Рух АНТИКОРУПЦІЯ й ЛЮСТРАЦІЯ Топ-15 найгучніших корупційних справ 2023 року

Топ-15 найгучніших корупційних справ 2023 року

862
0

Корупція в Міноборони

Як яйця для ЗСУ стали золотими

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну питання, хто та за якими цінами годує ЗСУ, публічно не піднімалося. Контракти не публікувалися, а імена приватних підрядників були засекречені. Та корупційна завіса піднялася, коли «Дзеркало тижня» опублікувало розслідування за контрактом на харчування української армії між компанією «Актив Компані» та Міністерством оборони. Публікація мала вибуховий ефект.

Журналісти оприлюднили продуктовий каталог для військових майже до новорічного застілля: ананаси, крабові палички, маслини, оливки, навіть охолоджений осетр. Ціни каталогу виявилися завищеними чи не втричі не лише за гуртові, а й за роздрібні ціни великих продуктових мереж:

У Міноборони виправдовувались, що це технічна помилка, а постачальник вказав ціну не за штуку, а за вагу продукту, подібно крупі.

Яєчний скандал ледь не призвів до відставки міністра оборони Олексія Резнікова. Звільнили лише його заступника В’ячеслава Шаповалова, який відповідав за тилове забезпечення воїнів ЗСУ, та директора департаменту держзакупівель Міноборони Богдана Хмельницького, який координував тендери. Обом оголошені підозри.

Як турецький одяг для військових на кордоні здорожчав втричі

Здавалося б, після скандалу із продуктовими закупівлями, ланцюжок аномальних контрактів мав розірватися. Однак уже за кілька місяців журналісти викрили нову велику аферу в Міноборони із закупівлею теплого одягу для військових,

Міністерство уклало контракт на поставку зимових курток із турецькою фірмою Vector avia hava araçlari і перерахувало 100% передоплати на $30 млн.

Засновником фірми виявився українець Роман Плетньов, який ще з початком війни зумів виїхати за кордон і дещо затримався там.

З Туреччини до України виїхала партія замовленого верхнього одягу кількістю в 4900 штук. Щоправда, між митницями двох країн куртки дивним чином здорожчали втричі і «перетворилися» з літніх на зимові вітрозахисні. Відповідно, у супровідних документах ціна з $29 за штуку зросла до $86, і вартість партії замість $142 тис. становила вже $421 тис.

Ба більше, зʼясувалося, що завезений з Туреччини одяг не відповідав ані технічним умовам, ані технічному опису до договору. Проведена експертиза підтвердила, що його не можна використовувати за цільовим призначенням.

Чому до відшиття одягу не залучили вітчизняних виробників, а обрали саме цю фірму, так і залишилося таємницею.

Фігурантами закупівель виявилися знов Вʼячеслав Шаповалов та Богдан Хмельницький, які доепізодили собі ще по одній підозрі.

Чому шоломи і бронежилети виявилися неякісними

Та шлейф незаконних оборудок експосадовців Міноборони не закінчився. Ще на початку повномасштабного вторгнення відомство придбало в іноземного постачальника бронежилети та шоломи для ЗСУ на 400 млн грн. Це та екіпіровка, що має захистити військових від куль та уламків на полі бою.

Відповідно до норм, бронежилети повинні зберігати свої властивості при температурі від -40 С до +40 С та після впливу дощу. Однак партія з закупівель не витримала простого занурення у воду. Лише невелика частина захисної амуніції відповідала вимогам держстандарту.

Те ж стосується і шоломів. За документами вони значилися як шоломи PASGT виробництва США, з рівнем захисту NIJ ІІІА, за фактом – рівень захисту був значно нижчим заявленого.

Працівники ДБР у ході слідства зʼясували, що до розкрадання бюджетних грошей на закупівлі амуніції причетні той же Вʼячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення, та екскерівник департаменту закупівель Богдан Хмельницький. Обом вручили ще по одній новій підозрі за розтрату понад 250 млн грн державних коштів.

Ця історія закінчилася «хепі-ендом»: Міжнародний арбітражний суд змусив зарубіжного постачальника повернути Міністерству оборони України 400 млн грн за неякісний товар.

Та у справі з закупівлею шоломів та бронежилетів виявляються нові і нові епізоди. У ході слідства зʼясувалося, що ще у 2022 році Міноборони уклало договір на постачання великої партії бронежилетів із східноєвропейською компанією.

Кінцевими бенефіціарами цієї компанії виявилися росіяни. Уся продукція була не просто неякісною, а й ставила під загрозу життя українських військових на передовій. Розмір збитків державі становив майже 950 млн грн.

У переліку підозрюваних – знов колишній заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов та екскерівник департаменту закупівель Богдан Хмельницький. 8 січня 2024 року вони отримали ще по одній підозрі у перешкоджанні діяльності ЗСУ та розтраті майже 950 млн грн державних коштів.

Китайські підробки в аптечці військових

Черговий скандал виник, коли начмед 82 бригади ДШВ Антон Шевчук у аптечці військових замість кровоспинних турнікетів виявив китайські підробки.

Прохання медика замінити неякісні турнікети командування Медичних сил залишило без розгляду, натомість Шевчук отримав сувору догану та купу перевірок від СБУ та військової служби правопорядку.

Начмед звернувся по допомогу та підтримку до волонтерки Оксани Корчинської, яка у соцмережах оприлюднила вміст аптечок для військових. Кровоспинні джгути виявилися невідомого виробництва, несертифікованими і неліквідними. Вона наголосила, що такі турнікети є прямою загрозою життю бійців.

Згодом командування Медичних сил таки надіслало захисникам якісніші турнікети SOFT, однак непотріб не утилізували, а залишили на складі.

Корупція в ТЦК та СП

З початком повномасштабної агресії рф корупція активізувалася у військкоматах, де за винагороду очільники та оточення надають відстрочки призовникам, знімають з обліку і комісують за станом здоров’я.

Після оголошення мобілізації ДБР розслідує понад 100 проваджень щодо посадовців ТЦК та СП, частина обвинувальних актів вже скерована до суду.

Євген Борисов  військком із Одеси

Рекордсменом залишається колишній керівник Одеського регіонального центру комплектування Євген Борисов, якого підозрюють у тому, що він назбирав хабарів на 188 млн грн. Після цього Борисов опинився на лаві підсудних.

У ДБР з’ясували, що мати Борисова стала власницею вілли в Іспанії вартістю 3,7 млн євро. Окрім цього, у дружини хабарника, матері та тещі виявили ще й коштовний автопарк.

На питання слідчих, де взяв кошти на купівлю нерухомості, той відповів, що позичив у знайомого.

Чи поверне кредитор свої гроші – під питанням, бо світить воєнкому до 10 років буцегарні. Наразі він перебуває в СІЗО. Печерський райсуд 14 грудня 2023 року продовжив Борисову тримання під вартою ще на 2 місяці.

У поле зору НАЗК потрапив також заступник Борисова Денис Галушко. На його родичів записані статки на 14 млн грн – нерухомість і коштовні автівки.

У начальника Малиновського ТЦК Одеси Вʼячеслава Кушнерова виявили незадекларовані статки на понад 47 млн грн. Схема відпрацьована: все майно оформлене на дружину, матір, тещу та сина.

Тож НАЗК направило матеріали справи до СУ ГУНП в Миколаївській області для притягнення його до кримінальної відповідальності.

Корупція у Дніпровському військкоматі

Наступним посадовцем виявився військовий комісар з Дніпропетровщини Анатолій Пікало, якого звинувачують у тому, що за час війни він збагатив себе та родину майже на 9 млн грн.

Дві квартири, кілька автомобілів, підприємство, нежитлове приміщення площею 500 кв. м – усе було оформлене на батька. На підставі зібраних доказів посадовцю повідомили про підозру та обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Самбірський полковник – любитель нерухомості

НАЗК провело моніторинг способу життя і виявило незадекларовані мільйонні статки у начальника Самбірського районного ТЦК Львівської області Сергія Бабича.

Окрім військових заслуг, у військкома і його дружини виявилася низка об’єктів нерухомості, які вони придбали впродовж 2020-2022 років. Голова ТЦК пояснював, що кошти на нерухомість його родина заощадила у попередні роки, а решту – $42 тис. – подарувала мати.

НАЗК після аналізу доходів та витрат родини Бабича дійшло висновку, що полковник не міг придбати нерухомість у законний спосіб, адже різниця між офіційними доходами та витратами становила 4,4 млн грн.

Значну частину статків начальник Самбірського ТЦК «забув» задекларувати, зокрема, новенький позашляховик Land Cruiser, кавʼярню, піцерію, кілька магазинів та птахофабрик у Львівській області.

Корупція в судовій системі

Банка з доларами та вирок екссудді Чаусу

Справа колишнього судді Київського суду Дніпровського району Миколи Чауса вражає кількістю драматичних поворотів і складністю сюжетних ліній.

Вищий антикорупційний суд визнав Чауса винним у хабарництві, конфіскував все майно та надав 3 роки «відпустки» від важливих обовʼязків обіймати посади. Хоч, власне, йому це і не знадобиться, бо найближчі свої 10 років Чаус проведе за ґратами.

Миколу Чауса викрили на отриманні $150 тис. хабаря ще у 2016 році. Це був «гонорар» за м’який вирок: обвинувачений отримав умовний термін покарання замість можливих 7 років увʼязнення.

Та історія Чауса напрочуд дивна і набула резонансу завдяки скляним трилітровим банкам, у які суддя, як справжній господар, законсервував хабарі і зарив на городі. Детективи НАБУ відкопали схованку, однак затримати Чауса не змогли через його суддівський імунітет.

Доки Верховна Рада думала, чи надавати дозвіл затримати суддю, він швидко втік у Молдову. Там Чаус попросив притулку, але отримав відмову.

Понад 4 роки Чаус переховувався від українських правоохоронців. Навесні 2021 зʼявилася інформація, що його нібито викрали посеред дня у Кишиневі і вивезли за межі країни, можливо, на територію України. Місце перебування екссудді було невідоме до липня 2021 року, допоки Чаус не зʼявився в спідній білизні у селі Мазурівці, що на Вінниччині.

Зрештою детективи НАБУ затримали екссуддю у лікарні «Феофанія» та відправили за ґрати.

Князєв і «князький» хабар у $3 млн

«Героєм» 2023 року став голова Верховного Суду Всеволод Князєв, який «погорів» на хабарі на $3 млн.

За версією слідства, ця сума надійшла йому від представників біглого олігарха та екснардепа Костянтина Жеваго в обмін на «правильне рішення» Верховного Суду.

У 1996 році Жеваго з партнерами придбали 42% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, який став головним активом компанії Ferrexpo. Власники ще 40,19% ГЗК росіяни Олександр Бабаков та Євген Гінер спочатку погодилися продати їх Жеваго.

Згодом росіяни через суд оскаржили угоду та вимагали повернути акції. Судові процеси тривали роками. Нарешті, Верховний Суд мав поставити крапку в цьому питанні. Велика палата ВС залишила пакет акцій компаніям, повʼязаним із Жеваго.

Слідство вважає, що полтавський олігарх захистив свій актив за допомогою хабара суддям.

Більше того, НАБУ анонсувало, що Князєв – не єдиний підозрюваний у справі, і у Верховному Суді працює цілий «бек-офіс хабарників», яких ексголова залучив до «роботи» і розподілив кожному свої ролі. Тож одночасно слідчі завітали з обшуками одразу до 18 суддів Верховного Суду.

А пошуком «клієнтів» займалися найближчі соратники Князєва – адвокат Олег Горецький і нотаріус Кирило Горбуров.

Після скандалу на позачерговому засіданні Верховного Суду 138 суддів висловили недовіру Князєву і зняли його з посади голови суду.

Ексголова ВС зустрів за гратами різдвяні свята та новий рік. Суд продовжив йому тримання під вартою до 2 лютого 2024 року з правом внесення застави у 20 млн грн.

Цікаво, що сума застави Князєву постійно зменшувалась:

  • 18 травня 2023 року ВАКС вперше відправив Князєва під варту з можливістю застави 107 млн грн;
  • 20 липня Апеляційна палата ВАКС зменшила заставу до 75 млн грн;
  • 31 серпня сума знизилася ще на 20 млн, до 55 млн грн;
  • 26 вересня апеляція ВАКС залишила Князєва під вартою, але розмір застави зменшила до 45 млн грн.
  • 11 жовтня ВАКС знову зменшив розмір застави Князєва на 10 млн, вже до 35 млн грн.
  • 5 грудня застава скоротилася до 27 млн грн;
  • фінальне «усихання» відбулось 21 грудня, коли ВАКС ухвалив зменшити заставу до 20 млн грн.

Претензії до міських адміністрацій

З барабаном у бомбосховище

Чиновники Дніпровського району столиці на чолі з призначенцем від «Слуги народу» Павлом Бабієм вирішили «подбати» про комфорт учнів під час повітряних тривог і впровадити так звану шумову терапію. Тож для цього закупили партію шкіряних барабанів майже за 1 млн грн бюджетних коштів. Зокрема, закупили 306 барабанів різного діаметра та 153 комплекти молоточків до них для психологічного розвантаження дітей.

На цьому шокуючі «обновки» для бомбосховищ Дніпровського району не закінчилися. Також на тендері закупили електричну сковороду за 720 тис. грн, пароварку за майже 500 тис. грн, 12 електричних овочерізок по 130 тис. грн за штуку.

Звісно, без такого «технологічного обладнання в укриття закладу освіти» (так вказано на сайті держзакупівель Prozorro) обійтися у бомбосховищі неможливо.

Водночас працівники ДСНС та Нацполіція під час перевірок київських укриттів виявили, що бомбосховища чиновникам справді «по барабану». Більшість сховищ перебувають у аварійному стані, частина – не відповідають нормам.

Історія з покупкою музичних інструментів набула гучного резонансу, скандальний договір був достроково розірваний, а до Дніпровської ОДА направлені службові перевірки.

Згодом через резонансні закупівлі президент Зеленський звільнив Бабія від виконання обовʼязків голови Дніпровської РДА. Однак він залишився у керівництві РДА і обіймає посаду заступника очільника адміністрації.

Бруківка замість допомоги ЗСУ

Ще більше в суспільстві обурилися, коли влада великих міст, замість того, щоб спрямувати кошти на підтримку військових, почала перекладати бруківку та робити інші коштовні ремонти під час вторгнення.

Влітку 2023 року почався ремонт дорожнього покриття в самісінькому центрі Києва – на вулиці Богдана Хмельницького. Стару бруківку міняли на нову. В соцмережах ремонт прозвали «золотим», проте мер Києва Віталій Кличко пояснив, що вартість ремонтних робіт склала лише 12 млн грн.

В Одесі вирішили покласти бруківку за 60 млн грн на вулиці, якою майже ніхто не користується. Йдеться про Деволанівський узвіз, де завершується другий етап капремонту. Ремонтом вулиці займалась компанія «Ростдорстрой», яку пов’язують з мером Одеси Геннадієм Трухановим. Тендер на ремонт оголосили в листопаді 2022 року, вже після вторгнення.

Терпець громадськості урвався. Обурення рознеслося соцмережами, і біля стін міських адміністрацій розпочалися акції протесту, де активісти вимагали від чиновників припинити витрачати зайві гроші і переспрямувати їх на потреби ЗСУ.

Численні мітинги та пікети проти скандальних нецільових закупівель з міських бюджетів понад два місяці відбувалися у КиєвіОдесі, Луцьку, Львові. У Житомирі активісти на знак протесту облили червоною фарбою вхід до міськради.

У підсумку міськвлада Житомира перерозподілила 140 млн грн з ремонту тротуарів на допомогу ЗСУ.

Допомога тваринам, а не ЗСУ

У київських чиновників зʼявилися нові ідеї, куди можна викинути ще кілька бюджетних мільйонів. Йдеться про оновлення інформаційної системи пошуку загублених домашніх тварин. 5 млн грн виділили на модернізацію сайту про зниклих котів та собак – на додаток до 2 млн грн, які вже раніше витратили на його розробку.

З дати запуску сайту і до жовтня 2023 року у розділі «знайдені тварини» розміщено всього 15 оголошень, а у «загублених тваринах» – одне. Бюджетні мільйони було витрачено даремно.

Транспортні розвʼязки за мільярди

Столична влада у розпал війни вирішила взятися за реконструкцію двох транспортних розв´язок на перетині вулиць Богатирської та Полярної в Оболонському районі Києва, а також Дегтярівської – Довженка. Місто готове витратити на це понад 5 млрд грн.

На Prozorro провели тендер на 1,3 млрд грн на будівництво естакади. Замовником виступила комунальна корпорація «Київавтодор», переможцем тендера стала компанія «Автомагістраль-Південь». Здати виконаний обʼєкт підрядник має до кінця 2025 року, тож розпочав уже роботи і забив кілька паль.

В КМДА переконують, що нова розв’язка дозволить збільшити рух до 11,2 тис. автомобілів на годину та зменшить затори. Кияни обурені такими витратами під час повномасштабної війни і вимагають від столичної влади заборонити будівництво нових розв’язок у Києві до закінчення старих довгобудів, вартість яких з роками лише зростає в рази.

Співзасновник об’єднання «Пасажири Києва» Олександр Гречкоавтор петиції №11849, вважає, що насправді на цій ділянці транспортний потік не є критичним, а розвʼязки у формі листа конюшини довели свою неефективність. В умовах повномасштабної війни подібні проєкти є марнотратством та ведуть до корупційних скандалів, впевнений Гречко.

Автор наголосив, що доцільніше було би утриматися від нового будівництва до закінчення Шулявського шляхопроводу який упродовж років стоїть в недоробленому стані.

Скляні зупинки замість бетонних

У 2024 рік Київ вкотився з новим корупційним скандалом. Під час війни та постійних повітряних атак КМДА вирішила встановити 30 скляних зупинок громадського транспорту. Вартість проєкту – 8,37 млн грн.

За умовами тендера від КП «Київпастрансу» на Prozorro, 25 зупинок матимуть 4 м довжини, решта – 6 м. Усі матимуть металевий каркас та цілком скляні стіни й дах. У торгах перемогла єдина учасниця – компанія «МонтажБуд 77», яка має виконати замовлення протягом 2024 року.

Депутатки Київради Ксенія Семенова та Євгенія Кулеба назвали скляні зупинки злом, які не лише не захищають від сонця, а й трешово виглядають, якщо не мити щодня, та стають об’єктом підвищеної небезпеки під час атак.

У «Київпастрансі» уже встигли придумати виправдання. Мовляв, такий матеріал є базовим для всіх нових зупинок у Києві, а скляні панелі, що застосовуються при виготовленні зупинок, при пошкодженні не дають гострих уламків. Щодо зупинок, то їх виготовлятимуть лише в разі потреби, пояснили в КМДА. Страхувальний договір на оновлення скляних зупинкових комплексів діятиме до кінця 2024 року, а після завершення терміну, анулюється автоматично.

Подільсько-Воскресенський міст довжиною у 40 років

Нещодавно у Києві відкрили Подільсько-Воскресенський міст через Дніпро, що нарешті з’єднав Русанівські сади та Воскресенку з Подолом. Цей обʼєкт у народі охрестили будівництвом століття, бо зводили його майже 40 років, змінили за цей час купу будівельників, а вартість перевищила 20 млрд грн. Міст став чи не найдорожчою спорудою в Україні, однак їздити ним зможе далеко не кожний. Він буде відкритий лише для громадського транспорту, екстрених служб і військових.

Будувати переправу через Дніпро запланували ще за часи СРСР, у 1986 році. Перші камінці в будівництві заклали лише у 1993-му. На той момент вартість проєкту становила 40,7 млрд купоно-карбованців ($195 млн за офіційним курсом 1992 року через гіперінфляцію впали до $9 млн за курсом 1993 року). Побудувати міст планували за 9 років, та уже в 1997-му роботи припинилися через тяжку фінансову ситуацію в країні.

Кожна влада обіцяла добудувати переправу, майже щороку на це виділялися кошти з державного та місцевих бюджетів. Тільки у 2021 році КМДА анонсувала збільшення вартості проєкту до 20 млрд грн.

У жовтні 2022 року на добудову Подільсько-Воскресенського мосту Київрада виділила додаткові 183 млн грн. Тоді ж Київська прокуратура «висловила занепокоєння» цими витратами і закликала столичну владу більш виважено розподіляти кошти міського бюджету в умовах війни. Директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор заперечив, що Київрада виділяла додаткові мільйони на добудову Подільсько-Воскресенського мосту, а її рішення було лише формальністю.

Подільський міст періодично стає предметом розслідувань правоохоронців. У 2021-му прокуратура та СБУ провели обшуки в офісі підрядника – компанії «Укрбуд» – через спробу розкрадання 3 млрд грн.

У червні 2023 року прокуратура Києва виявила фінансові зловживання на 104 млн грн вже в КП «Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва». Прокуратура повідомила про підозру керівнику КПдиректору і голові наглядової ради генпідрядної організації, а також директору субпідрядної компанії.

#ГолосНароду

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я