвіти передбачає багато радикальних перетворень. Для початку старшу школу планують зробити профільної. Саме тому кілька предметів схожої тематики будуть об’єднувати в один, щоб приділяти більше часу профільним заняттям. Наприклад, історію України інтегрують в курс всесвітньої історії.
Всі загальноосвітні заклади будуть рівні: відносяться до середньої ступені стануть гімназіями, а старша школа буде представлена тільки ліцеями. На думку Міносвіти, це повинно припинити “зловживання статусом”.
У разі прийняття реформи Україна, до того ж, перейде на 12-річну освіту. Додатковий рік навчання в профільній старшій школі, по суті, буде замінювати перший рік навчання у вузі. Тому для отримання диплома бакалавра студенти будуть вчитися не чотири роки, а три.
Пристрасті по медреформу
Запекла боротьба розгорнулася навколо медичної реформи Уляни Супрун. На початку червня Рада зі скрипом і безліччю порушень підтримала її в першому читанні, але, судячи з усього, це було найлегшою частиною. У проекту вдосталь опонентів навіть у Блоці Петра Порошенка. У непримиренній опозиції до концепції МОЗ знаходиться і глава профільного комітету Ради Ольга Богомолець.
Реформа містить ряд “соціальних” пунктів. Наприклад, додаткові фінансові гарантії для учасників АТО, збереження вже існуючих пільг. Ще одна важлива складова – створення електронного реєстру документів.
Але наріжними каменями реформи є два принципи, які викликають куди більше суперечок. По-перше, прийняття державного гарантованого пакету, тобто деякого обсягу медичних послуг і ліків, які держава буде оплачувати за встановленими Кабміном тарифами. У цей пакет буде входити лише оплата невідкладної, первинної та паліативної допомоги (допомога пацієнтам зі смертельними захворюваннями). А ось за прийом вузькопрофільних лікарів, операції, лікування в стаціонарі пацієнтам доведеться платити разом з державою.
По-друге, принцип “гроші ходять за пацієнтом”. Тобто лікарням і лікарям будуть платити не за койко-місця, а за надані послуги. Згідно з логікою МОЗ, це повинно стимулювати конкуренцію між лікувальними установами і підвищити якість послуг. Однак критики реформи вважають, що це знищить лікувальні установи і позбавить багатьох лікарів роботи.
Революція на ринку праці
Уже восени ринок праці в Україні може зазнати серйозних пертурбації – Рада планує прийняти в другому читанні нову редакцію Кодексу законів про працю. Вона містить ряд вельми дискусійних положень. Чого тільки варта розширення підстав для звільнення. У список увійшли незадовільний стан здоров’я, недостатня кваліфікація, яка підтверджується атестацією, втрата працездатності, відмова від щеплення або проходження медичного огляду. Останній пункт, згідно з проектом Трудового кодексу, може стати і підставою для відсторонення від роботи. Крім того, не допустити до виконання службових обов’язків буде можна через “порушення нормальної роботи юридичної особи”. Що мається на увазі під “нормальною роботою” – не ясно.
Зате новий Трудовий кодекс дозволяє працівнику повідомляти про своє звільнення всього за три дні. Більш того, заяву про звільнення можна відправити поштою. Що до випробувального терміну, згідно з проектом, він не повинен перевищувати три місяці. А щодо вагітних, демобілізованих та неповнолітніх його хочуть скасувати. Ще одна хороша новина для працівників – збільшення щорічної оплачуваної відпустки з 24 до 28 днів.
“Зелене світло” приватизації
Уряд сподівається, що восени Рада прийме ще й закон про приватизацію. Гройсман називає це одним із пріоритетних реформ, яка дозволить позбутися від збиткових активів. Зараз в Україні близько 3,5 тисячі держпідприємств, з яких лише близько чотирьохсот прибуткові.
За задумом Кабміну, новий закон дозволить прискорити і спростити процес приватизації, а також захистити права іноземних інвесторів. Зокрема, скорочується термін підготовки об’єктів до продажу. Для великих підприємств – один рік замість двох, для малих – півроку замість року.
Якщо покупець на певний об’єкт не знайдеться, прописана можливість зниження ціни на 25-50%. Оскаржити приватизацію держкомпаній можна буде протягом трьох років, але лише в міжнародних арбітражах.
Про необхідність масштабної приватизації говорили ще на зорі незалежності. Але при нинішньому законодавстві особливого прогресу на цьому шляху не видно. Яскравий приклад – невдачі з продажем Одеського припортового заводу. Одна з ключових проблем полягає у відсутності механізмів для гнучкої установки цін на держоб’єкти. В таких умовах про масове залучення іноземних інвесторів до аукціонів не може бути й мови.
PS У Міністерстві агрополітики вважають, що восени нардепи розглянуть і земельну реформу. Однак з високою часткою ймовірності даний законопроект відкладуть як мінімум до зими-весни. Володимир Гройсман днями заявив, що це дуже чутлива реформа, тому необхідно час для її обговорення і широкого діалогу. Та й в Міжнародному валютному фонді повідомили, що земельна реформа більше не є обов’язковою умовою надання наступного траншу і може бути проведена трохи пізніше.
