Українському IT стільки років, скільки й незалежній Україні. Свою історію воно розпочало в 1991 році. Тоді ж зареєстрували перший інтернет-провайдер під назвою «Технософт» і заснували підприємство з розроблення програмного забезпечення, сьогодні відоме як IT-компанія ELEKS.
Разом з IT-компанією ELEKS ми розібралися, як розвивався IT-ринок, які перепони ставали на шляху до цього розвитку, яку роль ІТ-компанії відіграють під час повномасштабного вторгнення та як у галузі працює освітній напрямок.
Початок розвитку IT в Україні
Набирати популярності в Україні IT почало з 2000-х. Так, за даними DOU, з 2001-го по 2009 рік приріст експорту комп’ютерних послуг перевищував 40% кожного року, тобто попит на ІТ-послуги, які надавали українські компанії, постійно збільшувався. Зростання сповільнилося лише у кризовому 2009-му, а потім у 2014-му — через початок російсько-української війни.
2014-2023: що впливало на IT
На IT, як і на Україну, протягом останнього десятиріччя найбільше вплинули початок війни з росією, коронавірусна криза та повномасштабне вторгнення. Але чи був цей вплив негативним?
2014 рік — початок війни з росією
За даними дослідження AIN, українське IT історично не мало суттєвої залежності від російського ринку, користувачів чи клієнтів. Близько ¾ аутсорсингу, а це 64% українських професіоналів, і майже всі місцеві продуктові компанії фокусувалися на глобальному ринку. росія могла бути його складовою, але для українського IT головним джерелом доходів не була. Проте факт співпраці з росією до 2014-го та подекуди до 2022 року заперечувати марно.
Змінилася ситуація після початку російської агресії: починаючи з окупації Криму у 2014-му зв’язків українських IT-компаній з ринком агресора значно поменшало. Натомість компанії почали співпрацювати з країнами Заходу й Азії. Звісно, була невизначеність через перебудову ринку, але згодом ця криза дала поштовх для розвитку українського ІТ — галузь закріпилася на нових ринках і стала більш привабливою для інвестицій.
2021 рік — коронавірус
Коронакризу складно назвати кризою у звичному негативному значенні цього слова, якщо ми говоримо про IT. Не тільки в Україні, а й на глобальному ринку стався величезний бум розвитку технологій.
Люди були вимушені ізолюватися одне від одного, а це спонукало до зростання проведеного в мережі часу та взаємодії з технологіями загалом. ІТ-компанії активно створювали нові продукти й оперативно адаптувалися до віддаленої роботи. Внаслідок цього розвиток технологій значно пришвидшився, з’явилися перші якісні розробки з використанням штучного інтелекту. Недарма цей період називають золотою ерою в IT. Постковід був ідеальним штормом для ІТ-індустрії.
2022 рік — повномасштабне вторгнення росії в Україну
Через повномасштабне вторгнення зростання ІТ-експорту було найменшим за всі роки — +5,9% за рік. Для порівняння, у 2021-му цей показник сягав +38%.
Війна зменшує кількість клієнтів і запитів від них. У перші місяці російської агресії західні партнери не мали чіткого розуміння, чи вистоїть Україна. Коли ситуація трохи прояснилася, ризики нікуди не зникли — клієнтів так само турбує невизначеність у країні. Вони бояться, що через війну їхні проєкти не будуть завершені.
Водночас цього року почалися скорочення у світових ІТ-компаніях і з’явилася загроза світової рецесії — періоду економічного спаду.
Та навіть попри негативні наслідки є позитивні моменти, як-от доочищення українського IT-ринку від співпраці з окупантом. Наприклад, найбільший вітчизняний маркетплейс Prom.ua закрив платформу в росії. Також з рф та Білорусі пішли кілька заснованих там аутсорсерів з офісами в Україні.
Попри війну та обмеження на виїзд за кордон для військовозобов’язаних працівників, які залучають нових клієнтів, експорт і прибутки ІТ-компаній залишаються високими.
Багато компаній та спеціалістів мали програми релокації за кордон ще до початку вторгнення або відкрили офіси в інших країнах. За словами CEO компанії ELEKS Андрія Крупи, під час повномасштабної війни українське ІТ продовжує розвиватися за межами України.
«Більшість топменеджерів докладає зусиль, щоб максимально зберігати робочі місця в Україні. Але новий розвиток, новий бізнес намагаються розвивати за її межами. З погляду найму це не обов’язково іноземці: понад 50% з них — українські спеціалісти», — зазначає Андрій Крупа.
Роль IT під час війни
З перших днів повномасштабного вторгнення IT-компанії підтримують ЗСУ, потерпілих від війни та волонтерські ініціативи: збирають кошти за кордоном, допомагають комп’ютерним обладнанням, медпрепаратами й засобами захисту, створюють онлайн-платформи для переселенців та центри для тимчасово переміщених осіб і збору гуманітарної допомоги, а також інтелектуально допомагають різним фондам і громадським ініціативам.
Тільки у перші дні війни українські ІТ-компанії зібрали 710 млн гривень на потреби війська.
ІТ-холдинг ELEKS ще з 2014 року виділяє гроші на потреби армії. ІТ-професіонали, інженери та волонтери ELEKS допомагають ЗСУ й Міністерству оборони. З початку повномасштабного вторгнення компанія ELEKS задонатила понад 5,7 мільйона доларів на підтримку ЗСУ.
На думку Андрія Крупи, IT-індустрія може мати вплив з позиції інновацій:
«Речі, над якими варто подумати представникам IT, — що можна зробити з погляду штучного інтелекту, дронів та різних інновацій. Я вірю, що індустрія здатна у межах державно-приватного партнерства допомогти державі стати ще більш інноваційною у веденні бойових дій та загалом досягти успіху. Доречним буде приклад Тайваню: вони в 1980-х роках вклали величезні кошти у створення індустрії мікропроцесорів і тепер є настільки важливим гравцем на світовому рівні, що демократичні країни не можуть дозволити, щоб Тайвань став жертвою агресії».
Крім упливу «на місцях» багато представників IT пішли захищати країну до лав ЗСУ.
Освіта в IT як частина розвитку екосистеми
За часів незалежності, особливо останні 10 років, ключові гравці IT-ринку системно розвивали екосистему: запускали освітні напрями, програми для молоді, працювали з вишами, проводили стажування.
«Ці можливості давали змогу розширювати IT-ринок: є багато IT-компаній, засновники яких — вихідці з ELEKS, Softserve, Epam тощо.
Упродовж останніх 10 років співпраця університетів з IT-компаніями посилилась: з’явилося багато програм, які дають прикладні знання. Такі інституції як асоціація IT Ukraine та IT-кластери завжди мали освітню мету. У компаніях є свої корпоративні університети. Це дало можливість залучити кваліфіковані кадри з різних професій в ІТ. Саме тому кількість людей в індустрії збільшилась удвічі за останні 10 років. Значною мірою це внесок бізнесу, який прагнув залучити більшу кількість талантів у сферу ІТ», — зазначає Андрій Крупа, CEO компанії ELEKS.
IT-холдинг ELEKS уже понад 10 років розвиває окремий освітній департамент — ELEKS University.
«Люди для нас — найцінніший ресурс. А інвестиція у їхній розвиток — найважливіша. Саме тому робимо такий акцент на навчанні. Внутрішні навчання проводимо для наших спеціалістів усередині компанії. Вони охоплюють розвиток як хард-, так і софтскілів. Крім цього, готуємо наших спеціалістів до різних сертифікацій. Для цього залучаємо, зокрема, й експертів-практиків з інших компаній», — говорить Олександра Мокій, Head of Learning and Development Office ELEKS
Освіта — один зі стратегічних фокусів компанії, що передбачає різні напрями: внутрішнє навчання для спеціалістів (ментори, програми), навчання для спеціалістів, на яке запрошують зовнішніх лекторів, і навчання молоді. В останньому напрямі співпрацюють з вишами, з IT-кластерами регіонів, де є офіси компанії, з іншими IT-компаніями та з асоціацією IT Ukraine.
Серед проєктів — проведення гостьових лекцій, студентська практика та довгострокові навчальні дисципліни, наприклад, з Data Science, вебпрограмування та бізнес-аналізу.
«Така співпраця — це цінна взаємопідтримка. Ми виділяємо експертів від компанії для практичного навчання студентів, а для наших експертів це можливість навчатись у форматі викладання іншим. У 2023 році 45 наших колег долучилися до активностей з університетами як лектори та спікери», — каже Олександра Мокій.
Такий взаємний профіт відмітив і Тарас Дацюк, Middle Software Developer в ELEKS, що водночас виконує роль ментора для вишів, з якими співпрацює компанія.
«Мене дуже мотивує прогрес студентів і, відповідно, розвиток IT-галузі. Водночас я бачу і свій прогрес. У професії я вже понад 8 років, і мені стає дедалі складніше прогресувати технічно. Але досвід менторства допомагає прокачувати як хардскіли, так і софти. Уміння спілкуватися з молодшим поколінням і викладати виявилось для мене дуже корисним», — ділиться Тарас.
Крім іншого, для ELEKS співпраця з вишами, організація освітніх кемпів, інтернатур — це ще й про підготовку кадрів. За більш сприятливих часів, до повномасштабного вторгнення, компанія регулярно наймала найкращих студентів після освітніх програм. Зараз цей процес складніший і не такий масовий, але попри все, потрапити після інтернатури в ELEKS можливо.
Олександра Мокій зазначає, що успішність навчання значною мірою залежить від усвідомленого та відповідального вибору можливостей.
«Аналізуйте навчальні можливості й думайте про те, яку цінність ви хочете отримати від навчання і навіщо вона вам потрібна, аби дарма не витрачати час на те, що не принесе користі».
Чому розвиток IT-галузі важливий
Попри війну, українська ІТ-індустрія продовжує працювати. Щоб зберегти і зміцнити позиції на світовому ринку, не втратити контракти й отримати нових клієнтів, презентує себе, свої сервіси, таланти та Україну на міжнародному ринку. А також піклується про те, щоб розвивати нових фахівців, а тим, хто вже працює на ринку, створює комфортні умови для кар’єрного зростання та підвищення професіоналізму.
