Схваливши законопроект Мінсоцполітики «Про забезпечення державного контролю при наданні соціальної допомоги», Кабінет Міністрів пішов на створення окремого відомства – Соціальної інспекції.
Початковий сенс роботи інспекції – звести до мінімуму можливостей для шахраїв отримувати соціальну допомогу від держави без законних підстав.
Міністр А.Рева мотивує необхідність створення Соціальної інспекції тим, що зараз нібито немає ефективного механізму контролю над прийняттям рішень про призначення соціальних виплат. З пояснювальної записки до законопроекту випливає, що інститут соціальних інспекторів існує відповідно до Положення про соціального інспектора з 2004 року. Соціальні інспектори мають багато повноважень, але ефективність їх роботи вкрай низька. Однією з причин є їх підпорядкованість начальникам місцевих структурних підрозділів, які й призначають соціальну допомогу. Виходить, що вони повинні контролювати роботу своїх начальників. Крім того, інспектори завантажені невластивими їм функціями.
Задумка в тому, що в штаті нового органу буде 550 соціальних інспекторів з числа кадрів Мінсоцполітики і главу Інспекції призначатиме сам Рева.
За розрахунками МІНІСТЕРСТВА, на Соціальну 50 потрібно інспекцію млн.грн. в рік, але витрачати бюджетні кошти на перших порах не обов’язково, так як можна їх взяти не з бюджету на 2017 року, а з 20 млн. доларів Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), які кредитор виділив на модернізацію систем соціального захисту. Скільки буде фактично, реально коштувати Соціальна інспекція, точних цифр немає. Зауваження Мінфіну про те, що виплати і контроль повинні підкорятися різним відомствам, Ревою не враховується. Інспекцію він бачить як внутрішню аудиторську службу всередині структури міністерства.
Експерти вважають, що висновок соціальних інспекторів з-під керівництва місцевих управлінь з подальшим їх підпорядкуванням Мінсоцполітики просто підніме корупційні ризики підходу «сам собі ревізор» на більш високий рівень.
Поєднання функцій розпорядження коштами і контролю над цим розпорядженням в рамках одного міністерства створює підстави для конфлікту інтересів.
Якщо ініціатива міністерства буде підтримана, то вірогідне зростання корупції та зловживань з боку перевіряючих, громадський спротив і удар по іміджу уряду, довіра до якого і так падає.
Повноваження інспекторів розширюються. Крім перевірки побутових умов, щоб з’ясувати рівень потреби в допомозі, визначити можливості додаткового доходу, перевірити склад сім’ї тільки за згодою одержувача, по законопроекту не передбачено, можна і без такої згоди. На думку експерта, необхідно не тільки створення централізованого реєстру одержувачів соціальних виплат, а й контролювати законність і правильність їх осущесвленія має інше відомство з центру, і цим відомством має стати Міністерство фінансів.
Підводячи підсумки всієї цієї історії, напрошується наступний висновок. Бюрократична система сама себе реформувати не може апріорі. Вона здатна лише розростатися, мімікрувати і тільки поглинати кошти з держбюджету – гроші платників податків – наші з вами гроші. І гроші на модернізацію системи соціального захисту, надані в кредит МБРР, вони бачать як можливість використовувати на самих себе, улюблених, а не на вдосконалення системи в інтересах тих, хто в цій самій захисту гостро потребує.
Але ж не так вже й багато і треба: просто навести порядок у відомстві, звільнивши від невластивих функцій існуючих соціальних інспекторів та організувати дієвий контроль за їх роботою. І не створювати чергову бюрократичну структуру в бідній державі, яких і так за нинішньої влади розплодилося безліч.
