За прогнозами, ріка обміліє на третину до 2020 року А ще погіршується якість води, про що відкрито кажуть представники вінницького «Водоканалу».
Фахівці запропонували кілька ідей, як можна покращити стан головної вінницької річки.
21 листопада в облраді обговорювали стан Південного Бугу. Після того, як цього літа сталося забруднення, розслідували ситуацію не тільки вінницькі екологи, але й оперативники Служби безпеки України.
На обласній комісії з питань ЖКГ розглянули лист представника СБУ. У ньому йдеться, що 2020 року річка обміліє на 30%. І це не межа. На жаль, представника СБУ не було. Та не зачитали повністю його лист. Але далі фахівці з «Водоканалу», департаменту екології роз’яснили у чому проблема.
Начальник обласного «Водоканалу» Олександр Чернятинський на цій комісії чи не вперше підтвердив, що з якістю води у Бугу все ж є проблеми.
— У нас є проблеми по якості води, ми не заперечуємо. І з кожним роком якість води Південного Бугу погіршується. Він зарегульований, дуже слабка течія, немає здатності до самоочищення. Щороку збільшується популяція планктону та водоростей. Це потребує значних витрат для очищення до придатного стану для споживання, — розказав начальник «Водоканалу».
І на кінець додав, що «зараз питна вода, яка надходить після очистки з водопроводу, відповідає всім держнормам». Буг без законних берегів Представники департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА на комісії також підтвердили, що якість річки погіршується. Та згадали те, як шукали джерело забруднення Бугу цього літа.
— Влітку ми провели сотні досліджень води у Південному Бузі, щоб знайти джерело забруднення. Була підозра, що вода була забруднена хімікатами ще в Хмельницькій області, у Летичівському районі. Але ми не виявили безпосереднього джерела забруднення, — розказав чиновник.
Чоловік назвав серед причин, чому вони не виявили забруднення — відсутність винесених в натуру прибережно-захисних смуг. Тобто, на величезні ділянки берегу Бугу просто немає документів, які б зазначали, що це санітарна зона річки, де не може бути будь-яке господарство.
— Коли ми почали аналізувати ситуацію, то з’ясували, що від 11 до 23% прибережно-захисних смуг винесено в натуру. Тобто, на інші ділянки ми не маємо даних, а отже – не можемо встановити розмір прибережено-захисної смуги. І як результат, люди на цих невизначених ділянках зливають нечистоти в Буг, де-юре не порушуючи закону. Потрібні «копанки» для забору води
Після того представник департаменту екології зазначив, що слабку течію Бугу можна посилити лише зруйнувавши дамби та водойми на притоках до нього.
— Ми неодноразово вносили пропозиції, щоб всі ставки (а їх понад 5000 у Вінницькій області) площею до 1 гектара не надавати в оренду. І зруйнувати дамби, щоб пропустити воду та збільшити здатність Бугу до самоочищення. Завідувачка хіміко-бактеріологічної лабораторії Аліна Кравчук погодилася з усіма словами фахівців та ще раз заявила — особливо гострою проблемою є злив добрив в Буг.
— Це вже бачимо третій рік підряд. Раніше такого не було. Щоб вирішити це пропонуємо створити інфільтраційний водозабір — додаткові водойми, щоб вловлювали частину вод Південного Бугу та очищували її через ґрунт, — казала пані Аліна.
— Була ідея розбавити питну воду з Бугу водою з підземних джерел. Поблизу Вінниці таких джерел є небагато, і на жаль, води в них не буде достатньо для постачання населенню. До того ж, підтримати санітарні умови там буде складно. Тому як додаткове джерело води може стати інфільтраційний водозабір. Але це потрібно робити в комплексі: із розрегулюванням притоків Бугу, роботою з фермерами, які використовують мінеральні добрива, очищенням русла річки, моніторингом стану її вод. Водний кластер між регіонами
На цю комісію також прийшов й гендиректор наукового парку «ДонНУ-Поділля» Юрій Клименко. Фахівець запропонував ідею, яка вже спрацювала на річках Донецької області та покращила їх стан: це Сіверський Донець та Кальміус. За словами Клименка, потрібно розмістити декілька автоматичних станцій моніторингу, які б цілодобово відстежували стан та передавали цю інформацію фахівцям.
Кілька станцій зможуть показати, де було джерело забруднення. А щоб реакція та очищення річки була швидкою справою, науковець запропонував створити Водний кластер. Це потрібно для об’єднання зусиль науковців, фахівців, правоохоронців та всіх людей, які зможуть «захистити Південний Буг». І в цей Водний кластер, для початку увійшли б спеціалісти з Вінницької області, а згодом й інших регіонів, де тече Південний Буг.
І хоча чиновникам ця ідея сподобалася, але, вони зауважили, що на це потрібно фінансування. Звідки будуть його брати та які будуть потрібні суми — невідомо.
І як розказав директор наукового парку Юрій Клименко, «найдешевша» станція для моніторингу вод коштує від 10 до 12 тисяч євро за одиницю. А таких потрібно 2-6 штук на відрізок від Стрижавки до Сабарівської ГЕС.
На кінець засідання, голова обласної комісії Андрій Ковальов зауважив, що питання з фінансуванням та планом дій щодо Бугу потрібно ще раз обговорити. Та запропонував екологам і всім іншим фахівцям розробити детальні пропозиції як покращити воду в річці.
Джерело: 20 хвилин
