Відкритий лист
Прокурору м. Вінниці
Старшому раднику юстиції
Кобко С.Л.
від Голови громадської організації
«Голос Народу – до демократії
через право»
Матковського В.Г.
СКАРГА
Про порушення чинного законодавства Вінницькою міською радою при прийнятті рішень:
1. про встановлення пам’ятника Т.Г. Шевченку на площі Музейній, рішення №1469;
2. про незаконне перейменування площі Музейної в площу Т.Г. Шевченка.
Вінницькою міською радою на місцевому рівні продовжується «законотворча сверблячка» шляхом прийняття рішень з порушенням порядку їх прийняття, порушенням чинного законодавства та здорового глузду.
Ще не висохла паста на папері про незаконне створення «Муніципальної поліції», як «гуманоїди місцевої Зради», знову прийняли рішення, які винесені в скарзі.
Якби в Україні проводився чемпіонат по ідіотизму рішень міських рад, то Вінницька зайняла б впевнено перше місце.
Отож, всім відомо, що Володимир Гройсман прийняв рішення перейменувати площу Музейну на площу Т.Г.Шевченка, в зв’язку з розміщенням там невеличкої скульптури «Шевченко і діти».
Звернемось до словників української мови, аби розібратись з поняттями, що таке «Площа», і що таке «Затулок», бо судячи з усього «гуманоїди Вінницької Зради» не орієнтуються в цих термінах.
В сучасному містобудуванні площі бувають двох типів: «Транспортні» і «Пішохідні».
«Транспортні» виконують роль вузлів руху міського транспорту. Вони мають конкретне спеціалізоване призначення.
«Пішохідні» площі головним чином розміщують в центрі міста. Це як правило головна площа, де розташовується парадний і громадський центр міста, театр, торгові а також меморіальні споруди на честь великих історичних подій, визначених державних діячів.
Тим часом, Музейну площу, згідно словника можна назвати лише «затулком», тупиком, глухим кутом, безвихіддю.
А тепер зробіть висновок:
1. Чи відповідає поняттю площа Театральна вимогам пішохідної площі, де громада міста вимагає встановлення пам’ятника Т.Г. Шевченку на вказаній площі.
2. Чи може «Затулок» (Музейна площа), називатися площею, та чи можна її перейменовувати?
Складається таке враження, що «гуманоїди Вінницької Зради» керуються не Законами України, а 24-ма «Прототипами сіонських мудреців», чи Шуятан Арухом 100-ма Законами і Талмудами,чи особистими законами партії «Совість України».
Ці «жреці» весь час намагаються поставити громаду міста на коліна
Так, Вінницькою Зрадою порушено:
1. Закон України від 21.10.1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні» з рядом доповнень і змін, де унормоване положення про те, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади жителів сіл, міст – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах юстиції та Законів України.
Вінницька рада не надала жодної змоги участі в прийнятті рішень, жодного референдуму, жодного громадського слухання, жодного натяку на узгодження позиції при звернені до них ( і з цих питань) та ін.
2. Закони України від 17 травня 2012 року № 4722 – VI «Про правила етичної поведінки» ст.. 6, 10, 14 п. 2, 15, 18.
Ст. 7 цього закону передбачено, що місцеві ради повинні діяти виключно в інтересах громадян, а ст. 11 передбачено, що місцеві ради повинні сумлінно і компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконувати службові повноваження, не допускати зловживань та не використовувати державну і комунальну власность.
Приклад: Рішення ВМР від 26.02.2004 р. про встановлення пам’ятника Т.Г. Шевченку на площі Театральній. Вже витрачена значна частина коштів з місцевого бюджету, однак міська рада його відмінила.
3. Закони України «Про запобігання та протидію дискримінації в Україні» від 6 вересня 2012 р. №5207-VI.
На мою думку прийняті рішення не відповідають цьому закону, так як цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації з метою забезпечення рівних можливостей, щодо реалізації прав і свобод людини та громадянина.
Щодо прийнятих рішень ВМР вбачається відповідно до п. 7 цього закону «Утиск – небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками, або створення стосовно такої особи, чи групи осіб напруженої, ворожої або зневажливої атмосфери.
Відповідно до ст. 8 Закону ВМР при прийняті цих рішень не проводилась антидискримінаційна експертиза в процесі нормотворення, а під час прийняття рішень не розглядали результати антидискримінаційної експертизи, які є обов’язковими під час розгляду питань та прийняті рішень. Це вимоги закону.
Прийняттям українофобських рішень ВМР, це зокрема знущання над пам’яттю Т.Г. Шевченка, над громадою міста Вінниці, яка вимагає встановлення пам’ятника на площі Театральній, однак «гуманоїди» ради не чують. Зауважу, що головним «гуманоїдом» являється Гройсман В.Б., він, до речі, заявляє, що це кінцеве рішення.
Таке знущання над пам’яттю Т.Г. Шевченка, нам, членам громади, та інших громад міста не дозволяє ні пам’ять про цю велику постать, ні мораль, ні совість, ні правові знання.
Це про Вінницьких «гуманоїдів» Т.Г. Шевченко написав: «раби, підніжки грязь і навіжені змирилися заради багатства, чинів і влади».
Допоможіть нам в цьому, законно вирішити питання про відміну цих безглуздих рішень з Вашою участю, бо нам дуже не хочеться вирішувати питання іншим шляхом.
Просимо:
1. Уважно розглянути нашу скаргу і відповідно до діючого законодавства подати подання щодо прийнятих рішень.
2. Притягти відповідно до діючого законодавства чиновників Вінницької ради, які ініціюють, готують, ухвалюють та підписують подібні рішення.
3. Відповідно до діючого законодавства просимо внести подання відносно службовців міськради, які не володіють чинним законодавством, допускають до прийняття безглузді рішення, що не відповідають ні законам, ні моралі.
