Втрачене Міхеілом Саакашвілі українське громадянство стало головною політичною темою минулого тижня. Що залишився на господарстві Володимир Гройсман планує поєднати приємне для бюджету з корисним для країни. Завершився відбір нового складу Верховного Суду. Хресні ходи конкуруючих православних патріархатів нагадали про доцільність створення помісної православної церкви.
Втрата Міхеілом Саакашвілі українського громадянства нагадувала по драматургії трилер. Повідомлення про цей резонансний факт радикалом Ігорем Мосійчук, половинчаста позиція Державної міграційної служби та нарешті гнівно-емоційні коментарі самого Міхеїла Ніколозович дозволяють зробити кілька висновків, інформує “УНІАН”.
Перший і головний – короткочасний період ставки на «варягів», здатних принести нову якість управління країною, закінчився. Другий і очевидний – видавлювання Саакашвілі з української політики відбулося завдяки консенсусу різних політичних сил. Третій – втрата громадянства відомим, але не дуже рейтинговим на сьогодні політиком викликало хор заяв опозиційних політиків, яких цей факт об’єднав в єдиному пориві. Відразу втратив українського громадянства Саакашвілі за океаном розвинув бурхливу діяльність. Він пообіцяв повернутися в Україну законним шляхом, оскарживши в Апеляційному суді президентський указ.
Мабуть, для більшої переконливості лідер «Руху нових сил Міхеїла Саакашвілі» роздав кілька інтерв’ю, з яких випливає, що він є одним з найпопулярніших політиків в Україні, за три останні роки в політичному житті нашої країни практично нічого без його участі не відбувалося, а Петро Порошенко є диктатором і втіленням всіх смертних гріхів. При цьому новоявлений апатриди не враховує того факту, що про його роботі в Одеській області та «антикорупційної» діяльності досить багато різноманітної інформації.
Петро Порошенко ніяк не коментує словесні ескапади свого давнього знайомого. Зберігає холоднокровність і Володимир Гройсман, півроку колишній начальником Саакашвілі в вертикалі виконавчої влади. Прем’єра, судячи з його останніх інтерв’ю, всерйоз стурбований перспективою прийняття нових правил проведення приватизації залишків державного майна, в чому не обійтися без участі парламенту, і поліпшенням якості менеджменту в державних компаніях. Завдання виглядають навскидку взаємовиключними, але в реальності покликані забезпечити збільшення грошових надходжень до державного бюджету. Тим часом перші плоди дала проголосована Верховною Радою минулого літа судова реформа: Вища кваліфікаційна комісія суддів оприлюднила результати конкурсу на зайняття 120 вакантних місць. І хоча окремі представники громадських організацій вважають, що багато гідних претендентів залишилися за бортом, варто відзначити, що саме проведення конкурсу було безпрецедентним для України.
Однак більшості громадян цікаво, коли зміни дійдуть до судів низового рівня, з якими стикається переважна більшість позивачів і відповідачів. Православні церкви Київського і Московського патріархатів провели хресні ходи, присвячені річниці Хрещення Русі. УПЦ МП навздогін ходу (куди менш масштабного, в порівнянні з торішнім) закликала владу відмовитися від видачі біометричних паспортом своїм парафіянам, підтвердивши своє реноме провайдера інтересів «русского мира» в Україні. На жаль, дискусія про необхідність створення помісної православної церкви в країні якось зачахнула, хоча вона могла б стати не тільки найбільшою за кількістю парафій в православному світі, але і могутньою зброєю в справі протидії гібридної агресії.
