Заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд стверджує, що законопроект про реінтеграцію Донбасу передбачає відновлення торгівлі з окупованими територіями Донбасу!
“Йдеться про відновлення торгівлі з окупованими територіями, і це підтверджується тим, що лунають заклики: давайте порахуємо наші збитки від торгівлі з окупованими територіями”, – заявила вона в ефірі телеканалу:
“Величезна небезпека закладена в тому, що торгувати має армія, тобто контролювати торгівлю будуть Збройні сили, об’єднаний оперативний штаб і так званий командувач об’єднаних сил. Я думаю, це є величезна трагедія для Збройних сил, тому що торгівля і Збройні сили несумісні”, – сказала Сироїд.
“На жаль, ми отримали в редакції проект закону – це є нечесне рішення. Ми будемо чесно відстоювати всі ті пропозиції, які зможуть зробити це рішення прийнятним. Якщо ті пропозиції будуть прийняті, звичайно, ми будемо голосувати”, – додала представник фракції “Самопоміч”.
Як відомо, президент Петро Порошенко 4 жовтня 2017 року вніс до Верховної Ради законопроект №7163 “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях”.
Оксана Сироїд була співавтором альтернативного законопроекту №7163-1.
16 січня Верховна Рада планує розглянути в другому читанні закон про реінтеграцію Донбасу.
Напередодні перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко повідомила: до президентського законопроекту щодо реінтеграції Донбасу подали 675
поправок – як конструктивних, так і деструктивних.
Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хюг Мінгареллі заявив, що торговельна блокада Донбасу, яка розпочалася у січні 2017 року, послабила українську економіку.
Про це він сказав на круглому столі “Загроза безпеки України та інших краін “Східного партнерства”. Чим можна відповісти”, передає “УНІАН“.
Дипломат сказав, що в ЄС вважають, що існує два головні джерела загроз безпеці України та її сусідів.
“Ми маємо, перш за все, очевидно, конфлікт з Росією. І друга причина для загрози безпеки полягає у неефективному управлінні, слабких інституціях, відсутності верховенства права, що робить Україну ще однією країною регіону, яка є більш вразливою до зовнішніх та внутрішніх безпекових загроз”, – заявив Мінгареллі.
Говорячи про конфлікт з Росією, посол відзначив, що Україна змушена реагувати на загрози своїй безпеці за трьома головними вимірами. Першим виміром він назвав воєнний конфлікт.
“Зрозуміло, що існує воєнний вимір у цьому конфлікті, який має понад 10 тис. вбитих людей впродовж останніх трьох років, 1,6 млн внутрішньо переміщених осіб та понад 1 млн біженців у сусідніх країнах. Тому існує воєнний вимір, з яким Україна має стикатися в плані зміцнення власних Збройних сил”, – заявив Мінгареллі.
Другим виміром він назвав економічний аспект. “Зрозуміло, що з де-факто окупацією частин Луганської і Донецької областей українська економіка була послаблена, і, зокрема, у промисловому виробництві”, – сказав посол.
Також він звернув увагу на економічну блокаду, рішення про яку було прийнято більше року тому після експропріації 43 великих компаній на Донбасі контрольованими Росією бойовиками.
“Ця блокада, яка значною мірою відрізала економічні зв’язки між окупованими територіями та Україною, мала також величезну соціальну та економічну ціну для України та сприяла значною мірою послабленню української економіки”, – наголосив Мінгареллі.
Разом з тим, третім виміром він назвав кампанію з дезінформації, яка проводиться Росією та “послаблює Україну в значній мірі”.
“Ця кампанія з дезінформації має величезний вплив не тільки на те, яким чином українці сприймають власну країну, але й на імідж України на заході Європи. Імідж України на заході Європи не має нічого спільного з реальністю у цій країні”, – додав посол.
Він сказав, що це стало можливим через пропаганду та дезінформаційну діяльність, яка проводиться на заході Європи.
Нагадаємо, у січні 2017 року активісти та ветерани АТО організували торгову блокаду неконтрольованих територій Донбасу, зокрема, перекривши залізничне вантажне сполучення. В уряді неодноразово закликали припинити блокаду через шкоду економіці України і неможливість поставок дефіцитного антрацитового вугілля, однак блокаду не було знято.
У відповідь на блокаду бойовики заявили про націоналізацію розміщених за лінією розмежування всіх підприємств української юрисдикції, в тому числі підприємств фінансово-промислової групи СКМ Ріната Ахметова, після чого керівництво групи заявило про повну втрату контролю над цими структурами.
Президент України Петро Порошенко 16 березня 2017 року своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про тимчасову заборону переміщення товарів, крім гуманітарних вантажів, через лінію розмежування в зоні АТО. В уряді оцінювали втрати економіки України від торгової блокади окупованого Донбасу в 1% ВВП.
