1. Вінницькі Майдани. Майдан у Вінниці збирався майже щодня, починаючи з 21 листопада 2013 року. Всі акції проходили на площі Театральній, тепер площа Героїв Небесної Сотні.
1. Вінницькі Майдани. Майдан у Вінниці збирався майже щодня, починаючи з 21 листопада 2013 року. Всі акції проходили на площі Театральній, тепер площа Героїв Небесної Сотні.
Мер Вінниці Володимир Гройсман намагався перенести Майдан на площу біля скверу Козицького. Міськрада 28 листопада навіть прийняла рішення про надання імені цій площі – Європейська. Тоді ж депутати міськради проголосували за звернення до Президента Віктора Януковича щодо підтримки європейського курсу країни, який в цей час перебував у Вільнюсі на саміті Східного партнерства і мав підписати Угоду про Асоціацію з ЄС. Кілька мітингів пройшло на Європейській площі, але Майданом для вінничан залишилась площа Театральна.
У січні 2014-го вінничани збирались також й на віче. Наймасовішим стало зібрання 18 січня, коли близько двох тисяч людей вийшли на площу Театральну, щоб висловити свій протест щодо законів 16 січня, які утискали права та свободи громадян. У Вінницю тоді приїхали народні депутати Андрій Мохник, Андрій Павловський, Андрій Пишний. Частина мітингувальників заклеїли свої роти стрічками, на яких було написано "цензура".
22 січня відбувся також великий двотисячний мітинг під стінами облдержадміністрації, під час якого його учасники перекрили рух транспорту на центральній вулиці. Вони впродовж півтори години ходили по пішоходному переходу.
500 активістів в цей час організували акцію "Похорони демократичної України". Вони пронесли труну, вкриту національним прапором з написом "Тут поховано демократію", від площі Театральної до площі Незалежності, зайшли на площу Європейську та знову повернулись на Театральну
19 лютого активісти забарикадували Центральний міст та впродовж дня ходили пішохідними переходами по вулиці Соборній. Рух транспорту в центральній частині міста був повністю паралізований. Так вінничани підтримали протистояння між майданівцями та силовиками у Києві. Мітинги протягом 19-21 лютого збирались у різних частинах Вінниці.
Ввечері 19 лютого близько ста радикально налаштованих молодиків у балаклавах з битами, палицями та камінням підійшли до будівлі Вінницької обласної прокуратури. Вже під стінами прокуратури почали також вишпортувати бруківку та кидати нею по вікнах та дзеркальному оздобленні прокуратури. Не вціліло скло навіть на третьому поверсі. Кільком хлопцям вдалося закинути дві димові шашки у фойє прокуратури, де знаходився тільки один охоронець. Ніхто з працівників прокуратури не постраждав.
За півгодини сюди прибули мітингувальники з площі Театральної та кілька машин міліції. Нікого не затримали.
2. Захоплення ОДА у січні
25 січня перед позачерговою сесією Вінницької обласної ради під будівлею Вінницької облдержадміністрації зібрався багатотисячний мітинг. Люди вимагали, аби депутати не приймали звернення до Президента щодо суспільно-політичної ситуації в Україні та введення надзвичайного стану. Вхід до будівлі заблокували кілька сотень міліціонерів у повній амуніції. Коли мітингувальники намагались прорватись, правоохоронці застосували сльозогінний газ. Активісти іх відтиснули від вхідних дверей, розбили віконниці та увірвались в фойє облдержадміністрації. Там зав’язались сутички із застосуванням світло-шумових гранат, кийків та підручних засобів. Щоб прорватися на другий поверх у сесійну залу, молодики в масках почали поливати правоохоронців з пожежних гідрантів. Врешті, силовики відступили й усі бажаючі зайшли в приміщення. В сесійній залі облдержадміністрацію оголосили територією Вінницької народної ради.
Губернатор Іван Мовчан вийшов до мітингувальників, повідомив, що у відставку не піде, бо Вінниччина – це мільйон 600 тисяч людей, а не дві тисячі, які зібрались під стінами ОДА. Пізніше він вийшов із будівлі через "чорний хід", як і частина депутатів з фракції Партії Регіонів.
У сесійній залі облдержадміністрацію оголосили територією Вінницької народної ради. Прийняли звернення до керівництва країни з вимогою відставки Кабміну та позачергових виборів Президента і верховної Ради.
Народна рада ініціювала створення загонів самооборони. На першому поверсі відкрили їдальню. Вінничани почали туди зносити продукти. Дівчата-волонтери готували бутерброди та розносили по сотням.
Пізніше навколо облдержадміністрації звели барикади. Активісти погрожували підірвати себе разом з будівлею, якщо буде спроба силового захвату з боку правоохоронних органів.
Простояли барикади до 31 січня. Першого лютого територію біля ОДА повністю очистили від мішків з піском та снігом, дощок, парканів, шин та залізних бочок.
3. Похорон Героя Небесної Сотні
20 лютого від кулі снайпера загинув вінничанин Максим Шимко. 23 лютого з ним прощались тисячі вінничан. Труну з тілом загиблого несли його побратими. По дорозі від вулиці Іванова до траурної процесії долучались перехожі. Автомобілі зупинялись та сигналили на знак пошани полеглому герою. На площі Театральній процесію чекали кілька тисяч мешканців Вінниці. Траурний мітинг тривав кілька годин. Всі говорили про Максима Шимка, як про справжнього патріота. На похорон приїхали й очевидці його гибелі, які відзначали мужність, сміливість та героїзм Максима Шимка. Казали також, що Максим мріяв загинути у бою, як герой. Похоронили майданів ця на Алеї Героїв центрального кладовища.
У Жмеринці поховали Героїв Небесної Сотні Валерія Брезденюка, якого застрелили 18 лютого, та Леоніда Полянського, що загинув 20 лютого.
27 лютого Вінницька міська рада ухвалила рішення про перейменування площі Театральної у площу Героїв Небесної Сотні.
4. Обрання нового голови обласної ради
26 лютого вінницький Майдан висунув свою кандидатуру на посаду голови Вінницької обласної ради. Ним став член фракціі "Батьківщина" в облраді «народно-рухівець» Сергій Свитко.
Радикально налаштовані представники організацій та політичних партій зайшли просто у сесійну залу та погрожували не випускати депутатів, поки ті не проголосують за Свитка. Також закликали поїхати додому до депутатів з фракції "Єдність" та депутатської групи "Совість України" та привезти їх, бо вони не прийшли на сесію.
Усі спікери зауважували, що такої чесної, порядної людини годі шукати на цю посаду.
Завдяки 86 голосам "за" Сергія Свитка обрали головою облради.
Коли затверджували зарплатню для голови обласної ради, Сергій Свитко відмовився від надбавки у 90 % до зарплатні за інтенсивність роботи. Але депутати проголосували й за цю надбавку.
5. Мер Вінниці став Міністром
Міського голову Вінниці Володимира Гройсмана призначили Міністром регіональної політики. Екс-мер зізнався, що міністерські посади йому пропонували вже тричі. Але тоді він не бачив можливості впроваджувати реформи. 28 лютого на останній прес-конференції у Вінниці Володимир Гройсман припустив, що на президентські вибори 25 травня відбудуться і вибори мера. Але досі у Вінниці немає міського голови, його обов’язки виконує секретар Вінницької міської ради Сергій Моргунов.
6. Новий губернатор, новий Президент, нові депутати
Другого березня у Вінницькій області призначили нового губернатора Анатолія Олійника, який до цього обіймав посаду голови Томашпільської районної ради. Протягом попереднього тижня обов’язки губернатора виконував голова Вінницької обласної ради Сергій Свитко.
15 серпня Президент України Петро Порошенко після своєї інавгурації перепризначив Анатолія Олійника головою Вінницькою облдержадміністрації.
Вінниччина однією з найбільших відсотків проголосувала за кандидата у Президенти Петра Порошенка
25 травня. Вибори пройшли в один тур. Народ сподівався, що швидке обрання Президента зупинить війну на Сході, як усім обіцяли напередодні виборів.
Народних депутатів з Вінниччини після виборів 26 жовтня опинилось чи найбільше у Верховній Раді – 17. Тісний зв’язок з Вінниччиною Президента Петра Порошенка та вінницьке походження спікера Верховної Ради Володимира Гройсмана дало привід до жарту: "Раніше у владі були донецькі, а тепер – вінницькі".
7. Вишита карта України
1 серпня у Вінниці стартувала акція «Україна разом», у ході якої вишивали карту України. За словами організатора проекту Ірини Кондратенко, ідея такої карти полягає в тому, щоб вишити оберіг для України. Кожен учасник акції вкладе у карту гарну енергетику з побажаннями миру та любов’ю до своєї країни. Для цього під час вишивання до мікрофону долучатимуться поети, які читатимуть свої твори. Згодом така карта має прикрасити стіни Верховної Ради.
Розробила дизайн за допомогою комп’ютерної графіки Юлія Плахтій. Зображення надрукували на цупкому матеріалі. Кожна область представляє свій прапор. Карта об’їхала усі регіони України, де кожен бажаючий міг зробити кілька рухів голкою для вишивання своєї малої Батьківщини. Карту Криму вишивали переселенці, що оселились у Вінницькій області.
Планували, що в ході акції до вишивання залучиться якнайбільше людей. Так і сталося. 22 січня вишиту карту урочисто презентують у Києві. Проект отримає відзнаку «Національний рекорд України» як карта, вишита вручну найбільшою кількістю людей.
8. Вінницькі Межигір’я
Влітку стартувала акція "Вінницькі межигір’я". Організаторами стали представник "Батьківщини" Януарій Шостак та Андрій Вигонюк зі "Свободи". Усіх бажаючих вони возили до маєтків вінницьких чиновників та демонстрували двори з ландшафтним дизайном та фешенебельні будівлі. Головне питання, яке озвучували на цих екскурсіях: "Звідки у чиновників із зарплатою у п’ять тисяч беруться палаци вартістю мільйон і більше гривень?" Екскурсії мали неабиякий резонанс у суспільстві. Громадян, бажаючих відвідати вінницькі межигір’я ставало дедалі більше, активістам почали погрожувати розправою, якщо ті не припинять їздити маєтками відомих вінничан. Припинились екскурсії перед виборами у Верховну Раду.
9. "Захоплення" ОДА 6 грудня
На підтримку голови Вінницької обласної ради Сергія Свитка перед сесією облради шостого грудня зібрався півтисячний мітинг. Напередодні частина депутатів ініціювала поставити на порядок денний сесії облради питання про припинення повноважень голови облради Сергія Свитка. Громадські активісти були впевнені, що Сергія Cвитка хочуть позбавити посади через його антикорупційну діяльність. Адже він «підняв з архівів» багато резонансних справ та звільнив деяких чиновників-корупціонерів.
Людей попередили, що розганяти мітинг приїде калинівський "Ягуар". Інформація не підтвердилась, але перед входом до облдержадміністрації стояло сім кордонів міліції. Громадських активістів, які були у списках, що дозволяли присутність на сесії, не пустили у приміщення. Сесію транслювали на вулицю. Коли мітингувальники почули, що питання щодо відставки голови облради Сергія Свитка не зняли з порядку денного, вони почали прориватись всередину будівлі. В результаті сутичок постраждали кілька активістів та правоохоронців.
Після проведеної наради у сесійній залі громада винесли резолюцію про вимагання відставки губернатора Анатолія Олійника та проголошення кандидатури на посаду голови облдержадміністрації "свободівця" Олексія Фурмана. Деякі ЗМІ одразу назвали мітингувальників "сепаратистами", а Фурмана – народним губернатором Вінницької народної республіки (за прикладом ДНР та ЛНР). Винних у роздмухуванні ситуації навколо цього інциденту так і не визначили. Натомість затримали активіста Юрія Хорта та оголосили в розшук Януарія Шостака. Їм інкримінують побиття міліціонерів, хоча документальних підтверджень цьому не надали.
10. Трамвайна кільцева лінія
19 грудня урочисто відкрили трамвайне кільце, яке поєднало вулиці Келецьку та Хмельницьке шосе. Почалось будівництво ще у 2008 році. Через брак коштів прокладання дороги кілька разів призупинялось.
Тепер трамвай № 6 ходитиме до Західного вокзалу, а маршрут 2-го трамваю йтиме по кільцевій Келецька-Барське шосе-Хмельницьке щосе-вулиця Пирогова.
Джерело: vlasno.info
