Провідні представники української влади обдурили своїх громадян – ніхто їм в Європі ніяких прав на повне перепризначення всіх суддів не давав. І вже тим більше не пропонував ніяких механізмів для цього. Тепер складається цікава ситуація: довіри суддів до актуальної судової реформі і до реформаторів немає; довіри суспільства немає ні до суддів, ні до реформи, ні до реформаторів; а реформу потрібно рухати далі. У реформаторів немає іншого виходу – їм потрібно завойовувати довіру до своєї реформи і до себе особисто і у суддів, і у суспільства. Або чесно всім сказати, що ніякої судової реформи в країні не буде.
Вчора Венеціанська комісія (ВК) нарешті офіційно оприлюднила свої висновки з приводу змін в нашу Конституцію в частині судової реформи. Цих висновків виявилося відразу два – для законопроекту профільної робочої групи Конституційної комісії (КК) і для законопроекту, схваленого самою КК.
Головна інтрига в обох цих документах полягала в тому, як європейські експерти оцінять різні варіанти повного перезавантаження судової системи. Таких варіантів два – тотальне звільнення всіх суддів і набір нових або повна переатестація всіх суддів з метою визначення їх професійного рівня, етики поведінки і моральних якостей, повідомляють Экономические Известия.
Експерти ВК сказали наступне: масове звільнення суддів не відповідає стандартам європейського права і можливо тільки у вкрай виняткових випадках; а повна переатестація суддів може бути тільки екстраординарним заходом. У перекладі з дипломатично-юридичної мови на звичайну мову це означає: ми говоримо вам категоричне ні, але вирішувати вам самим.
Наші судові реформатори, найімовірніше, очікували інших формулювань, які б дозволили – тим чи іншим шляхом перепризначити всіх суддів, але при цьому всю відповідальність за це перекласти на Європу (див. коментарі в кінці статті). Мовляв, там все це схвалили. Але не тут-то було – європейці в цих питаннях собаку з’їли. Коли світ буде валитися,
тільки тоді ви можете скористатися масовим звільненням чи тотальною переатестацією суддів – ось їх точна і зрозуміла відповідь.
Реформа судів – тільки за участю корумпованих суддів
Тепер для реформаторів наших судів вимальовується вкрай неприваблива картина. В останні роки з усіх боків лунала огульна і зневажлива критика у бік українських суддів – що вони виключно корумповані, що вони непрофесійні, що там суцільні куми, що там виносяться незаконні рішення і т.д. Ну і, як наслідок, всіх без винятку суддів потрібно звільнити і призначити на їхнє місце нових суддів. Та чого за прикладами далеко ходити – прем’єр Арсеній Яценюк без всяких проблем сьогодні говорить таку фразу: «Позиція уряду – в необхідності заміни всіх дев’яти тисяч українських корумпованих суддів». Інші реформатори можуть скільки завгодно відхрещуватися від цієї позиції прем’єра, але факт залишається фактом: його слова багато в чому визначають сьогоднішню думку суддів про саму реформу і всіх без винятку реформаторах. Та й думку суспільства теж.
Після оприлюднення висновків ВК виявилося, що всіх цих «наскрізь прогнилих і корумпованих» суддів чіпати не можна – потрібно шукати інші варіанти і можливості для здійснення реформи. А це означає, що без участі, без довіри і без підтримки з боку цих самих «тотально корумпованих» суддів судову реформу провести не вийде. Адже більшість з цих суддів так чи інакше, все одно залишиться на своїх місцях у судовій системі.
Якщо говорити чесно і відверто, то це – крах для актуальної судової реформи в Україні. Самі ж реформатори дискредитували весь судовий корпус і всі суди країни, розраховуючи, ймовірно, тільки на один варіант – що завдяки цій дискредитації у них вийде прибрати всіх суддів і надалі мати справу тільки з новими суддями. А, може, й просто хотіли прямо зараз полякати суддів, щоб домогтися якихось своїх поточних миттєвих вигод (місцево-виборних, наприклад) – хто знає. Як наслідок, тепер у реформаторів немає плану «Б» – судді їх категорично бояться і ні на грам їм не довіряють.
Для ілюстрації наведемо слова члена Вищої ради юстиції та судді Верховного суду Миколи Гусака. «Ось сьогодні ж є пропозиція поміняти всіх суддів. Давайте поміняємо депутатів, що приймають антидержавні
рішення. У нас і лікарі погані – давайте поміняємо їх усіх. У нас вчителі погані – давайте і їх усіх поміняємо. Давайте поміняємо народ – і проблема вирішиться. Ми переселимо на цю територію найкращий народ і заживемо добре. У питаннях реформування судів потрібні розум і раціональність. Природно, вони не завжди присутні, коли народ виходить на вулицю. Правило, що 20% любителів пива випивають 80% його обсягу, працює, по всій видимості, і у випадку з судами. Погану славу судам зробили, ймовірно, не 80%, а 20% суддів, які беруть хабарі і виносять незаконні рішення», – підкреслив Гусак. Якщо реформатори не відчувають глибокий внутрішній біль в словах цього судді і не розуміють його, вони не зможуть досягти позитивних реформ у судовій сфері – як би вони не старалися.
Платформа для дієвих реформ в Україні
Наші судді не живуть самі по собі на якійсь окремій планеті – вони живуть в тісному взаємозв’язку з нашим суспільством, і є його повноцінною частиною. Вони настільки ж корумповані і настільки ж віддані своїй справі, як і українці з будь-якої іншої сфери життєдіяльності нашого суспільства.
Тотальна демонізація суддів відбувається не від того,
що вони абсолютне породження пекла, а від того, що судові реформатори дивляться на суддів крізь призму своїх особистих внутрішніх образ, неприязні, ворожнечі, ненависті, шаблонів, стереотипів або просто свого особистого поганого досвіду взаємин з суддями. І ці всі негативні, але особисті і глибоко внутрішні переживання сьогодні вийшли на перший план у реформах. І тому часто можна почути висловлювання за типом: давайте звільнимо всіх суддів, тому що в такому-то процесі з моєю участю або участю моєї команди якийсь суддя себе так повів, а такий-то суддя себе так-то повів. Це особисте відчуття несправедливості одного реформатора різко узагальнюється в масштабах всієї судової системи. Природно, вимальовується неприваблива картина. Якщо надіти темні окуляри, весь світ буде здаватися темним. Але проблема в тому, що темні окуляри одягнені на тобі і тільки на тобі – сам світ не такий, яким він тобі бачиться через темні окуляри.
Якщо реформатори зможуть розвантажитися від образ, прикрості і переживань, які живуть в них всередині, вони побачать судову систему не в таких траурних тонах. Вони побачать її в звичайних сірих тонах – як і будь-яку іншу сферу нашого суспільства. Ось тоді вони будуть справедливі і неупереджені у своїх оцінках про суди і суддів, зможуть заслужити довіру останніх і провести реформи на благо суспільства.
Якщо ми звинувачуємо якусь сферу життєдіяльності нашого суспільства в тому, що там корупція, відсутність професіоналізму, порушення закону і т.д., ми в першу чергу повинні подивитися на самих себе. І ми всім суспільством повинні брати на себе відповідальність за події у всіх сферах. Проблеми, діри і недоліки в роботі суддів – це наші персональні проблеми і наша персональна відповідальність.
Тільки з такої позиції можна налагодити всебічну довіру між реформаторами, реформованою сферою і всім суспільством. І тільки з позиції взаємної та всебічної довіри можливі сьогодні реформи в Україні. Але поки єдина довіра, якої схильні добиватися наші реформатори і яка їм цікава, – це довіра з боку Європи і США. Та й це останнім часом вже дуже погано виходить. Коментарі офіційних осіб з приводу висновків ВК про судову реформу:
Заступник глави Адміністрації президента і секретар Конституційної комісії Олексій Філатов: «Звільнення всіх суддів, крім виняткових випадків, таких як зміна конституційного ладу, не відповідає європейським стандартам і принципу верховенства права. У той же час це не виключає оновлення суддівського корпусу через механізми реорганізації окремих судів, а також оцінювання всіх суддів на їх відповідність критеріям професіоналізму, етичності і добродіяння».
Міністр юстиції Павло Петренко: «ВК підтвердила право України провести повне оновлення суддів. (…) Вони відзначили, що Україна може провести повне оновлення судової системи через прийняття змін до Конституції».
