Ситуація із затриманням виплати пенсій в Україні є наслідком серйозних системних проблем в українському Пенсійному фонді. Якщо ситуація в економіці не буде змінена, то в перспективі одного року фонд буде показувати коллапсние явища…
Таке думку висловив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Чому затримали виплату пенсій?
Що стосується ситуації з затриманням виплат пенсій в Україні, яку ми спостерігаємо останні кілька днів, тут я бачу два можливих пояснення і обидва можуть мати під собою реальний грунт.
Перше – великий політтехнологічний крок, який здійснено командою Гройсмана, для того щоб допомогти намалювати йому образ сильного господарника. Мовляв, пенсії не виплатили вчасно, і ось Гройсман скликав нараду, покликав до себе міністра фінансів, главу Пенсійного фонду, швидко зміг вирішити проблему і почали платити пенсії. Такий а-ля Кучма-господарник на початку свого президентства.
Друге – також може бути політтехнологічний крок, але з протиборчої команди, яка хоче показати, що не все так добре. І абсолютно очевидно, що прем’єр, який стикається з якимись новими викликами, не може їх так швидко вирішувати, як хотілося б. Такі припущення теж мають грунт під ногами, тому що ситуація, що склалася здатна позбавити прем’єра якихось додаткових очок, які він отримав би в майбутньому. З огляду на його політичні амбіції, а він планує спробувати брати участь як мінімум в парламентських виборах зі своєю старою або новою політичною силою. Але це скоріше конспірологічні теорії, які потрібно залишити на аналіз політтехнологам.
Ситуація дуже серйозна
А тепер перейдемо до аналізу ситуації, що склалася. Затримка виплат пенсій, в першу чергу, показує, що є серйозні системні проблеми в українському Пенсійному фонді, як і в економіці і публічні фінанси. Я припускаю, що ситуація, яку намагаються пояснити касовим розривом, в реальності має інші причини. В реальності все набагато серйозніше, і це показує картинку, що буде в Україні вже зовсім скоро. Що я маю на увазі? У нас найслабша економіка Європи, ВВП на душу населення за результатами цього року буде на рівні 2,5 тис доларів. Це нижче, ніж у Молдови і Білорусі, і практично в 4 рази нижче, ніж у Росії, практично в 5 разів нижче, ніж у Польщі. Чого можна очікувати, коли такий низький показник ВВП на душу населення, коли темпи зростання вітчизняної економіки низькі і при найкращому розкладі країна покаже 3% зростання в цьому році, коли Україна за показниками Міжнародного індексу щастя на 138 місці з 156 країн?
Чи варто очікувати, що при таких показниках трудова еміграція українців раптом скоротиться? Ні. Вона вже велика і буде продовжувати рости. Якщо подивитися статистику польського реєстраційного відомства, то можна побачити, що близько 2 мільйонів поляків емігрували, і тепер є дефіцит працівників на місця, що звільнилися. Зараз там і так офіційно зареєстровано 1,3 млн українців і залишається зазор ще на 700 тисяч українців, який буде збільшуватися. Це тільки Польща, а є ще багато інших європейських країн, куди активно спрямовані наші міграційні потоки.
При такій ситуації стан Пенсійного фонду буде вкрай поганим. Це означає, що один виїжджаючих звідси людина на заробітки в будь-яку країну позбавляє пенсії одного пенсіонера. А кількість пенсіонерів буде залишатися константою, при цьому кількість працюючого населення, які містять цих пенсіонерів, буде постійно зменшуватися. Ця проблема визрівала дуже довго. Якщо в 2013 році один працюючий чоловік містив 0,7 пенсіонера, тобто 12 працюючих містили 10 пенсіонерів, то зараз вже навпаки. Критична точка була б, якби 10 працюючих містили 15 пенсіонерів. Тобто ми за межами стійкого стану. До цього потрібно додати, що пенсіонерів стало більше по відношенню до працюючих. Плюс був знижений Єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Я не кажу, що це погано, але цей крок не був підкріплений додатковими реформами, які повинні були пройти в економіці.
Ось відбулася зміна в податок, частина населення виїхало, решта платить менше, тіньова економіка велика, кількість пенсіонерів не менше – це означає, що Пенсійний фонд в існуючому сьогодні вигляді об’єктивно повинен був показувати збій. І це тільки перший збій, тільки початок – кількість буде збільшуватися.
Може економіка і зростає, може сьогодні показники кращі, ніж вчора, але Україна живе в глобальному світі. І потрібно порівнювати, а як справи у сусідів? Якщо у них в десять разів краще, а у тебе тільки в півтора, то в умовах відкритої економічної системи інтенсивна еміграція буде продовжувати рости. Тому проблеми Пенсійного фонду будуть накопичуватися і ми ніколи не зможемо вирішити їх в рамках існуючих координат, тому що потрібні будуть гроші з держбюджету, щоб профінансувати діру, яка утворюється у фонду. Однак і держбюджет у нас не шикує, у нього і без того є дефіцит. Проблеми з пенсійним фондом були прогнозовані поганий економікою і всіма факторами, які я назвав.
Я сумніваюся, що в передвиборний рік ситуацію з Пенсійним фондом можуть якось використовувати різні політичні сили. Головна небезпека в тому, що пенсіонери залишаються найбільш заможними в країні. Люди відпрацювали все життя і тепер не можуть звести кінці з кінцями. Їх бюджетні витрати настільки суворі, що неотримання виплат вчасно по суті штовхає їх на голод. Цю ситуацію не можна використовувати в своїх суто політичних цілях. Чи не тому що хтось не хоче, а тому що в реальності ситуація, як я вже сказав, і так буде погіршуватися…
Чим все закінчиться?
У перспективі перших тижнів, закінчиться все добре. Гроші знайдуть і виплатять. У перспективі від місяця до півроку ця проблема повториться. У перспективі одного року фонд буде показувати коллапсние явища. У перспективі від одного року, якщо система координат країни так і не зміниться, і все буде нинішньому вигляді, то зовсім скоро потрібно буде поставити питання про перехід до “грузинської системі” пенсійного обслуговування, коли у всіх буде одна єдина соціальна пенсія – абсолютна “зрівнялівка “без будь-якої диференціації.
Але якщо ситуація в економіці не буде змінена, то і ця система не спрацює. Потрібно буде продовжувати скорочувати пенсії і бити по тих, хто абсолютно соціально незахищений. Або взагалі відмовлятися від системи пенсійного обслуговування, як зробили в деяких країнах, які колись були в складі СРСР, так і в деяких країнах середньої Азії. Там турбота про пенсіонерів є турботою їх власних сімей.
На жаль, в поточній системі координат нічого іншого вже зробити або змінити не можна. Потрібно міняти систему. Країна повинна починати показувати активне зростання, що призведе до приходу інвесторів, зменшення еміграційних процесів. Тільки тоді може бути вирішене питання з Пенсійним фондом.
Важливо уточнити, що ніяке підвищення пенсій кардинально не вирішує це питання. Коли в березні 2015 року Україна підписувала угоду про співпрацю з МВФ, малося на увазі, що вона буде виконувати всі взяті на себе зобов’язання, які стосувалися, в першу чергу, не збільшення тарифів на газ, а реформування країни для виходу на шлях стабільного економічного зростання. І зараз, коли проводять параметричну пенсійну реформу, коли збільшується вік виходу на пенсію, можливо, це і потрібно зробити в нинішніх умовах. Але це теж дуже запізнілий крок, який не дасть бажаного ефекту.
Через 2-3 роки до цієї проблеми потрібно буде повертатися…
