Економіка Спостережна Рада Нафтогазу: геолог, реформатор та лоббіст диктатора Гвинеї!

Спостережна Рада Нафтогазу: геолог, реформатор та лоббіст диктатора Гвинеї!

321
0

Новий склад Спостережної Ради Нафтогазу “узгоджено” з Європейським банком реконструкції та розвитку.

Свого представника отримав і “реформатор” Володимир Гройсман…

Кабинет министров 22 ноября прзначив шістьох нових членів Спостережної Ради НАК “Нафтогаз України”. Після завершення бюрократичних процедур спострада найбільшої державної компанії може відновити роботу в найближчий місяць.

Стів Хейс, Клер Споттисвуд, Брюно Лескьор, Амос Хохштайн стали новими незалежними членами спостради. Александр Гриценко і Сергій Попик складуть компанію Володимира Демчішину як представники держави.

Незалежні директори вперше з’явилися в Нафтогазі за наказом західних кредиторів після прийняття реформи корпоративного управління в 2016 році. Ціль реформи проста – вивести найбільшу державну компанію з впливу політиків. Ціна питання – більше 31 млрд грн. Саме таку суму Нафтогаз заробив за 9 місяців цього року.

Від спостережної Ради безпосередньо залежить прийняття ряду ключових рішень, в тому числі кадрових.

У березні 2016 року кандидатури перших трьох незалежних членів наглядової ради – Пола Ворвік, Чарльза Проктора і Маркуса Річардса – затвердив Номінаційний комітет. Ще двоє членів наглядової ради – Юлія Ковалів і екс-міністр енергетики Володимир Демчишин – представляли державу.

Через півтора року від старого наглядової ради залишився тільки Демчишин, що представляє оточення президента. Решта управлінці поетапно пішли з Нафтогазу: іноземці нібито через зрив реформ Нафтогазу, Ковалів – в зв’язку з переходом на іншу роботу. Реальні причини звільнення – спроби політичного втручання в діяльність Нафтогазу і конфлікт глави компанії Андрія Коболєва з прем’єром Володимиром Гройсманом через різні погляди на розвиток холдингу.

Незалежний наглядову раду Нафтогазу не вписувався в звичну для України політичну матрицю, згідно з якою потоки державних підприємств розподіляються між прийшли до влади партійними угрупованнями.

Яскравий приклад конфлікту української дійсності і декларованих реформ – доля Ігоря Прокопіва. Він був звільнений наглядовою радою Нафтогазу з посади голови Укртрансгазу, але через кілька місяців призначений Кабміном на посаду заступника міністра енергетики, який курирує реформу НАКу.

Після відходу першого складу наглядової ради НАК Кабмін скасував конкурсну процедуру призначення незалежних директорів. Проте новий склад ради Нафтогазу уряду все одно довелося узгоджувати з донорами компанії – Європейським банком реконструкції та розвитку і Світовим банком. Саме на підтримку МФК спирається Коболєв, педалюють реформу корпоративного управління.

Якщо ця реформа буде доведена до кінця, наглядовій раді повинні перейти функції за твердженням фінансових планів, річних результатів, контроль над витратами, збутовою політикою і всіма закупівлями.

У новому складі наглядової ради Нафтогазу більшість виявилася за іноземцями. Державу представляють троє менеджерів.
Кворум для прийняття рішення наглядової ради – чотири людини при присутності глави НС або його заступника і мінімум двох незалежних членів. Рішення приймається більшістю присутніх. Директора, у яких є особиста зацікавленість в прийнятому рішенні, не беруть участі в голосуванні. У разі рівного розподілу голосів голос голови стає вирішальним.
Хто вони – нові рульові найбільшої енергетичної компанії України?

Незалежні іноземці

Стів Хейс (Steve Haysom) в 1994 році закінчив Університет святої Марії (Канада, Saint Mary’s University), бакалавр наук в галузі геології і геохімії. З 90-х років минулого століття працював в нафтогазових компаніях, серед яких Husky Energy і Cabre Exploration Ltd. У 2000 році приєднався до Alberta Energy Company, отримавши посаду технічного радника з питань регулювання. Згодом став одним із засновників урядової галузевої консультативної групи GIAG.

У 2010-2011 роках був директором компанії Contact Exploration, а також працював в Krang Energy старшим геологом і менеджером проектів. З 2008 по 2016 рік обіймав керівні посади в компанії Seven Generations Energy Ltd (капіталізація більше $ 7 млрд), яка видобуває легку нафту і газ в районі річки Какво на Заході Канади.
У 2016 році Хейс пішов з компанії, щоб бути ближче до сім’ї, відзначається на її сайті.

За більш ніж 15-річну кар’єру Хейс брав участь в проектах по покупці і продажу нафтогазових активів на $ 700 млн.

Клер Споттісвуд (Clare Spottiswoode) – математик і економіст за освітою, багато років пропрацювала в державному секторі Великобританії на енергетичних ринках і в секторі фінансових послуг, в британському казначействі.

У 1993-1998 роках обіймала посаду голови державного регулятора Ofgas – аналога НКРЕКУ в Великобританії на ринку газопостачання. Деякі британські ЗМІ приписують їй значну роль у створенні конкурентного ринку газу в Британії.

Під час роботи членом Незалежної комісії з банківської справи для британського казначейства Споттісвуд консультувала уряд з питань реформування банківського сектора. Рекомендації комісії були прийняті урядом і знаходяться на розгляді парламенту.

Зараз вона невиконавчий директор британських G4S plc, Just Group plc, Llika plc, Payments UK і голова Gas Strategies Limited.

Брюно Лескьор (Bruno Lescoeur) – 63-річний випускник Національної школи статистики та економічного управління (ENSAE) та Інституту політичних досліджень Парижа.

Почав працювати в Electricite de France в 1978 році. Він був головою і головним виконавчим директором Transalpina di Energia Srl, головним виконавчим директором EDF International Sas. З 1 січня 2015 року по 14 січня 2016 року працював радником президента в Electricite de France SA.
З березня 2015 року по 1 січня 2016 року було виконавчим віце-президентом Gas and Italy Electricite de France SA, і віце-президент Gas & South Europe з квітня 2010 року. Лескьор займає посаду незалежного директора Edison S.p. з 14 січня 2011 року. До 7 червня 2016 року було директором EDF Trading Limited.

У 2014 році Лескьор очолював EDF Trading, яка поставляла газ в Україну.

Амос Хохштайн (Amos Hochstein) – наймолодший з незалежних членів наглядової ради Нафтогазу. Народився в 1973 році в США. Починав кар’єру в Вашингтоні, займав державні посади найвищого рівня, в тому числі був старшим радником з політичних питань Комітету із закордонних справ Палати представників США.

Серед інших регалій – посаду головного співробітника Демократичної партії в Підкомітеті з економічної політики, торгівлі та навколишнього середовища, де курирував розробку законодавства про експортний контроль і багатосторонніх організаціях і режимах, пов’язаних з торгівлею.
Хохштайн також працював старшим радником з питань політики тодішнього губернатора Вірджинії Марка Уорнера.

Пізніше Хохштайн перейшов в приватний сектор в якості виконавчого віце-президента з міжнародних операцій в Cassidy & Associates. Протягом кар’єри він був консультантом і лобістом для американських і міжнародних нафтогазових компаній, а також компаній, що спеціалізуються на поновлюваних джерелах енергії.

За даними Forbes, під час роботи в Cassidy & Associates Хохштайн лобіював інтереси президента Екваторіальної Гвінеї Теодоро Обіанга Нгема Басого.

У Держдепартаменті США Хохштайн почав працювати в 2011 році в Агентстві енергетичних ресурсів. Як заступник посла США в Україні Карлоса Паскуаля відповідав за газовий сектор.

1 серпня 2014 року Хохштайн став чинним спеціальним посланником і координатором з міжнародних енергетичних питань. Як головний енергетичний дипломат США, Хохштайн працював в тісній співпраці з віце-президентом Джо Байденом і супроводжував його в міжнародних поїздках для просування енергетичних ресурсів в якості основного інструменту зовнішньої політики США. Серед ключових цілей Хохштайна на цій посаді – забезпечення енергетичної незалежності України від Росії. Неодноразово критикував трубопровід Газпрому Північний потік-2, називаючи його політичним проектом.

Представники держави

Олександр Гриценко – голова правління Укрексімбанку з серпня 2014 року. Народився в 1975 році в місті Корсунь-Шевченківський Черкаської області. Закінчив Київський державний економічний університет. У 2004-2005 роках працював в Міністерстві фінансів, де очолював управління по роботі з комерційними борговими зобов’язаннями.

З червня 2007 по лютий 2013 року працював в Лондоні віце-президентом департаменту ринку капіталів в країнах Східної Європи, Близького Сходу і Африки Standart Bank PLC. З лютого 2013 по липень 2014 року Гриценко – асоційований директор, член комітету з управління активами Banque Havilland S.A.

За даними ЗМІ, Гриценко вже подав у відставку з посади глави правління Укрексімбанку в зв’язку з призначенням в Нафтогаз.

Сергій Попик – радник прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з міжнародних питань. Інформації про Попик вкрай мало.
Судячи з його біографії, Попик – кар’єрний дипломат. У 2011 році був тимчасовим повіреним у справах України в Литві.

У 2012-2014 роках обіймав посаду заступника керівника Головного управління з питань зовнішньополітичних і інтеграційних процесів Адміністрації президента.

Член Комісії з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору. Пізніше став заступником директора Першого європейського департаменту МЗС.

У нафтогазових проектах не помічений.

Володимир Демчишин – єдиний член наглядової ради Нафтогазу, який зберіг своє місце. Народився у Львові. У 1998 році закінчив Львівський державний університет ім. Франко, отримавши кваліфікацію спеціаліста з міжнародних економічних відносин, перекладача. У 2001 році отримав ступінь спеціаліста в Європейському університеті Віадріна у Франкфурті-на-Одері. У 2003 році отримав ступінь МВА з міжнародних фінансів в школі бізнесу Канзаського університету (США).

Працював головним економістом в ТОВ Ernst & Young. У 2006-2008 роках – експерт відділу інвестиційних банківських послуг акціонерного банку ING Bank (Україна).

2008-2014 роки – начальник відділу інвестиційно-банківських послуг Investment Capital Ukraine при Валерії Гонтаревої. У серпні 2014 го Демчишин очолив Національну комісію регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ).
З грудня 2014 року – міністр енергетики та вугільної промисловості України в уряді Арсенія Яценюка.

14 квітня 2016 року Верховна Рада проголосувала за відставку Яценюка і одночасно – за призначення Володимира Гройсмана прем’єр-міністром України. У новому складі Кабміну Демчишина на посаді глави Міненерго змінив Ігор Насалик.

21 квітня 2016 року стало відомо, що комітет з призначенням керівників особливо важливих для економіки підприємств при Мінекономрозвитку погодив призначення Демчишина п’ятим членом наглядової ради НАК Нафтогаз України.
Кандидатура Демчишина була подана за погодженням з президентом України.

Євген Головатюк

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я