Теза про те, що держава, як правило, є неефективним господарем, знову знайшла своє підтвердження на прикладі лідера нафтогазової галузі України — ПАТ “Укрнафта”. Нагадаємо, цими днями (7-8 листопада) виповнюється рівно рік, як компанію підпорядкували державі, забравши частку ПАТ у міноритарних власників та поставивши нових топменеджерів.
Корупція і дерибан найвищого рівня?
Весь рік після націоналізації рентабельного активу “Укрнафта” згадувалась у вітчизняних ЗМІ здебільшого не через якісь грандіозні успіхи на паливному ринку та руйнуваннях схем, а як раз навпаки.
Водночас ПАТ продає пальне для потреб ЗСУ зі значною переплатою ПДВ. За інформацією в системі Prozorro, в серпні-листопаді “Укрнафта” має поставити МО 105 тис. тонн дизпалива на 5,4 млрд грн. В цій сумі закладені і 20% ПДВ (це 902 млн грн). Ще раніше, в першому півріччі, МО уклало договори з ПАТ на 5,5 млрд грн і так само включило 360 млн грн ПДВ (тоді за ставкою 7%). При цьому постанова КМУ №178 дає право продавати паливо на потреби Сил оборони за нульовою ставкою податку на додану вартість. Наприклад, Нацгвардія купує дизель, як у приватних постачальників, так і в тієї ж “Укрнафти” за 0% ставкою ПДВ. А значить МОУ може зекономити на контрактах з “підконтрольним” йому ж ПАТ 1,2 млрд грн і витратити їх, наприклад, на закупівлю 10000 дронів для потреб ЗСУ, в інтересах якого і вилучалися акції ПАТ.
До речі, раніше нардеп Олексій Кучеренко звертав увагу на те, що Міноборони, якому підпорядкували “Укрнафту” та “Укртатнафту”, має припинити керувати отриманими ним компаніями, а керівник обох підприємств — Корецький — має позбавитися посади в одній з них. Парламентар направив відповідне звернення до АМКУ та вказав на грубі порушення антимонопольного законодавства при націоналізації “Укрнафти”. Наразі звернення розслідується Комітетом і після підтвердження факту порушення законодавства, на ПАТ може буде накладено штраф до 5% річного доходу. При тому штраф накладатиметься і на ПАТ “Укрнафта” і на ПАТ “Укртатнафта”, а це мільярди гривень.
Річний управлінський хаос в “Укрнафті”
Ще одним поворотом в каскаді скандалів довкола оновленого ПАТ стала раптова позиція Міноборони — МОУ вирішило, що не може у воєнний час керувати раніше переданими оборонному відомству підприємствами, бо це означає відволікати обмежений людський ресурс. Тож військові запропонували передати активи компаній в управління Мінекономіки. Це є приголомшливою подією, бо вилучалися пакети акцій ПАТ у міноритаріїв саме за спеціальним законом для потреб ЗСУ наказами головнокомандувача, і нова позиція військових, які по суті відмовляються від цих вилучених активів, повністю нівелює мету вилучення і його законність.
Водночас ні “Нафтогаз”, ні МОУ не керують процесами, які вже рік відбуваються в “Укрнафті”, через Наглядову раду ПАТ. По факту вона всупереч законодавству не має ані незалежних директорів, ані аудиторського комітету. Тобто, ключовий управлінський орган, який повинен схвалювати угоди із зацікавленістю у чіткому визначеному законом порядку, фактично не працює.
Саме тому ні висновків аудиторів, ні рішень Наглядової ради “Укрнафти” за рік НАК і МОУ не побачили, а ще й на додачу самі не спромоглися провести бодай одне засідання Загальних зборів з двох акціонерів.
Ще одним підтвердженням кадрової кризи в ПАТ стала резонансна справа проти другого директора “Укрнафтобуріння” Юрія Марковцева, призначеного “Укрнафтою”. НАБУ і САП оголосили підозру цьому топменеджеру у справі про розкрадання 1,3 млрд грн держпідприємства.
А Олександр Грибан, колишній заступник міністра економіки, а нині голова Наглядової ради “Укрнафти”, нещодавно і взагалі спробував виїхати до Варшави, хоча віднедавна теж є підозрюваним в розслідуванні НАБУ та САП. А саме — у справі про розтрату 60 млн грн. На щастя, правоохоронці не випустили підозрюваного за кордон, тож він залишається в Україні під слідством.
Водночас, як випливає з листа одного з акціонерів “Укрнафти” (BORDO MANAGEMENT LIMITED, частка в ПАТ — 12,9%) про стан компанії після націоналізації, відбулися звільнення “кваліфікованих кадрів вищої та середньої ланки управлінського персоналу ПАТ, виходячи з критерію тривалості їх роботи із колишнім Правлінням” та… заміщення вакантних посад довіреними, але некомпетентними особами”.
Подання нереалістичного фінплану, фальшування ревізії та справи проти Корецького
Можливо, саме через такий менеджерський безлад “Укрнафті” вдалося подати на затвердження в Кабмін нереалістичний фінансовий план. При цьому уряд дивним чином схвалив цей фінплан попри зауваження Мінфіну про нереалістичні показники і за відсутності в плані роботи ПАТ орієнтацію на потреби ЗСУ. А це, за деякими оцінками, і відкрило дорогу до безконтрольного освоєння менеджментом чималих ресурсів держкомпанії.
При цьому у вересні спалахнув ще один гучний фінансовий скандал довкола Корецького: аудит, який замовляв голова “Укрнафти” та який став інформприводом для звинувачення у порушеннях в компанії за часів попередників, міг виявитися неправдивим та сфальсифікованим.
Так, спеціалісти “Укрнафти” висловили заперечення щодо акту ревізії. Зокрема, на 500 сторінках вони перерахували порушення, яких припустилися представники Держаудитслужби України. Разом з тим з’ясувалось, що під час перевірки ПАТ ревізори ДАСУ “не побачили” зловживань самого Сергія Корецького щодо безпідставної виплати ним самому собі величезної зарплатні, що не передбачав проєкт трудового контракту та постанова уряду.
При цьому, як стало відомо, Корецький особисто підписав листа до ДАСУ про відкликання попередніх заперечень, надавши нові уточнені (на 19 сторінках) разом із додатками, які держаудитори відхилили.
А інформація заступника керівника ОП Ростислава Шурми, що при Корецькому “Укрнафта” нібито продемонструвала надприбутковість за пів року (за його словами, прибуток ПАТ за 6 місяців 2023-го нібито сягнув 4,3 млрд грн), взагалі, судячи з усього, була неправдивою.
Примітно, у згаданому вище листі акціонера “Укрнафти” зазначається, що Наглядова рада ПАТ втратила свою легітимність та не є законним органом. Відтак, поданий на затвердження КМУ проєкт фінплану ПАТ на 2024 р. “не розглядався та не затверджувався у встановленому порядку”.
При цьому так само “як фінансовий план на 2023 рік, план на 2024-й не передбачає виконання з боку Товариства існуючих зобов’язань перед акціонерами щодо виплати належних їм дивідендів за 2018, 2020 рр., розмір яких з урахуванням інфляції вже розрахунково сягає понад 4 мільярдів гривень“.
“Водночас Державний реєстр судових рішень свідчить, що кількість судових справ за позовами акціонерів впевнено зростає“, — зазначається в документі.
Отже очевидно, що нові гучні скандали довкола нового менеджменту “Укрнафти” і топчиновників — ще попереду. Як і чергові викриття їхніх зловживань та корупції під час війни (що президент, до слова, пропонував прирівнювати до держзради).
У цьому сенсі також можна згадати вже про відкриті 4 кримінальні справи проти Корецького:
— так, за матеріалами з ЄРДР, очільник “Укрнафти” підозрюється в заволодінні природним газом та коштами Компанії “Моментум Ентерпрайзес (Істерн Юроп) Лімітед” (Кіпр) на загальну суму більш 4 млрд грн;
— є фігурантом справи про незаконний продаж впродовж лютого – березня 2023-го природного газу за заниженими цінами на користь АТ “Укрзалізниця”, ТОВ “Джі Еф Трейдінг”, ТОВ “Еру Трейдінг”;
— фігурує у справі про незаконне придбання продукції у ТОВ “Інтерпайп України” за завищеними цінами, що спричинило ПАТ “Укрнафта” збитки в особливо великих розмірах;
— підозрюється у ймовірному привласненні майна “Укрнафти” шляхом нарахування та сплати собі заробітної плати понад встановлений контрактом розмір у період з листопада 2022 р. до лютого 2023-го.
А що із видобутком?
Як повідомляють наші джерела в ПАТ, не все так добре з показниками видобутку, який новий менеджмент обіцяв збільшити до космічних розмірів. Попри грандіозні плани і звинувачення “папєрєдників”, видобуток підприємства не збільшився, а навіть незначно зменшився порівняно з попередніми роками. Основна причина — несвоєчасне забезпечення обладнанням для видобутку вуглеводнів. Після звільнення команди екс-закупівельників і суттєвого розширення штатів нових, замість заявленої економії на закупівлях, підприємство повністю завалило плани з забезпеченням вкрай необхідних виробництву матеріалів та обладнання.
Невдалим зразком забезпечення МТР для видобування вуглеводнів свідчить ряд тендерів оприлюдненими на електронному майданчику Prozorro, а саме 44320000-9 Кабелі та супутня продукція (Кабель нафтозанурювальний) від 18.07.2023 на суму 71 570 520,00 грн; або від 27.06.2023 на суму 59 642 100,00 грн. та від 23.05.2023 на суму 165 711 598,71 грн. Таким чином загальна сума цих закупівель досягла 296 924 218,71 грн. Планова річна потреба для нормального виробничого циклу становить 341 994 958,50 грн. Закупівля відбулась лише на 71 570 520,00 грн (договір №23/1294-МТР від 17.07.2023), що становить квартальну потребу та враховуючи терміни виготовлення/поставки 180 календарних днів надійде у розпорядження ПАТ “Укрнафта” лише у 2024 р.
З насосами для глибинного видобутку ситуація ще гірша. Протягом 10 місяців поточного року торги не оголошувалась взагалі.
Виправити ситуацією із забезпеченням нафтозанурювального кабелю та насосного обладнання “Укрнафта” вирішила шляхом укладання прямих без конкурентних контрактів з іноземними компаніями всупереч вимогам ЗУ “Про публічні закупівлі” на загальну суму $24 666 907,70, а саме:
— договір від 31.05.2023 №23/912-МТР із компанією Baker Hughes (Deutschland) GmbH на суму $2 800 522,16 – глибинні насоси;
— договір від 31.08.2023 №23/1836-ІН із компанією Oil Dynamics GmbH $18 877 800,00 — глибинні насоси;
— договір від 25.09.2023 №23/2058МТР із компанією Changfeng Wire and Cable Co Ltd $2 988 585,50 — нафтозанурювальний кабель.
Правочини, здійснені ПАТ по даним договорам без застосування процедур передбачених ЗУ “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 №922-VIII у редакції від 19.04.2020 у розумінні пункту 1 частини першої статті 43 даного закону є нікчемними.
По вказаним видам закупівлі основними постачальниками для ПАТ були компанії вітчизняного виробництва, а зараз в період повномасштабного військового вторгнення рф, в час коли Україна входить в десятку антилідерів по безробіттю, економіка перестала розвиватись і взагалі перебуває в етапі падіння, відбувається відтік валютного капіталу на майже один мільярд гривень.
Відтак, якщо підсумовувати результати роботи “Укрнафти” за рік після переходу ПАТ під контроль держави, висновки можна зробити невтішні. Цілком очевидно, підприємство за нового “антикризового” топменеджемнту занурюється у корупцію, скандали, фінансові помилки і перекоси. Про стабільність і розвиток і мови не може бути.