Як органи центральної влади виконують розпорядження Кабміну про оптимізацію автопарків
Відразу після Революції гідності уряд видав дві постанови з метою оптимізації видатків.
Перша встановлювала жорстку економію державних коштів, друга – забороняла міністерствам мати більше однієї автівки, за винятком МВС та Міноборони.
INSIDER вирішив перевірити, як міністерства оптимізували витрати на автотранспортне обслуговування.
Як показав аналіз, не всі дотрималися визначених обмежень. Ба більше, спостерігаються порушення без відповідного пояснення з боку міністерств – непрозорі тендери, неоптимальний вибір постачальників і відмови в наданні інформації.
“Мерседеси” замість танків
Почнемо з найбільш кричущого випадку – Міністерство оборони. На журналістський запит надали коротку відповідь про те, що використовують три автомобілі, але дані про марки та моделі становлять службову таємницю.
Проте в нашому розпорядженні з’явилися документи, що суперечать словам чиновників із міністерства. Відповідно до двох наказів у серпні поточного року, розподілення автомобілів Міноборони та Генерального штабу Збройних сил України виглядає так: в їхньому користуванні перебуває 58 та 77 транспортних засобів відповідно.Наведемо приклад: на один автомобіль середнього класу в рік зазвичай витрачають близько ста тисяч гривень. При цьому не йдеться про представницький клас – там ціна кратно більша.
Треба враховувати витрати бюджету і на пальне. За нашими даними, щодня величезний автопарк потребує близько 1000 літрів бензину А-95, 800 літрів А-92, 250 літрів А-76, а також 300 літрів ДП. Якщо підрахувати, то вийдемо на суму близько 44 000 грн. І так щоденно. За рік подібних витрат набіжить більш ніж на 15 млн грн.
Між тим, Міноборони має внутрішній документ, що свідчить про формальне розподілення трьох автомобілів для керівництва згідно зі згаданою урядовою постановою.
 |
 |
Окрім двох наказів, варто взяти до уваги факт передачі до Міноборони автомобілей від ДФС і ДУСі. Безумовно, вони не нові. Але навіщо утримувати транспортні засоби представницького класу? Для їх повноцінного функціонування потрібно немало грошей, бо технічне обслуговування Mercedes-Benz S-class, E-class чи Volkswagen Phaeton доволі дороге.
 |
 |
 |
На жаль, прес-служба проігнорувала прохання персональної зустрічі для пояснень. Тому можемо тільки здогадуватися, чому кількість автомобілів перевищує згадані урядові обмеження в кілька десятків разів.
Один за ціною трьох
Наступним міністерством, що замість оптимізації бюджетних витрат займається транжирством, став Мінфін.
Цьогорічний тендер на закупівлю послуг з автотранспортного перевезення показав усю недоцільність красномовства про заощадження коштів. Навіть у разі оптимізації кількості автомобілів з економією вочевидь не склалося. В 2014 році Мінфін обслуговувало 10 автомобілів за 4,75 млн грн, в 2015-му – лише 1 автомобіль за 1,25 млн грн.
В історії з відомством Наталії Яресько варто згадати не тільки про загальну суму угоди, але й про деталізацію розрахунку за витратами з підприємством, що надає послугу – ДП “Управління з експлуатації майнового комплексу”.
Мінфін орендував Volkswagen Touareg 2007 року випуску. Тендерні умови були виписані занадто докладно, а в першій версії документації конкурсних торгів навіть вказали марку та модель автомобіля. Згодом назву прибрали, залишивши специфікації, виписані під зазначену автівку.
 |
Якщо підійти з погляду економії, за 1,25 млн грн можна не просто орендувати, а придбати три аналогічні “залізні коня”. Прості розрахунки показують – за суму, що виділена на паливно-мастильні матеріали можна проїхати не 72 тис. км, як зазначено в договорі, а більш ніж 100 тисяч. Також у контракті існує незрозумілий пункт про загальновиробничі витрати на суму понад 400 тисяч грн.
Пояснення таких аномалій прес-служба Мінфіну не надала.
При цьому участь у тендері брали три учасники – дві урядові структури та фізичні особа-підприємець із майже вдвічі нижчою ціною. Останнього викинули з торгів за незрозумілих обставин. Між тим, змагання між ДП “Управління з експлуатації майнового комплексу” та урядовим автопідприємством носило суто формальний характер. Різниця в запропонованій ціні була 600 грн, що виглядає, як попередня змова.
Представницькі “Ланоси”
У Міністерстві молоді та спорту вкотре підписали угоду з державним підприємством “Автомехбаза”, яке перебуває у сфері управління згаданого відомства. За словами прес-служби, Мінмолодьспорту не має свого власного автопарку більш ніж 10 років, користуючись послугами інших підприємств. Наразі в експлуатації перебуває автомобіль Daewoo Lanos.
Згідно з умовами договору, зазначений автомобіль долає 90 км на день, що за рік становитиме 20 тисяч км. Вартість послуг за угодою – 99 988 грн 68 копійок. Оскільки сума угоди менша, ніж 100 тисяч грн, то процедуру держзакупівель не застосовували. Мабуть, саме на це розраховувало керівництво Мінмолодьспорту.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості у відповідь на запит зазначило, що має в підпорядкуванні автомобіль представницького класу – Volkswagen Phaeton. Його в 2005 році, згідно з урядовою постановою, МВС передало Міненерго. Цікавий факт: автівка більш ніж п’ять років перебуває в неробочому стані. Кошти на її ремонт відсутні. Наразі Міненерговугілля не орендує жодного транспортного засобу.
Міністерство економічного розвитку та торгівлі в 2015 році використовує автомобіль Volkswagen Passat 2008 року випуску. Транспортне забезпечення здійснюється автопідприємством Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабміну. Сума угоди – 364 тисячі грн.
 |
При цьому в додатку №1 за договором вказаний не тільки Volkswagen Passat, але й мікроавтобус KIA Besta. Цю опцію використовують у випадках прийому МЕРТом закордонних делегацій.
Новостворене Міністерство інформаційної політики зазначило, що вони не користуються послугами автотранспортного перевезення. Більше того, за словами прес-служби, принципова позиція міністра – уникати будь-яких зайвих витрат із бюджету.
Міністерство закордонних справ під керівництвом Павла Клімкіна, згідно з лімітом Кабміну, використовує Skoda Octavia Classic 1.8, яку випустили в 2006 році. Також для обслуговування МЗС у переліку значилася ще одна аналогічна автівка, але з грифом “спеціалізована” – Volkswagen Caravelle (2008 р.в.). Окрім того, МЗС орендує два Volkswagen Transporter (2004 та 2006 р.в.) і вантажний Mercedes-Benz D508 (1986 р.в.).
Оренду інших транспортних засобів міністерство не здійснювало.
При цьому в МЗС на балансі перебувають спеціалізовані транспортні засоби, які використовують для транспортного забезпечення іноземних делегацій. Серед них – Mercedes-Benz S500 (2007 р.в.), Mercedes-Benz C180 (2001 р.в.), Mercedes-Benz C180 (2001 р.в.), Skoda Suberb Classic 1.8 (2006 р.в.). Фактично вони перебувають у розпорядженні міністерства, проте обслуговують не співробітників, а іноземних гостей.
У разі необхідності МЗС залучає транспортні засоби Державного управління справами для транспортного забезпечення офіційних делегацій відповідно до програм перебування.
Поліцейська таємниця
Як завжди, показовою є відповідь Міністерства внутрішніх справ. Прес-служба спромоглася назвати лише кількість автомобілів, що і так було відомо з постанови уряду. Деталізувати не вважають за потрібне.
Міністерство аграрної політики та продовольства мав би обслуговувати автомобіль Volkswagen Phaeton (2004 р.в.). Проте його також не відремонтовано. Тому впродовж 2014-2015 років укладають договори про надання послуг із транспортного обслуговування центрального апарату Мінагрополітики, в межах бюджетних асигнувань. Тендери не проводили, оскільки суми договорів не перевищують лімітів. Незрозуміло, хто ж саме і як обслуговує Мінагрополітики.
Міністерство освіти зазначило, що останні два роки їх обслуговує Volkswagen Touareg, проте уточнювати на яких умовах і надати копію договору керівник апарату і заступник міністра Олег Дерев’янко фактично відмовився.
Сумлінні виконавці
Деталізовану відповідь надали в Мінрегіонбуді. Було названо не тільки марку та модель автівки, що сьогодні обслуговує міністерство – Toyota Camry 3.5, але й склад автопарку з дев’яти автомобілів у 2014 році (Volkswagen Touareg, дві KIA Magentis, Skoda Octavia Tour, Skoda Octavia, Suzuki Grand Vitara, Toyota Camry 2.4, Toyota Camry 3.5). Проте згідно з урядовою постановою, вісім із них були реалізовані через аукціон.
 |
Міністерство дотримується встановленого ліміту, його обслуговуванням займається ДП “Укркомунобслуговування”. Проте копії договору нам не надали.
Міністерство соціальної політики обслуговує державне підприємство “Технік” за 87 тисяч грн. Орієнтовна норма пробігу – до 500 км на місяць. Автомобіль – Skoda Superb (2010 р.в.).
У 2014 році було підписано два договори. Перший – на перевезення посадових осіб Мінсоцполітики на суму 13,6 тисячі грн з орієнтовним пробігом до двох тисяч кілометрів на місяць. Дія договору закінчилася 25 квітня 2014 року. Другий – аналогічна угода, але вже на суму 32,6 тисячі грн з орієнтовною нормою пробігу до тисячі кілометрів на місяць. Дія угоди – до 31 грудня 2014 року.
На балансі апарату Міністерства юстиції перебуває Toyota Land Cruiser 200 (2008 р.в.). Рік тому їх обслуговували 8 автомобілів – два Lexus LX470 (2004 р.в.), три Volkswagen Passat (2004 р.в.), Opel Astra 1.6 I (2007 р.в.), Toyota Camry 2.4 (2008 р.в.), Toyota Land Cruiser 200 (2008 р.в.).
На виконання постанови Кабміну Мін’юст безоплатно передав два автомобілі Міністерству внутрішніх справ (для зони АТО), один автомобіль Головному управлінню юстиції в Івано-Франківській області та чотири автомобілі продано через аукціон.
Міністерство охорони здоров’я в 2015 році має в обслуговуванні Ford Mondeo (2012 р.в.), що надається ДП “Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України” на основі договору. Угода 2015 року обійшлася в 73,4 тисячі гривень. В 2014-му МОЗ обслуговував автомобіль Toyota Camry (2004 р.в.).
 |
Міністерства чітко виконали нормативну частину урядової постанови, проте так і не навчилися економити, в тому числі на транспортному обслуговуванні.
Уряду потрібно визначити єдині методологічні засади ринкового визначення ціни контрактів, почати допускати до тендерів приватні компанії, що мають значно нижчі ціни на послуги, а також демонструвати максимальну прозорість через відповіді на журналістські запити та публікацію інформації про свій автопарк на офіційних сайтах міністерств.
