Трамваї, тролейбуси, автобуси та маршрутки всієї країни невдовзі можуть позбавитися засилля пільговиків, які не платять за проїзд. Бо вже із середини травня вступить в силу постанова Кабінету міністрів, якою передбачається монетизація пільг. З цього моменту пілговиків більше не возитимуть безкоштовно, а їхні витрати на проїзд будуть компенсовуватися з бюджету у вигляді грошей…
Такі кардинальні зміни у системі громадського транспорту анонсував уряд ще 14 березня, коли видав відповідну постанову – вона вступить в силу рівно за два місяці, у середині травня. Від того часу кондуктори замість пільгових посвідчень вимагатимуть “живі гроші”, які потім пільговикам компенсують з бюжету. Як саме будуть проходити розрахунки у транспорті – купюрами, плактиковими картками чи в іншіий спосіб – кожна місцева громада буде вирішувати на власний розсуд. Існує варіант також лишити все, як було, тобто не монетузвати пільги – це також право кожного окремого міста.
Постанова уряду стосується міських та міжміських перевезень, тож у нашому випадку відповідні рішення про монетизацію прийматиме Вінницька міська та обласна рада. Тож VежА вирішила поцікавитися, що думають з цього приводу місцеві чиновники, перевізники, а також пасажири – пільговики та решта. Також ми спробували зясувати, скільки у Вінниці пільговиків та яка сума з бюджету може бути направлена на монетизацію їхніх пільг щомісяця.
У Вінницькій області 153 тисячі осіб пільгових категорій отримуватимуть готівкою кошти для оплати проїзду всіма видами транспорту загального користування.
Про це повідомляє Вінницька ОДА за інформацією директора департаменту соціальної та молодіжної політики Наталії Заболотної.
В цілому, нова система покликана звести до мінімуму соціальні витрати держави, та допомагати тим, хто дійсно цього потребує. За словами директора «Вінницької транспортної компанії» Михайла Луценка, коефіцієнт пільговиків у Вінниці щодо людей, які сплачують за проїзд становить 1,24 до 1. Тобто, містян, що користуються муніципальним транспортом безкоштовно – більше.
Урядом встановлено державний соціальний норматив у сфері транспортного обслуговування, а саме: мінімальну кількість поїздок на місяць (а саме – 30 поїздок) згідно з розподілом соціальної норми кількості поїздок усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах. Це 22 поїздки на міському транспорті (7 – трамвай, 7 – тролейбус, 8 – автобус) і 8 – на приміському.
У разі невикористання встановленої кількості поїздок певним видом транспорту, особа, яка відповідно до законодавства має пільгу з оплати проїзду, може використати відповідну кількість поїздок іншими видами транспорту в межах соціальної норми встановленої на місяць.
У Вінницькій області проживає 153 тисячі осіб пільгових категорій, які відповідно до цього Порядку мають право на пільги з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах. З них:
79683 тисяч осіб будуть отримувати щомісячну готівкову виплату у сумі 96,90 грн;
54427 тисячі осіб – готівкова виплата яким збільшується на 20% (як особам, які мають право на проїзд на міжміських маршрутах) у сумі 116,28 грн.
18626 осіб пільговиків будуть отримувати щомісячну готівкову виплату збільшену вдвічі (особи з інвалідністю І групи і діти з інвалідністю) у сумі 193,80 грн.
Середня вартість проїзду у міському комунальному транспорті в області визначається станом на 1 січня календарного року як середня величина однієї поїздки у міському комунальному транспорті серед усіх комунальних підприємств області.
Розрахунок щомісячної готівкової виплати на проїзд міським транспортом проводиться за формулою: розмір щомісячної компенсації, дорівнює середній вартості проїзду у міському транспорті, помноженому на 30 поїздок. Наприклад, середня вартість проїзду у міському комунальному транспорті станом на 1 січня календарного року складає 3, 23 грн. Компенсуватимуть готівкою – 96,90 грн. на місяць (3,23 грн. множиться на 30 поїздок).
Для осіб, які відповідно до законів мають право на пільги з оплати проїзду транспортом загального користування на міжміських маршрутах, розмір щомісячної готівкової виплати збільшується на 20%: 19,38 грн.=96,90 грн. х 20%: 116,28 грн. = (3,23 грн. х 30 поїздок на місяць)+19,38 грн.
Щомісячна готівкова виплата особам з інвалідністю І групи або дітям з інвалідністю (крім дітей до шести років) здійснюється у подвійному розмірі: 193,80 грн. = (3,23 грн. х 30 поїздок на місяць) х 2.
Михайло Луценко, директор «Вінницької транспортної компанії»: «Є люди, які проводять у транспорті багато часу. Для одних – це необхідність. Існують й такі, кому сумно просто сидіти вдома. Чітко визначена кількість поїздок для пільговиків дасть змогу розвантажити працівників громадського транспорту. І створить умови до відповідального ставлення людей не тільки до своїх потреб, а й до потреб інших».
Із усіх пільгових категорій у Вінниці найбільшу складають пенсіонери – їх близько 98 тисяч. Ймовірно, виплати для них здійснюватимуть міський та обласний Департаменти соцполітики, а от видаватимуть гроші на руки чи перераховуватимуть на особисті рахунки – поки не відомо. Питання й у тому, чи взагалі така система буде прийнятною для людей похилого віку. Тут останнє слово за вінницькою владою. Впроваджувати монетизацію або ні – справа кожного окремого міста. Так, очільник Львова вже заявив, що проїзд у комунальному міському транспорті для пенсіонерів-львів’ян залшатиметься й надалі безкоштовним. У Вінниці ж «прикинути на око» плюси і мінуси нової системи не беруться. Обговорювати питання почнуть лише після офіційної постанови.
Галина Якубович, заступник міського голови: «Говорити конкретно про монетизацію пільг на проїзд у місті ми плануємо лише після того, як постанова набуде сили. І міська, і обласна ради створять робочі групи, вивчать документ та приймуть відповідне рішення, щодо доцільності нововведення. Та, зі свого досвіду скажу, що монетизація пільг цілком конструктивне рішення. Пільговик, який живе у місті, користується громадським транспортом значно частіше, ніж людина пільгової категорії, що проживає у сільській місцевості, а у Вінниці буває раз на місяць. Обидва отримають кошти на поїздки, бо це їх законне право, а вже розпоряджатися грошима будуть на власний розсуд. Це справедливо. Та предметно про це – у травні».
Окремим “болем” перевізників є пільгова категорія населення. Розповідають, що, наприклад, із 30 місць в автобусі – 28 займають пільговики, які їдуть в інший район на роботу, а для того, щоб автобус зміг зібрати кошти хоча б на паливо необхідно, аби щонайменше 15 осіб придбали квиток.
Перевізники сподіваються, що монетизація пільгового проїзду вирішить цю ситуацію.
– Монетизація вже прийнята (ухвалено постанову Уряді – VежА), але її мають розробити місцеві органи влади. Піднімати тарифи на данному етапі ніхто не буде (але я вам говорю про область, а не Вінницю). Якщо ж монетизація дійсно запрацює – ціну, мабуть, не підніматимуть. Розумієте, пільгова категорія населення – це майже 50% усіх пасажирів. І якщо ця половина буде оплачувати проїзд – перевізник зможе заробляти, платити податки і ще й відкладати на оновлення транспорту.
– Я вам наведу приклад: водій відпрацював на маршруті, отримав зарплату і потім йде і також купує продукти для своєї сім’ї. І якщо він не може забезпечувати сім’ю, ми мусимо підняти йому зарплату, аби він не поїхав від нас працювати в Польщу. Бо вже є тенденція, що автобуси є, а їхати немає кому.
Проте, не все так погано: за словами Віктора Стецького, у них вже є підписані договори з Вороновицькою та Сокиринецькою ОТГ, селами Гавришівкою та Побережне, які відшкодовують перевізникам гроші за пільгові категорії населення, зокрема сплачують за проїзд учасників бойових дій, багатодітних громадян, афганців та чорнобильців.
– Ми з ними домовилися, уклали угоди. І вони дають людям проїздні талони з печаткою, згідно власної програми та розрахунків. Наприкінці місяця ми всі ці талончики складаємо разом, пишемо акт виконаних робіт і передаємо владі тих громад, які нам потім перераховують гроші. Це непоганий вихід із ситуації і місцеві громади повинні думати про своїх пільговиків.
Ціна питання
Скільки отримають грошей пільговики, залежить від місцевих показників, але самі виплати пропонують розразовувати за наступною формулою:
середня вартість проїзду в громадському транспорті Х кількість поїздок (не менше 30 на місяць)
У випадку збереження наявної ціни на вінницький громадський транспорт, можемо припустити, що вінничани-пільговики отримуватимуть приблизно 90 гривень щомісяця (3 грн х 30 календарних днів). Враховуючи кількість вінничан, котрі користуються пільгами на проїзд (близько 98 тисяч), щомісяця вартість монетизації пільг для бюджету становитиме щонайменше 8 мільйонів 820 тисяч гривень. На рік ця сума складатиме майже 106 мільйонів гривень.
Окрім того, постанова передбачає окремий підхід до виплат кожній пільговій категорії, наприклад:
– особам, які мають пільги на проїзд міжміським маршрутом + 20% від загальної суми;
– інвалідам 1-ї, 2-ї групи, школярам, студентам ВНЗ та ПТУ з інвалідністю – розмір виплати подвоюється;
– людям, які претендують одразу на кілька пільг – призначається щомісячна виплата за найбільшою з них.
До слова, у країнах ЄС пільг на проїзд не існує. Людям, які мають на це право – кошти перераховують на особисті рахунки, картки користування громадським транспортом тощо. Чи впровадять таку систему у не менш європейській Вінниці, буде вона успішною чи ні – покаже час.
Монетизації пільг у Вінниці може бути недостатньо. Відтак у місті пропонують запровадити послугу з продажу пільгових квитків для пенсіонерів.
У разі зміни вартості однієї поїздки у міському комунальному транспорті в області переглядається середньої вартості проїзду у міському комунальному транспорті в області та розмір щомісячної готівкової виплати змінюється з наступного місяця.
Дія Порядку поширюється на окремі категорії осіб, які мають право на пільги з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах:
- Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до категорії І, відповідно до статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
- Учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії ІІ, відповідно до статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
- Дітей віком від шести років, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, яким встановлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою, відповідно до статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
- Учасників бойових дій відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
- Осіб, які отримали інвалідність внаслідок війни, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
- Дітей віком від шести років з багатодітних сімей відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства»
- Ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції, податкової міліції, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, Держспецзв’язку відповідно до статті 30 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»
- Батьків військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби, відповідно до статті 14Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»
- Осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю віком від шести років та осіб, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю, відповідно до статті 38.1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»
- Реабілітованих осіб, які отримали інвалідність внаслідок репресій або є пенсіонерами, відповідно до статті 6 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».
Відповідно до статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування мають право визначати інші категорії громадян, на яких буде поширюватися дія цього Порядку.
