Ми довго на це чекали, і от нарешті! Кабінет міністрів призначив Олександра Новікова на посаду голови Національного агентства з питань запобігання корупції.
Хочеться видихнути з полегшенням, але усі ми прекрасно розуміємо, що це не завершення, а тільки початок, і важко сказати, куди саме заведе нас це призначення.
Після призначення Олександр Новіков має стати одним із двигунів у запобіганні корупції в Україні. Саме він відповідатиме за оновлення процесу перевірки електронних декларацій, формування антикорупційної стратегії та перевірку звітування політичних партій. І, звісно, це вимагатиме особливих заходів контролю.
Під час конкурсу ми з колегами багато розповідали про виклики, які постануть перед майбутнім очільником НАЗК, пояснювали, як зміниться робота Агентства після переведення його на одноосібне керування…
А журналісти, представники громадськості та просто знайомі часто реагували скептично: “А що робити, коли новий голова знову виявиться неефективним?”
Ще до роботи в цій конкурсній комісії мене, як і інших членів, теж цікавило це питання.
Тим паче, що українці мають обґрунтовані проблеми з довірою до державних інституцій та посадовців.
Саме тому ще до початку конкурсу ми наполягали на максимальній публікації документів від претендентів, а всі співбесіди транслювалися онлайн.
А ще ми просили громадськість ділитися з нами інформацією – анонімно чи публічно – про кандидатів. І це працювало. Зрештою просто на співбесіді ми ставили запитання всім претендентам, тож їхні відповіді можна побачити й почути.
Ми націлювалися, щоб обрати найбільш перспективну людину. Але спрогнозувати, якими будуть результати, складно.
Чітку відповідь на запитання “Які запобіжники є від неефективності та зловживань керівника?” дає законодавство.
Поруч із гарантіями незалежності голови НАЗК прописані й засоби контролю за його діяльністю.
У законі України “Про запобігання корупції” зазначено декілька видів контролю за головою НАЗК.
Засоби контролю за діяльністю голови НАЗК:
- По-перше, раз на два роки Рахункова палата має проводити спеціальний аудит всіх фінансових операцій Агентства. Серед них – оплата праці співробітників НАЗК, видатки інституції тощо.
- Другий вид контролю – через Громадську Раду. Саме вона й буде аналізувати ситуацію з незалежністю й ефективністю роботи НАЗК, а також братиме участь у розробці антикорупційної стратегії та проєктів нормативно-правових актів.
- І третій вид контролю – зовнішній аудит, який також має проводитися що два роки. Членами комісії з цього аудиту мають стати представники міжнародних партнерів України. Їх, як і у випадку з Конкурсною комісією з відбору голови, також має обирати Кабінет міністрів.Так само, як і засоби контролю, у законі прописано й виключні положення припинення повноважень голови НАЗК.
В яких випадках припиняються повноваження голови НАЗК:
- призначення або обрання на іншу посаду;
- неможливість виконувати обов’язки за станом здоров’я;
- досягнення 65 років;
- рішення суду про недієздатність голови або обвинувальний вирок суду;
- припинення громадянства України;
- відставка;
- наявність висновку незалежного аудиту про неефективність діяльності.
Останній пункт є для нас чи не найцікавішим, адже це вказує, наскільки важливими для Агентства та його очільника стануть високі показники ефективності незалежної перевірки. Така собі додаткова мотивація працювати краще.
Як бачимо, у теорії ми маємо систему стримань і противаг.
Законотворці передбачили достатньо можливостей контролю за роботою голови НАЗК.
Лишається сподіватися, що новий очільник Агентства цілком зможе скористатися своєю незалежністю, а громадськість – максимально скористається засобами контролю за цією незалежністю.
