Відбирати кандидатів будуть до середини вересня, конкурс буде проходити в два етапи – тестування та співбесіда. Фінал – 16 вересня
Відбирати кандидатів будуть до середини вересня, конкурс буде проходити в два етапи – тестування та співбесіду. Фінал – 16 вересня
Кількість нових держорганів, що боротимуться корупцією і її наслідками, в нашій країні продовжує рости як на дріжджах. Цього тижня оприлюднений список претендентів на посаду Національної агенції з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими завдяки корупційним та іншим злочинам. Сама агенція з розшуку активів була створена Кабміном в лютому 2016-го року. Перше засідання конкурсної комісії з обрання керівника Нацагенції відбулося в червні, на початку липня був оголошений відповідний конкурс, згідно з яким претенденти на цю посаду мали подавати документи з 19 липня по 3 серпня. В результаті успішно зареєструвались 20 претендентів, серед яких комісія має тепер зробити свій вибір. «Главком» вивчив перелік персон, яким можуть довірити керувати майном та мільйонними статками корупціонерів.
Безробітні та пенсіонер
Серед кандидатів на голову агенції – сім безробітних і один пенсіонер. Щоправда, біографії у цих безробітних різні. Так екс-голова Радивілівської ради Рівненської області часів Януковича Олег Бернацький, що свого часу мав партійний квиток Партії регіонів, в 2014-м балотувався в парламент по 154-му округу під іменем… Олега Ляшка. І навіть набрав 8% голосів, в той час як офіційний висуванець від Радикальної партії на цьому окрузі не зміг конкурувати з «шефом» і нашкріб менше 3%. Раніше нині безробітний Бернацький-Ляшко працював інспектором податкової служби та директором юридичної фірми «Адвокат і закон».
Київський адвокат Дмитро Бірюк – син депутата трьох скликань від БЮТ Льва Бірюка, у якого числився помічником.
Олексій Дяченко свого часу працював керівним партнером адвокатського об’єднання «Протекта». Також подавався на голову Національної агенції з запобігання корупції і пройшов два етапи конкурсного відбору на посаду заступника губернатора Миколаївської області Вадима Мерикова (вже звільненого) з питань децентралізації.
Володимир Сологуб – мало чим примітний колишній юрист юридичної фірми «Астерс». Юрій Скаліцький – юрист та правозахисник, який входить в Громадську раду при МВС. Він захищав проросійського журналіста Дмитра Скворцова, у якого в київському аеропорту вилучили книги, одна з яких мала назву «Сакральные смыслы Новороссии». Цікаво, що на парламентських виборах-2014, коли Скаліцький балотувався по 221-му округу Києва, в поданих документах він позиціонував себе як підприємець – керував ТОВ «Регіональні ресурси», далеким від юридичної практики.
Кандидат юридичних наук Ірина Ніжинська – досить помітна постать, яка має багаторічний досвід роботи в складі місій ООН в різних гарячих точках і навіть отримала за це в Україні статус учасника бойових дій. Є членом групи експертів ООН щодо боротьби з корупцією, Міжнародної асоціації органів у боротьбі з корупцією, Української асоціації юристів. Ніжинська паралельно бере участь в конкурсі на голову Державного бюро розслідувань: «У мене є чималий досвід розслідування таких категорій справ, яким в Україні майже не приділяється уваги. Це — справи по непотизму, фаворитизму, продажу людей у рабство, сексуальних домаганнях за місцем роботи». Але кандидатка вважає, що справиться не тільки з цим, а й з поверненням корупційних активів.
Єдиний пенсіонер у списку – Олег Солодун, який в парламенті 4-го скликання був помічником вже покійної Валентини Семенюк. Але насправді відомий він не цим. Наприкінці 90-х Солодун та його колега Михайло Сербін були звільнені з МВС після того, як почали оприлюднювати зв’язки керівника Краматорського відділу боротьби з організованою злочинністю та його покровителів в обласній прокуратурі зі злочинним угрупуванням. Заяви Солодуна та Сербіна неодноразово ставали темами для викривальних програм директора слов’янської телекомпанії «ТОР» Ігоря Александрова, якого було звіряче вбито в 2001 році якраз через його незручні розслідування. В 2005-му році Солодун поновився на роботі в МВС, став головним міліціонером Краматорська, а зараз перебуває на пенсії.
Вихідці з Мін’юсту
Заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Антон Янчук –людина з орбіти міністра Павла Петренка. В 2008–2013-х роках він працював в адвокатській компанії «МЛГгруп», засновником якої колись був нинішній міністр. В нинішньому парламенті Ярчук числився помічником Петренка, поки той не перейшов в міністерство, а в минулому скликанні – Арсенія Яценюка. Янчук раніше вже коментував створення агенції з розшуку активів – що кошти, здобуті таким чином, будуть спрямовуватись на боротьбу з корупцією та підвищення ефективності правоохоронних органів.
Ще один представник Мін’юсту рангом нижче – заступник директора департаменту реєстрації та нотаріату Андрій Реун. До держслужби він працював керівником групи з податкових спорів компанії KPMG в Україні.
До когорти людей Мін’юсту можна також віднести і керівника Красноградського райвідділу Державної виконавчої служби Головного теруправління юстиції в Харківській області Олександра Гету.
Банкіри
Гендиректор ТОВ «Інвестиційна група «Інеко» Станіслав Людкевич раніше працював в холдингу VAB, де керував юридичними службами компаній холдинга. Окрім цього, він був директором по роботі з проблемними активами VAB-банку і запустив в банк колекторський бізнес.
Також на конкурс подалась людина з дуже заплутаною назвою посади – начальник відділу економічної безпеки по роботі з проблемними активами управління примусового стягнення проблемних активів Південного-Східного регіону центру по роботі з проблемними активами АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Роман Авдєєв. В біографії Авдєєва зазначено, що з 1998 р. по 2004 р проходив службу у ГУ МВС України в Запорізькій обл. на посаді старшого оперуповноваженого і з 2015-го року є членом партії «Громадянська позиція», яку очолює Анатолій Гриценко. Від цієї партії він балотувався в Запорізьку міськраду, але марно. Те, що ці претенденти мали справу з вибиванням проблемних активів, звісно, обнадіює, але так співпало, що обидва банки, в яких вони працювали, збанкрутували.
… та інші
Серед інших учасників конкурсу слід виділити голову «Української спілки боротьби з мафією та корупцією» відомого у минулому київського адвокатаМиколу Грабара. Цей майстер спорту з важкої атлетики був народним депутатом ще 2-го скликання, після чого кілька разів намагався повторити цей успіх, але безуспішно. В біографії Грабара є навіть участь в президентських виборах 2014-го року, на яких він зайняв 12-е місце. На місцевих виборах-2014 балотувався в Київраду від «Батьківщини». Незважаючи на таку гучну назву очолюваної Грабаром організації, про її реальну діяльність мало що відомо – наприклад, останній допис на «фейсбуці» спілки датований ще серпнем 2014-го року.
Також пов’язати з «Батьківщиною» можна головного консультанта з питань юридично-наукового забезпечення секретаріату парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Ігоря Соболевського. Цей комітет очолює соратник Тимошенко Андрій Кожем’якін, помічником якого числиться Соболевський. В минулому скликанні він «допомагав» близькому до Володимира Литвина забудовнику Валерію Мошенському. Саме в ті часи прізвище цього претендента спливло в розслідуванні сайту «Наші гроші». Соболевський виявився засновником організації, інший співзасновник якої отримав від Міноборони замовлення на постачання медалей та нагрудних знаків.
До умовної сфери інтересів «Народного фронту» можна віднести Володимира Пікузо – директора департаменту управління активами «Укроборонпрому». Підприємство входить в сферу впливу секретаря РНБО Олександра Турчинова, і саме «фронтовики» – головні провайдери якомога швидшої конфіскації активів представників колишньої влади. До «Укроборонпрому» Пікузо працював в юридичному департаменті Одеської міськради.
А от у доцента кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка Григорія Усатого партійний «дах» знайти буде важко. В нього є досвід служби в органах внутрішніх справ на різних посадах, в 2009–2010 рр. він працював заступником заввідділу з проблем протидії корупції президентського Національного інституту стратегічних досліджень, а в 2010–2011-му роках займав посаду головного консультанту того ж парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Входив в Конституційну комісію, яку свого часу Віктор Янукович використовував як ширму для демонстрації бурхливої роботи з покращення Основного закону.
І ось серед такої строкатої компанії конкурсній комісії тепер треба зробити вибір. Відбирати кандидатів будуть до середини вересня, а сам конкурс буде проходити в два етапи – тестування та співбесіду. «Фінал» – 16 вересня.
