На голову БЛАГОдійність Нижня Єрусалимка: Як у центрі Вінниці зупинився час!

Нижня Єрусалимка: Як у центрі Вінниці зупинився час!

131
0

Але час невблаганний, і сучасні будинки поступово витісняють стару Єрусалимку.

Нижня Єрусалимка: Як у центрі Вінниці зу…

Січень. Сонце. +6°С. Не віриться, що зима. Саме час прогулятися затишними вуличками Вінниці (невелике уточнення: прогулянка відбувалася перед снігопадом, тому на світлинах – незимовий січень).

Єрусалимка. Шматочок старого міста, несподівано органічно вписаний в сучасний обласний центр. З цим місцем пов’язані спогади багатьох наших співгромадян, які й зараз  живуть у місті або давно виїхали, але назавжди залишили в душі пам’ять про своє дитинство і юність у Вінниці, бо це – як перше кохання, це назавжди.

Ніяким центром міста Єрусалимка спочатку не була. Центр міста був за річкою. А на Єрусалимці (Нижній Єрусалимці, бо її умовно поділяли на три частини) розкинулися будинки ремісників: шевців, лимарів, кушнірів та інших майстрів. Криві вулички нагадують струмки, які стікають з пагорба в річку.

На одній з вуличок матеріалізувався дідусь у масці і з сіткою в руках – просто персонаж із 80-х. Дивлячись на фотоапарат, дідусь хитро посміхнувся і з типово єврейською вимовою запитав:

– Молодой человек, вы имеете знать, как называется это место?

– Єрусалимка, – відповідаю впевнено.

– Так, але ці будинки, крім небагатьох, зовсім “молоді”, тільки такі ж старі, – перейшов дідусь на звичну мову без колоритних ноток. –  Раніше Єрусалимок було цілих три, точніше, Єрусалимка була одна, але мала три частини. Нагорі була найбагатша, в середині на вулиці Торговій (оцій, що тепер Маргістратська) жили ремісники і майстри бідніші, а біля самої річки жили колії. Вони тримали і кололи свиней, а перекупники перекуповували у них м’ясо і шкури і перепродували далі. А ринок був на місці кінотеатру “Росія”. Єрусалимка закінчувалася на “Потьомкінських сходах”, які вели до порому, що переправляв на інший берег річки (тепер тут центральний міст – авт.) На ринок збиралися всі торговці з ближніх сіл. Ще один ринок, трохи менший, був на місці фабрики “Динамо” (на нинійшій вулиці Князів Коріатовичів – авт.). Але то був ринок багатший. Там і ціни були вищі й товар добірний. А Торгова вулиця була такою вузькою, що господині, які виливали з відра брудну воду, могли вихлюпнути її в двері на протилежному боці вулиці. Німці в 1942 році всі нижні будинки позносили, а людей постріляли. Я живу в будинку 1917 року, таких залишилося пять чи шість на всю Єрусалимку, інші – набагато “молодші”.

Дідусь несподівано згадав про якісь свої справи і поспішив додому, показавши поглядом, що фотографувати його не варто.

Прогуляймося ж вуличками нижньої Єрусалимки. Дивно, поруч, за кілька кроків – гамірне місто, а Єрусалимка ніби повертає на 70-80 років назад. За винятком проводів і де-не-де супутникових антен, тут за кілька десятиліть майже нічого не змінилося. Деякі будиночки з прибудовами такі, що взагалі незрозуміло, як вони не розсипаються. А поміж низенькими будиночками іноді трапляються нові сучасні будівлі, й одразу мимоволі згадується цитата з “Діамантової руки”, яка тут же трансформується у “Вінниця – місто контрастів”. Багато дворів – прохідні і, як не дивно, ще не перегороджені парканами й шлагбаумами. Так можна пройти крізь два – три квартали і вийти в самому центрі міста.

Зі статті старшої наукової співробітниці Вінницького обласного краєзнавчого музею  Алли Ліпської “Вінницька Єрусалимка в вінницьких музеях”:

“У 1942 році була знищена Єрусалимка, єврейські квартали Вінниці. Вони зруйновані бульдозерами в роки Великої вітчизняної війни. Залишки будинків фашисти використовували для насипу під’їзних шляхів до мостів через Південний Буг. Так загинуло знамените єврейське містечкове бароко Східного Поділля, яке почало формуватися в кінці ХVІІІ століття. Єрусалимка складалася з кількох частин. Нижня – біля самої річки Буг (нині вулиця 1 Травня (так вулиця називалася на момент публікації дослідження, тепер вона Магістратська – авт.)). Тут розташовувалися декілька значних будівель синагог – биндюжників, похоронного братства, Ремісників і т.д. Середня – (в ХVІІ століття На цій території стояв православний чоловічий монастир, який був заснований Петром Могилою). Верхня – традиційно заселялася заможними верствами єврейського населення. На початку ХХ століття в цьому районі було побудовано кілька великих кам’яних будівель і синагога вчителів”.

Історики і старожили повідомляють, що на початку ХХ століття в районі Єрусалимка було 13 синагог і близько 30 різних дрібних і більших мануфактур. На ринку щороку влаштовувалося по девять масштабних ярмарків – життя тут вирувало. А забудова району відбувалася хаотично, без будь-якого проектування. Нагромадження різнокаліберних будиночків на кривих вуличках зумовлювало антисанітарію і створювало неабияку пожежну небезпеку. “Розквіт” ринку й перервала пожежа на початку минулого століття. Вигоріло більше половини будинків і практично весь ринок. Його вирішили не відновлювати, а перенесли на Калічу (тепер на тому місці універмаг, а старожили й досі називають площу Гагаріна Калічею). Вигорілу нижню Єрусалимку поступово відбудовували, але так само хаотично, адже будували нові будинки на старих вулицях.

Друга загибель Єрусалимки сталася в роки Другої світової війни. Євреїв розстріляли, а їхні помешкання спалили.

Колорит Єрусалимки завжди надихав людей мистецтва. У різні роки Єрусалимка стала декораціями до кількох художніх фільмів “Єврейське щастя” в 1925-му, “Повернення Нейтана Беккера” в 1932-му і культовому радянському фільмі “Подвиг розвідника” в 1947 році.

У цих фільмах знімалися відомі актори: Павло Кадочников, Борис Бабочкін, Соломон Міхоелс, Давид Гутман та багато інших.

Єрусалимка залишилася на полотнах відомих художників, наприклад, Абрама Маневича, Натана Альтмана, Бориса Карафьолова.

 

 

Діна Рубіна, дружина Бориса Карафьолова, значна частина життя якого пройшла на Єрусалимці, у романі “Біла голубка Кордови” яскраво описує повоєнну Єрусалимку з її побутом, звичаями і проблемами. Цьому особливому мікрорайону Вінниці присвячено майже третину книги.

Але час невблаганний. Сучасні будинки поступово витісняють стару Єрусалимку. Давно не стало ринку на площі біля річки – на його місці побудували кінотеатр “Росія”, але й він у стані занепаду, і фільмів там не показують уже багато років. Кілька десятиліть на березі річки, біля самого мосту, височать труби міської ТЕЦ, яку жителі міста охрестили “Авророю”. За ТЕЦ розташувався головний офіс “Вінницяобленерго”, в одній з багатоповерхівок забудови 60-х діє радіостудія “Місто над Бугом”.

 

Але для багатьох жителів нашого міста, навіть корінних, Єрусалимка залишається абсолютно невідомим місцем і, можливо, вінничанам будуть цікаві екскурсії на Єрусалимку не менше, ніж заїжджим туристам.

Середня і Верхня Єрусалимки заслуговують на окремі розповіді,  і Depo.Вінниця обіцяє їх найближчим часом.

Джерело

#вінниця #історія #єрусалимка #бароко #сучасність