Мало хто знає, що Вінниця – чи не ЄДИНЕ місто в Україні, яке до цього часу не має гідного пам*ятника такій Особистості, як Тарас Шевченко! Бо, на думку багатьох вінницьких активістів та діячів культури Вінниці, ту паркову композицію, котру до 200-річчя Кобзаря встановила міська Рада, назвати гідним вшануванням аж ніяк не можна!
Епопея із встановленням пам*ятника Тарасу Шевченку у Вінниці триває вже більше 10років! Був реальний шанс його встановити згідно рішення міської Ради за керування Олександра Домбровського, який тоді підписав відповідне Рішення. Згідно документа, було визначено і місце для нього – площу Театральну, і виділено гроші, за які потім проведено повний капітальний благоустрій площі біля муздрамтеатру, а також проведено конкурс на обрання кращого проекту, але з цього не вийшло нічого…
Все було б добре, однак мером далі став «реформатор» Володимир Гройсман, який одразу почав блокувати завершення цього величного для Вінниці проекту! Своїм розпорядженням він скасував рішення міської Ради про встановлення пам*ятника Тарасу Шевченку на площі Театральній! Ось так і почалась ця «епопея»…
Для відновлення дії попередньої Постанови та встановлення монумента на Театральній вінницькі активісти і діячі культури (поети, архітектори, художники, викладачі) навіть створили цілий Рух із 24 громадських організацій! Вони постійно збирались та навіть спромоглись провести Всеукраїнський конкурс на кращий проект пам*ятника, в якому згодом перемогла робота львівських майстрів…
Але потім почався Майдан, війна на Донбасі – і було вже не до цього…
А Гройсману все байдуже! Повністю проігнорувавши побажання вінницької громади, він зробив по-своєму: замовив проект паркової скульптурної композиції київському архітектору й дав розпорядження до 200-річчя встановити ОТЕ на Музейній площі, біля архіву і 2-х музеїв, «ПіАрячи» як свою велику заслугу!
Скориставшись ситуацією з Майданом, громадські активісти за свої кошти встановили на площі Театральній погруддя Тарасу, якраз на тому місці, де мав стояти пам*ятник…
За кілька років особливих змін у цій «справі» не сталось. Однак громадські активісти не полишали надій. І ось нещодавно вони, об*єднавши зусилля, вирішили знову спробувати зрушити все це з «мертвої точки». Вони записались на особистий прийом до голови Обласної Рали Олійника. Прагнення громади він підтримав
Також активісти зустрілись із мером Вінниці Сергієм Моргуновим. Її результат, здавалося б , був втішний: Моргунов висловився за підтримку проекту, але, зрозуміло, в рамках законодавства. Грошей на виготовлення пам*ятника не дасть, а от на благоустрій – так! Втім, який благоустрій він мав на увазі – невідомо, бо площа Театральна ДАВНО реконструйована та цілком готова для встановлення постаменту.
А далі знову почались владні «петлі»: на свій офіційний запит активісти отримали лист-відповідь, в якому Сергій Тимощук, заступник С. Моргунова, розписував у деталях нюанси встановлення монумента Національного значення, хоча знав: на тій особистій зустрічі із мером активісти домовились із Моргуновим про присвоєння цьому пам*ятнику статусу МІСЦЕВОГО значення, щоб встановити його швидше, за спрощеною процедурою.
Втім, активісти ходили на прийом із цього питання і до обласної влади, у відповідний комітет обласної Ради. Там теж висловились схвально щодо цього й погодились створити спільну комісію з профільними депутатами міської Ради, адже, окрім пам*ятника Кобзареві, на площі Театральній активісти запропонували встановити цілий меморіальний комплекс, присвячений героям Майдану з Небесної сотні.
Однак, громадські активісти налаштовані рішуче і планують боротись за встановлення пам*ятника далі, справді гідного пам*яті великого Кобзаря й Пророка української Нації…
Олег Вінницький
