Економіка Що ще зміниться в Україні з 1 січня

Що ще зміниться в Україні з 1 січня

284
0

Зростуть мінімальні пенсії та зарплати

Новий державний бюджет з 1 січня встановлює нові розміри прожиткового мінімуму, мінімальних зарплат і пенсій.

Мінімальна зарплата становитиме 7100 грн, вона зросте на 400 грн у порівнянні з роком, що минув.

Мінімальна пенсія збільшиться на майже 270 грн і становитиме 2361 грн. Максимальна становитиме у 10 разів більше – 23 610 грн.

Зростання мінімалки означатиме і зростання окладів у бюджетній сфері та зарплат держслужбовців, а також інших виплат, що пов’язані з розміром прожиткового мінімуму.

Наступне підвищення цих показників уряд планує на 1 квітня 2024 року.

З початком нового року в Україні стартує другий етап земельної реформи.

Він надає право купувати землю юридичним особам, зареєстрованим в Україні. Вони зможуть стати власниками не більше ніж 10 тис. гектарів землі сільськогосподарського призначення.

У міністерстві аграрної політики і продовольства України очікують, що після відкриття ринку землі для юридичних осіб ціна на землю зросте.

За даними відомства, на сьогодні найвищі ціни – у Тернопільській, Львівській та Івано-Франківській областях.

Ринок землі в Україні стартував 1 липня 2021 року. До 2024 року купувати сільськогосподарську землю могли лише фізичні особи – громадяни України і не більше ніж 100 гектарів.

Іноземці купувати землю в Україні не можуть. Це може змінитися лише за результатами загальнонаціонального референдуму.

У січні Верховна Рада має ухвалити закон, який дасть відповідь на запитання, якою буде подальша мобілізація в Україні.

За даними ВВС Україна, розгляд проєкту закону запланований на 10 січня. Перед цим його розглядатиме профільний комітет парламенту.

Запропонований прем’єр-міністром Дмитром Шмигалем документ готували спільно міноборони та генеральний штаб ЗСУ.

Деякі норми проєкту закону одразу ж розкритикували і депутати, і експерти.

Найбільше зауважень лунає до норм, які стосуються електронного надсилання повісток, мобілізації осіб з інвалідністю, а також обмеження прав осіб, які ухиляються від мобілізації. Йдеться про блокування банківських рахунків, позбавлення водійських прав, внесення до реєстру боржників тощо.

Водночас законопроєкт регулює надання відпусток військовим і встановлює правила демобілізації для тих, хто давно на війні.

З 1 січня розширюється перелік підприємців, які будуть зобов’язані використовувати касові апарати для безготівкових розрахунків за товари і послуги. Йдеться про ФОПів, які працюють у населених пунктах, де проживає від п’яти до 25 тис людей.

Проте ця вимога не стосуватиметься тих, хто продає власноруч вирощену продукцію, займається виїзною чи виносною торгівлею або використовує для оплати торгові автомати.

Касові апарати з них вимагатимуть з 1 січня 2026 року.

Впродовж останніх кількох років ФОПи постійно протестували проти запровадження касових апаратів, а дата їхнього впровадження постійно переносилася.

Компроміс, що його досягли уряд і підприємці, полягав у поетапному запровадженні касових апаратів для населених пунктів з різною кількістю населення.

У середині січня почнуть діяти більш жорсткі вимоги до маркування цигарок і тютюнових виробів. Попередження про шкоду куріння виробники мають збільшити до 65% площі пачки – це саме стільки, як передбачено директивами для країн Євросоюзу.

Окрім того, Кабінет Міністрів ухвалив 14 видів нових медичних попереджень про шкоду та наслідки куріння, які виробники сигарет мають розміщувати на упаковках. Уряд пропонує як текстові попередження, так і вражаючі фото наслідків куріння для здоров’я.

В уряді кажуть, що такі попередження діють у 42 країнах світу та є ефективними у боротьбі з курінням.

Більшість форм реклами тютюнових виробів в Україні заборонена ще з 2012 року. Нова постанова уряду регулює правила демонстрації виробів у точках продажу, до яких мають доступ діти та підлітки.

Війна та мовні квоти на ТБ і радіо

З 1 січня телеканали та радіо мають запровадити ще більшу квоту української мови в ефірі.

Закон “Про медіа” передбачає, що загальнонаціональні та регіональні канали мають мовити не менше ніж 90% українською мовою, місцеві – не менше ніж 80%. Виняток передбачений для тих, хто мовить мовами національних меншин: тоді квота на державну мову має бути не менше ніж 30%.

Утім, за даними Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, моніторинг демонструє, що за час війни мовники суттєво збільшили кількість української мови в ефірі як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях. У першому півріччі ця частка вже становила 99%.

10 років тому, у 2013 році, на українському телебаченні україномовний контент становив усього 16%.

У січні православні продовжать святкувати релігійні свята за новим календарем. Одне з них – Водохреще.

Після переходу на новоюліанський календар це релігійне свято хрещення Ісуса Христа припадає на 6 січня.

#ГолосНароду

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я