П’ять керівників облгазів Дмитра Фірташа опинилися під вартою у справі розкрадання газу з української ГТС. Ще двом менеджерам «Івано-Франківськгаз» та «Сумигаз» повідомили про підозри у завданні 18 млрд грн збитків внаслідок привласнення державного газу.
Про це повідомила Служба безпеки.
Керівнику АТ «Закарпатгаз» обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або внесення – 169 млн грн, голову «Львівгазу» заарештовано під 155 млн грн застави, «Вінницягаз» – 186 млн грн, «Дніпропетровськгаз» – 160 млн грн, «Хмельницькгаз» – 228 млн грн.
Раніше правоохоронці отримали докази надання Фірташем вказівок керівникам компаній, зв’язку між ними, механізмів виведення коштів та спроб приховати сліди протиправної діяльності.
Служба безпеки України повідомила про підозру «підсанкійному олігарху Фірташу» і топменеджменту його компаній, які привласнили державний газ на мільярди гривень. Під прицілом правоохоронців опинилися керівники «Регіональної Газової Компанії» (фактично РГК управляє 20 міськ- та облгазами, що контролюють 70% всіх газорозподільних мереж в країні) і спорідненого з нею трейдера «Йе Енергія».
Що інкримінують посадовцям РГК? За даними судово-економічної експертизи, лише протягом 2021 року незаконна діяльність фігурантів справи завдала державі збитків у розмірі понад 4,2 млрд грн. А загальна сума шкоди, за попередніми оцінками, протягом 2016–2022 років могла становити понад 18 млрд грн.
Як свідчать матеріали слідства, посадовці «облгазів Фірташа» розкрадали понад 70% коштів, які передбачалися на закупівлю газу. «Фактично, йдеться про привласнення грошей звичайних українців, які оплачували комунальні платежі», – зазначає СБУ.
Як саме, на думку слідчих, відбувалися оборудки? Схема полягала в тому, що «облгази Фірташа» «купували» паливо в підконтрольної йому ж компанії. Але отримували не більше 30% від проплаченого обсягу газу. Дефіцит покривали за рахунок блакитного палива, що знаходилося в державній власності – облгази відбирали «недоотримане» паливо з газотранспортної системи України та сплачували «Оператору ГТС» близько 30% від загальної вартості ресурсу, посилаючись на «відсутність коштів». У подальшому фігуранти виводили гроші «у тінь» через мережу підконтрольних Дмитру Фірташу комерційних структур.
Кого конкретно підозрюють? У межах кримінального провадження правоохоронці «провели обшуки в офісах та за місцями проживання організаторів злочинної схеми». На підставі зібраних доказів повідомили про підозру Дмитру Фірташу, двом керівникам РГК, керівнику трейдера «Йе Енергія» і п’ятьом очільникам облгазів.
Їх звинувачують у привласнені майна шляхом зловживання службовим становищем, організації злочинної групи та легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. «П’ятьом фігурантам підозри повідомлено заочно, оскільки вони переховуються від правосуддя за кордоном. Наразі вирішується питання щодо оголошення їх у міжнародний розшук», – зазначила пресслужба СБУ.
Коли і чому «облгази Фірташа» підпали під підозру? Процес передачі НАК «Нафтогаз України» 26 облгазів, 20 з яких контролювала «Регіональна газова компанія» Дмитра Фірташа, було розпочато 25 травня 2022 року.
Печерський суд тоді передав в управління АРМА – Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, 26 регіональних операторів газорозподільчих систем. Підставою для рішення стала справа Державного бюро розслідувань про стягнення орендної плати з облгазів за право користування газовими мережами. Збитки держави оцінили в 1,5 млрд грн.
«Відтепер держава контролюватиме постачання споживачам природного газу. Це є надважливим питанням національної безпеки, особливо в умовах російської агресії», – пояснили в ДБР.
Як далі діяв «Нафтогаз» і як на це реагували в РГК? Для консолідації облгазів у вересні 2022 року «Нафтогаз» створив ТОВ «Газорозподільні мережі України» (ГРМУ). Менеджери Дмитра Фірташа заявили про незаконність цього рішення й оскаржили його в суді.
До кінця 2022 року РГК зберігала контроль над активами. А в січні 2023-го «Нафтогаз» поновив активність, повідомивши про інтеграцію до своєї структури «Дніпрогазу», «Харківгазу», «Харківміськгазу» та «Криворіжгазу». Також НАК замінив керівництво облгазів. Такі дії в РГК назвали «спробою рейдерського захоплення підприємств критичної інфраструктури, які можуть призвести до дестабілізації ситуації у прифронтових регіонах».
У ГРМУ відкинули ці пояснення та заявили, що «стратегічною метою є запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері», а «після завершення консолідації облгазів усі споживачі газу матимуть однаковий доступ до якісного безперебійного постачання». Крім того, «за рахунок додаткових інвестицій буде забезпечено модернізацію газової інфраструктури та якісний облік природного газу».
«Інтеграція облгазів відбувається у плановому режимі та з дотриманням усіх вимог законодавства», – додали в НАК.
В аудіоматеріалах СБУ Дмитро Фірташ називає цей процес «націоналізацією». А в Group DF у відповідь на підозри СБУ заявили, що категорично відкидають усі звинувачення та «захищатимуть свою правоту в українських і міжнародних судах».
«Group DF категорично спростовує всі звинувачення, висунуті СБУ та БЕБ проти наших бізнесів, топменеджерів та акціонера Групи Дмитра Фірташа. Серія обшуків на підприємствах Групи, кримінальні справи, підозри та безпідставні звинувачення, про які повідомили в СБУ, не мають під собою юридичного підґрунтя і є частиною корупційного тиску на бізнес Групи», – зазначається в релізі.
Як така кількість міськ- та облгазів опинилася в руках Дмитра Фірташа? У 2011 році Антимонопольний комітет дозволив компанії Vijaya Universal Limited (Британські Віргінські острови) придбати газопостачальні компанії «Харківгаз», «Харківміськгаз», «Дніпрогаз», «Криворіжгаз» і «Донецькміськгаз» у структур російського олігарха та власника групи «Ренова» Віктора Вексельберга.
Тоді ж російські ЗМІ писали, що Віктор Вексельберг збирався продати «газпрому» п’ять українських облгазів, які 2006 року придбав у депутата госдуми рф Алєксандра Бабакова. Проте згодом стало відомо, що згадані облгази перейшли Дмитру Фірташу, відомому давніми партнерськими бізнес-зв’язками з російською газовою монополією, зокрема за схемою RosUkrEnergo.
Що буде далі з «облгазами Фірташа»? Зараз історія газорозподільчих мереж здатна відійти від «проросійського сценарію».
Президент Володимир Зеленський і заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма вже неодноразово обговорювали з ним залучення інвестицій у розвиток України. А минулого тижня Міністерство економіки України уклало угоду з BlackRock про супровід Фонду розвитку України. Його мета – залучення приватного та публічного капіталу для реалізації масштабних бізнес-проєктів в Україні.
У 2021 році консорціум інвесторів, очолюваний BlackRock, придбав 49% акцій компаніі Aramco Gas Pipelines, яка керує газовими мережами Саудівської Аравії (це була угода оренди та зворотного лізингу). У консорціум увійшли Keppel Infrastructure Trust, Silk Road Fund, China Merchants Capital і державна компанія Саудівської Аравії Hassana Investment.
