У середині червня було повідомлено про скорочення постачання до ФРН газопроводом «Північний потік – 1» («ПП-1»), обсяги якого оцінюються в 50–60%. У «Газпромі» причиною зниження постачання назвали проблеми з турбінами-насосами для газопроводу, ремонт яких компанія-виробник Siemens проводить на канадському підприємстві. Наразі вона не може забрати відремонтовані турбіни через санкції, запроваджені урядом Канади.
Використання газопроводу «Ямал – Європа» заборонено російськими контрсанкціями, введеними у відповідь на санкції Варшави щодо «Газпрому».
При цьому «Газпром» не збільшує прокачування через Україну, хоча тільки цей канал може компенсувати всі недопостачання іншими трубопроводами.
Глава «Газпрому» Олексій Міллер заявляє, що до запуску готовий «Північний потік – 2», через який у будь-який момент можна почати прокачування газу і вирішити ситуацію, що склалася.
У липні прокачування через «ПП-1» може взагалі зупинитися через плановий ремонт з 11 по 21 липня. Газета Financial Times ставить під сумнів технічну обґрунтованість щорічного планового обслуговування цього газопроводу «Північний потік».
«Уряд Німеччини побоюється, що Росія може скористатися щорічним технічним обслуговуванням свого основного експортного газопроводу, щоб повністю перекрити постачання газу до країни, що підвищить ризик енергетичної кризи взимку у найбільшій економіці Європи», – наголошується у статті FT.
Карстен Ролл із німецької бізнес-конфедерації BDI зазначив, що у попередні періоди ремонту «Газпром» заповнював дефіцит, відправляючи Німеччині більше газу через Україну або трубопроводом «Ямал – Європа» через Польщу. «Але є побоювання, що цього року вони цього не зроблять», — сказав Ролл.
Глава асоціації трейдерів Zukunft Gas Тімм Келер дійшов висновку, що дії «Газпрому» – «це недружній крок».
Виконавчий директор німецької енергокомпанії RWE Маркус Креббер «цілком ясно» побачив у скороченні поставок газу «політичні» причини, «бо не тільки по «ПП-1» газ йде нижче контракту, але й інших газопроводів».
FT також наводить висловлювання міністра економіки Німеччини Роберта Хабека: «З огляду на поточну ситуацію ми повинні припустити, що Путін готовий ще більше скоротити потік газу».
На 22 червня ПСГ Європи заповнені газом на 55,4%, свідчать дані асоціації Gas Infrastructure Europe. Поточний рівень заповненості відстає від середнього за п’ять років на 1,7 процентного пункту. З цього року ЄС запровадив жорстке регулювання використання підземних сховищ. До початку сезону відбору у 2022 році запаси мають бути не менше 80% від потужності ПСГ, у наступні роки – 90%.
«Здається, Росія хоче показати Європі, що їй не вдасться заповнити свої газові сховища і тим самим політично послабити її», — констатує Тімм Келер.
Вплив європейської газової кризи на Україну
Запаси газу в ПСГ в Україні перевищують нормальний рівень, незважаючи на повномасштабну війну проти Росії, а також власний видобуток, що знизився через війну. Про це 21 червня сказав голова правління «Нафтогазу України» Юрій Вітренко.
За його словами, станом на 16 червня у ПСГ знаходиться 10,5 млрд кубометрів газу.
Вітренко також пояснив, що для накопичення 19 млрд. куб. м газу до початку опалювального сезону (таке завдання поставив уряд), «Нафтогаз» має імпортувати 5,8 млрд куб. м газу, проте при цьому запаси в 15 млрд куб м «будуть також прийнятними». Для того, щоб мати такий великий запас, як хоче уряд, необхідно витратити $8 млрд, що для України «великі гроші».
Зазначимо, що імпортує газ Україна зараз лише з країн Європи. Враховуючи нинішню кризу, газ для покупки буде знайти важче, а ціна на нього буде вищою, ніж нещодавно очікувалося.
