Кожен тиран вірить у свою необмежену владу і можливість безкарно ігнорувати інтереси Сполучених Штатів
Як правило, ці правителі мають абсолютну владу у себе в країні, але не є гравцями в міжнародній політиці. Їх терплять, з ними граються або заграють, але ніхто і ніколи не зважає на них. І як тільки у уряду США зникає бажання терпіти такого правителя – він буде повалений, повідомляє ua1.com.ua
Варіантів повалення є два – лайт і хард.
З лайт варіантами пощастило правителю Панами генералу Мануелю Норьєзі і Віктору Януковичу. А ось Саддаму Хусейну і Муаммару Каддафі довелося випробувати варіант хард. Їх повалення привело до дуже ганебної і сумної кончини.
Найбільше, звичайно ж, пощастило Віктору Януковичу. Йому не просто дозволили втекти до Росії, але і дали можливість вивезти з собою величезну кількість готівки і коштовностей. Крім цього Янукович практично безперешкодно користується грошима, розміщеними на іноземних рахунках.
Трохи менше пощастило давньому союзнику США в Латинській Америці генералові Норьєзі. З кінця 1950-х Норьега активно співпрацював з ЦРУ, а в 1967 навіть став отримувати пристойну платню за контрактом. Генерал завжди був реальною альтернативою популярним в цьому регіоні лівим рухам.
Проблеми у Мануеля Нор’єги почалися, коли в США зрозуміли, що він порушив американські закони. У 1988 Адміністрація по боротьбі з наркотиками США звинуватила його в експорті наркотиків в США.
Через кілька днів після військової операції США в Панамі, Норьєга був заарештований і доставлений в Майамі. Американський суд засудив генерала до 40 років позбавлення волі за торгівлю наркотиками і здирництво, проте за тривалу співпрацю з ЦРУ термін ув’язнення був зменшений до 30 років.
26 квітня 2010 Норьерга був екстрадований до Франції, де постав перед судом за звинуваченням у відмиванні грошей через французькі банки. У липні того ж року його засудили до семи років позбавлення волі з конфіскацією банківських рахунків. Незабаром колишній правитель Панами був екстрадований на батьківщину. Закінчив своє життя Норьега в панамській в’язниці, відбуваючи двадцятирічний термін за організацію вбивств на замовлення політичних опонентів.
Понівечене тіло абсолютного правителя Лівії Муаммара Каддафі було виставлено на загальний огляд в промисловому холодильнику для овочів в торговому центрі в Місураті. Того самого Каддафі, чия влада на протязі 42-річного правління Лівією здавалася безмежною.
Спійманий повстанцями полковник Каддафі був просто розтерзаний натовпом. На протязі декількох годин над залитим кров’ю, пораненим Каддафі знущалися і знімали це на відео. Американське військове командування, що підтримує Національну перехідну раду Лівії, дало своє безмовну згоду на самосуд повстанців над полковником.
18 березня 2003 президент США Джордж Буш виступив зі зверненням до нації. У своєму зверненні президент США пред’явив ультиматум Саддаму Хусейну і запропонував іракському лідеру добровільно відмовитися від влади і залишити країну разом зі своїми синами протягом 48 годин. Американський президент заявив про неминучість військової операції проти Іраку в разі невиконання вимог ультиматуму. У свою чергу Саддам Хусейн відмовився прийняти ультиматум і покинути країну.
У грудні того ж року на весь світ транслювалися кадри, як американський лікар обстежує втомленого, наїжаченого, обріслого і брудного старого, який колись був всесильним президентом Іраку.
Саддама Хусейна стратили 30 грудня 2006 року Спеціально для нього в Іраку була відновлена смертна кара, яка на якийсь час була скасована військами союзників.
Всі ці історії об’єднує віра їх героїв в свою необмежену владу і можливість безкарно ігнорувати інтереси США.
Про це повинен пам’ятати кожен президент країни, в якій все підпорядковано тотальної корупції.
