Перший тиждень приватизації великої енергетики пройшов під знаком Ріната Ахметова, який скупив акції в підприємствах, які він і так контролює. Найімовірніші претенденти на контрольні пакети інших обленерго — оточення президента.(Рос.)
Україна повернулася до приватизації. Після фіаско з продажем Одеського припортового заводу і провалу анонсованої масштабного розпродажу держмайна при владі з’явився прекрасний шанс реабілітуватися – провести прозорі конкурси з продажу так званої великої енергетики, повідомляє “Економічна правда“.
Минулого тижня Фонд держмайна продав міноритарні – 25-відсоткові – частки в компаніях “Донецькобленерго”, “Західенерго” і “Київенерго”. На поточному тижні очікується приватизація ще мінімум двох пакетів – “Дніпрообленерго” і “Дніпроенерго”.
В обох раундах успіх торгів забезпечить один і той же гравець – енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова. Бізнесмен отримав контроль над цими компаніями задовго до конкурсів, і тому вважався чи не єдиним претендентом на скупку акцій згаданих підприємств.
За словами співрозмовників ЕП на ринку, власнику ДТЕК вдалося уникнути повноцінної конкуренції з-за позиції оточення президента і уряду – останні відмовилися підтримати ідею Фонду держмайна не продавати енергетику раніше введення на ринку так званої стимулюючої системи – RAB-тарифів.
Нова система RAB-регулювання дозволяє енергокомпаніям збільшити прибутковість і модернізувати потужності за рахунок більш високих тарифів на передачу електроенергії, що в свою чергу має стимулювати і потенційних інвесторів до участі в конкурсах.
На даний момент питання введення RAB-тарифів завис. Нещодавно прийняте Нацкомісією з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) обгрунтування нової методики викликало шквал критики. Так, прем’єр Володимир Гройсман публічно заявив, що не підтримує таке рішення Комісії, назвавши його “несправедливим і необ’єктивним”.
Подібна проблема може виникнути і з більш значущими об’єктами енергетики, які зараз ще перебувають під контролем держави і також виставляються на продаж. Зокрема, це “Миколаїв-” (70% акцій), “Харків-” (65%), “Хмельницьк-” (70%), “Черкаси-” (71%), “Тернопіль-” (51%) і “Запорожьобленерго” (60%). За інформацією ЕП, до цих активів проявляє інтерес і команда депутата “БПП” Ігоря Кононенка наближеного до президента.
Ілюзію конкуренції за ці активи оточенню президента може створити ДТЕК, який формально вже підтвердив інтерес до цих підприємств. Так, енергохолдинг Ахметова почав просити в ФДМ інформацію по більшості зазначених підприємств і підписав з ФДМ договір про нерозголошення (NDA).
Втім, ці лоти цікаві не тільки українським олігархам. Більше десятка іноземних компаній зверталися до Фонду, заявляючи про готовність брати участь в конкурсі. Але чи зможуть вони конкурувати з командою Ахметова-Порошенка.
Про те, як пройшли перші конкурси приватизації великої енергетики, і чого чекати інвесторам на майбутніх конкурсах, в матеріалі ЕП.
докупити Ахметова
“Фонд запрошує всіх зацікавлених осіб взяти участь в прозорій приватизації енергокомпаній”, – повідомив ФДМ 24 липня на своєму сайті і опублікував список лотів: 25-відсоткові пакети в восьми компаніях.
Їх давно контролюють великі фінансово-промислові групи, для яких покупка цих лотів нічого не змінювала. З цієї причини всі опитані ЕП учасники ринку прогнозували відсутність інтересу до біржових аукціонів фонду. “З 2015 року 25-відсотковими частками не цікавився ніхто”, – підтвердив ЕП цю ж інформацію джерело у ФДМ.
Спочатку події розвивалися відповідно до прогнозу: 15 серпня не відбулася продаж 25% “Одесаобленерго”, і в той же день через відсутність заявок були скасовані призначені на 16 серпня конкурси по “Донбасенерго” і “Сумиобленерго”.
Але на цьому збіг прогнозів з реальністю закінчилося: в останні робочі дні минулого тижня на фондових біржах “Іннекс” і ПФТС були продані чверті статутного фонду “Донецькобленерго”, “Західенерго” і “Київенерго”.
Їх покупцем стала компанія з іноземною пропискою Ornex Limited Ріната Ахметова, заплатила відповідно 143,8, 417,1 і 759,6 млн грн.
Над тріадою цих енергокомпаній Ахметовим вже давно встановлено контроль. Власне, така ж ситуація і в інших непроданих компаній: “Одесаобленерго” давно управляється російською групою “Лужники” Михайла Воєводіна, “Донбасенерго” – командою Олександра Януковича, а “Сумиобленерго” – менеджерами Костянтина Григоришина.
Ця аналогія провокує цілком справедливе запитання: чому Ахметов купує, а інші ні? Простої відповіді на це питання не існує – у кожного індивідуальна ситуація.
Наприклад, “Донбасенерго” не був проданий зараз і, ймовірно, не буде реалізований і на призначеному на 23 серпня повторному конкурсі, через завищену стартової ціни. Держпакет цієї компанії фахівці фонду оцінили з урахуванням двох її станцій (Слов’янської і Старобешівської ТЕС), в той час як де-факто компанія не контролює другу з них ще з весни, коли вона перейшла під управління проросійських сепаратистів.
У “Сумиобленерго” своя історія: за даними джерел ЕП, у її мажоритарія Григоришина зараз немає вільних коштів.
Для Ріната Ахметова проблема з фінансами не стоїть так гостро. По-перше, він є бенефіціаром відомої вугільної формули “Роттердам +”, яку зараз вивчає НАБУ . По-друге, окремі енергокомпанії, акції яких ДТЕК в результаті і придбав, отримали дуже скромну оцінку.
Найкращий приклад – генерація “Західенерго”. 25% її статутного фонду оцінено в два рази менше вартості пакета аналогічної компанії – “Дніпроенерго”.
Представник однієї з оціночних компаній вважає, що причина в новій методиці оцінки Фонду держмайна, по якій напередодні була прорахована вартість енергокомпаній.
“У новій методиці є пункти, граючи якими, можна коригувати ціну. Наприклад, якщо підприємство закінчило рік з негативним чистим фінансовим результатом, то при розрахунку вартості його акцій не враховується” прибутковий “підхід. Це тягне за собою зменшення оціночної вартості підприємства”, – пояснив ЕП один з оцінювачів на ринку.
За його словами, чистий фінансовий результат – це цифра, яку можна “намалювати”. Вона залежить тільки від кваліфікації головного бухгалтера.
Так, 25% акцій “Західенерго”, яке за 2016 рік виробило 13,3 млрд кВт-год на 16,1 млрд грн, показавши при цьому 300 млн грн чистого фінансового збитку, оцінили в 347 млн грн. Серед іншого, це єдина енергокомпанія, яка може експортувати українську електроенергі ргію в Європу
Для порівняння: 25% “Дніпроенерго”, яке в 2016 році згенерувало 11,7 млрд кВт-год на 14,1 млрд грн і при цьому закінчило рік з 2,2 млрд грн чистого прибутку, фахівці Фонду держмайна оцінили в 728 млн грн.
І хоча за 25% “Західенерго” з Ахметовим вирішили позмагатися портфельні інвестори, на підсумковому результаті це не сильно позначилося. Суперником вищезгаданої Ornex Limited в цьому конкурсі стала інвесткомпанія “Конкорд Капітал” Ігоря Мазепи , через що вартість стартового пакета зросла на 69 млн грн – до 417,1 млн грн.
Ще одним прикладом може послужити “Київенерго”, 25% -ний пакет акцій якого було продано Ахметову. за 760 млн грн.
“Виходячи з ціни треба думати, що вся компанія, включаючи Київську ТЕЦ і орендовані тепломережі, коштує не більше 3,2 млрд грн. При цьому в рамках RAB-регулювання Київенерго оцінили в 9,5 млрд грн. Різниця – в три рази”, – підкреслює колишній член НКРЕКУ Андрій Герус.
Інше питання: чому ж Ахметов так ревно скуповує міноритарні частки в компаніях, які він і так контролює. Виходячи зі слів опитаних ЕП учасників ринку, причин тут може бути кілька.
По-перше, тому що це унікальна можливість збалансувати пасиви з активами ДТЕК. Це стане можливим за рахунок того, що витрати на приватизацію енергетики фактично зазнає група СКМ, якій належить Ornex Limited, а керуючим купленими акціями стане ДТЕК.
По-друге, енергоринок стоїть на порозі радикальних реформ. Однією з найцікавішою серед них є введення RAB-тарифу – системи тарифоутворення, що має на увазі гарантоване отримання доходу інвестором при вкладених засобах.
Один з учасників ринку також допускає, що відповідні частки в трьох енергокомпаніях Ахметов придбав в інтересах президента.
404 not found
Ще пару місяців тому продаж держпакетів енергетики до введення RAB-регулювання здавалася неможливою. “При Білоус (екс-глава ФДМ – ЕП) 25% -ві пакети не виставляли на продаж, тому що чекали RAB”, – пояснив ЕП джерело у ФДМ.
“Є така” Робоча група з підготовки пропозицій до проектів рішень Кабміну щодо приватизації “. Вона в 2016 році рекомендувала не виставляти великі пакети акцій обленерго до введення RAB-тарифів, а іноземних інвесторів зараз можна залучити тільки ними”, – пояснив він.
За його словами, Кабмін погодився з цією пропозицією, завдяки чому існує пряма залежність: спочатку Україна повинна ввести RAB-тарифи і тільки потім – приватизувати контрольні пакети акцій енергокомпаній. Але цього не сталося.
“У березні, за місяць до відставки Білоуса з посади голови ФДМ, у нього була зустріч з Порошенком, після якої Адміністрація вирішила сказати RAB” стоп “, – стверджує джерело ЕП.
Співрозмовник в одній з енергетичних груп, які володіють обленерго, допускає, що конкурси з продажу мажоритарних часток у “Миколаїв-“, “Харків-“, “Черкаси-“, “Хмельницьк-“, “Запоріжжя-” і “Тернопільобленерго” також можуть відбутися до введення RAB-регулювання.
“Коріння цієї позиції відбуваються з планів” симпатиків “БПП підгорнути енергетичні компанії, в яких державі належать контрольні пакети акцій”, – допускає співрозмовник ЕП.
Як стало відомо ЕП, кілька місяців тому державні дистриб’ютори перейшли під неофіційний контроль оточення Порошенко.
“Навесні гендиректорів обленерго викликав Володимир Державін (заступник голови ФДМ, який був помічником Ігоря Кононенко в Раді, – ЕП ) і говорив, що будете інтегровані в нову групу. Зустрічі вже були з” Харковом “,” Черкасами “,” Миколаєвом “і” Хмельницьким “, – зазначає співрозмовник.
За його словами, люди Кононенка створюють неофіційний “центральний офіс”, який буде неофіційно контролювати активи і готувати їх до приватизації.
Викупити контрольні держпакети обленерго у держави без конкурентів – особливо складне завдання для соратників Порошенко. За даними джерел ЕП, при колишньому главі ФДМ Ігоря Білоуса фонд підписав договори про нерозголошення (Non-Disclosure Agreement, NDA) на ознайомлення з обленерго та участь в їх купівлі з 15 інвесторами.
За даними джерела у ФДМ, більшість з цих компаній зацікавлені в участі в конкурсах з продажу державних обленерго до сих пір.
Тобто, в України вже зараз є всі шанси вперше в своїй історії провести справжню міжнародну приватизацію енергетики. І друга хвиля приватизації мажоритарних часток у шести обленерго може стати таким прикладом. Якщо не буде черговий команди “stop” з Банкової.
