Вчора Верховна Рада України ратифікувала текст Угоди про асоціацію Україна – ЄС. Президент України Петро Порошенко не став відкладати справу в довгий ящик і тут же підписав закон
Експерти з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій змоделювали економічні наслідки від Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. “Це не прогнози, це те, що буде, якщо ми виконаємо усі умови Угоди”, – пояснив голова правління Інституту Ігор Бураковський. “Якщо хтось говорить, що сьогодні ми підпишемо угоду, а потім протягом року щось зросте на 50% чи 150% – це навіть не смішно з економічної точки зору. Це розмови, на які не варто витрачати і часу”, – додав він, пояснивши, що європейська сторона провела подібні розрахунки ще тоді, коли перемовини з Україної і не починались.
ВВП виросте від повноцінної роботи з Євросоюзом
Залишатись на умовах автономних торговельних преференцій з ЄС вигідно лише в короткостроковій перспективі, вважає Вероніка Мовчан, директор з наукової роботи ІЕД.
“Якщо ми матимемо автономні торговельні преференції ЄС як довгостроковий сценарій, ніколи не перейдемо до повноцінної зони вільної торгівлі і не здійснюватимемо реформи, це матиме позитивний, але дуже незначний вплив на приріст ВВП – 1,5%. Це як тимчасовий захід – економіка України від нього не втрачає. Але як довгострокову стратегію залишити автономні торговельні преференції і залишити закритим український ринок – не вигідно”, – пояснила Мовчан.
За її підрахунками, внаслідок запровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС кумулятивний ВВП України зросте на 14,1%. “Ці показники упродовж найближчих 10 років українська економіка отримає в разі повної імплементації Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Створення зони вільної торгівлі повністю компенсує негативний вплив одностороннього скасування Росією режиму вільної торгівлі”, – порівняла експерт. У випадку російської протидії експерти очікують трохи меншого зростання українського ВВП – 9,5%.
Металургія може залишитися в програші
Сектори, які найбільше виграють від створення ЗВТ з Євросоюзом – це сільське господарство (42,8% зростання), харчова промисловість (15,2%) та легка промисловість (зростання в 2 рази).
“Металургія та машинобудування отримають менші вигоди. Результати дослідження показують, що в цих секторах можливе зниження -7,3% та -10,7% відповідно. Але якщо підприємства будуть модернізуватись, переорієнтовувати свій експорт на інші ринки, то в принципі вони зможуть уникнути цих потенційних втрат”, – зазначив Микола Риженков, експерт Інституту. Гармонізація технічних стандартів з європейськими також також дасть змогу нівелювати негативні наслідки.
У разі ж, якщо Російська Федерація підніме мита для української продукції, втрати від цього частково або повністю можна буде перекрити за рахунок угоди з ЄС. Усе залежатиме від конкретних зусиль підприємств.
Доходи та споживання українців виростуть
Повноцінна реалізація поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС підвищить доходи домогосподарств в Україні та, відповідно, і споживчі настрої українців.
“Ми очікуємо зростання виробництва, очікуємо зростання імпорту, практичного розширення асортименту продукції на внутрішньому ринку України. З іншого боку, імплементація Угоди про асоціацію дасть змогу домогосподарствам отримувати більше доходів – як з кваліфікованою робочою силою, так і з некваліфікованою. Як результат ми отримаємо збільшення споживання домогосподарств”, – пояснив Микола Риженков.
“Якщо ми порівняємо можливі результати, то просте одностороннє зниження ЄС своїх мит дасть дуже помірний результат – до 1% зростання споживання залежно від категорії населення. Проте імплементація угоди у повному обсязі дасть значне зростання в довгостроковому періоді, в середньому – 10%. У разі, якщо Росія введе свої санкції у вигляді підвищення мит на українську продукцію, споживання також покаже зростання, але в меншій мірі. Угода про асоціацію здатна перекрити негатив від підняття мит Російською Федерацією. І тут важливо зазначити, що український споживач отримає вигоди від асоціації з ЄС не лише в кількісному вимірі – він зможе споживати менше і з ряду товарів за нижчою ціною, оскільки з націнки виключаться ввізні мита та сплата за проходження митних процедур. Також споживач отримає більш якісну та безпечну продукцію”, – розповів експерт.
При такому сценарії найбільше виросте споживання у небідних домогосподарств – на 13,3%. Бідні зможуть споживати на 8,9% більше. Домогосподарства, де живуть 3 і менше осіб також будуть у кращій позиції – їх споживчі витрати зростуть на 12,1% більше. Для порівняння, великі домогосподарства зможуть підняти їх лише на 7,3%. Сільські та міські домогосподарства будуть в майже рівних позиціях – 11,1% та 11,9% відповідно. Судячи з цих цифр, жителі міст із достатком вище середнього та з невеликою сім’єю відчують на собі позитивні впливи від ЗВТ з Євросоюзом більше, ніж будь-хто інший.
Чому ж застосування УА перенесли?
При усіх очевидних перевагах економічної співпраці з ЄС, застосування Угоди відклали до 31 грудня 2015 року. Це пов’язане з бажанням уникнути економічних ризиків, вважає Вероніка Мовчан.
“Економічний ефект Україна зможе відчути після 10 років з моменту відкриття Зони вільної торгівлі з Європою. А шок від проблем з нашим східним сусідом (Російською Федераціє – ред.) може прийти раніше, ніж усі виграші від ЗВТ з ЄС. Бажання уникнути цього і є причиною нинішньої паузи”, – пояснила експерт.
“Україні ніхто не забороняв в односторонньому порядку імплементувати реформи. Тим більше, що Україна потребує реформ незалежно від того, чи є у нас ЗВТ з ЄС. Є великий ризик, що реформи зупиняться, оскільки їх поки що ніхто не вимагає. Якщо ж вони вводитимуться, то ми отримаємо більшу вигоду від ЗВТ”, – додала вона.
Схоже, що український уряд вибрав тактику “тихіше їдеш – далі будеш” і не поспішає потрапити під удар російського батога, але так само не спішить і до європейських пряників.
Джерело: finance
