БізнесЦензор проаналізував, в які крісла прем’єр Володимир Гройсман посадив своїх людей.
Коли в квітні 2016 року Верховна рада призначила прем’єр-міністром Володимира Гройсмана, то більшість вважали, що він буде продовженням руки президента Петра Порошенка. Так, мабуть, вважав і сам президент, який доклав чимало зусиль, щоб замінити Арсенія Яценюка на Гройсмана, не зважаючи на заперечення партнерів із США (яких це “партнерів”???).
Однак, поки всі жартували над гройсманівським досвідом роботи на ринку та його вислівом: “я покажу керувати країною”, колишній мер Вінниці розставляв своїх людей на важливі посади.
Аналізуючи сфери української економіки, які намагається контролювати прем’єр, стає зрозуміло, що він акумулює ресурси для самостійної політичної гри. Тобто, бути підлеглим президента Гройсман не планує. Мінімум – рівноправний партнер, максимум – конкурент на майбутніх виборах президента. Це викликає роздратування на Банковій.
То кого і на які посади розставив вінницький єврей-прем’єр?
Довірений
Вінничанин Максим Мартинюк – одна з найбільш довірених осіб прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Мартнюк, як інші люди мера Вінниці, перебрався на високі посади в столицю разом зі своїм патроном. До цього Мартинюк працював директором Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради.
Після того як Гройсман став віце-прем’єром та очолив Мінрегіонбуд, Мартинюка було призначено головою підвідомчої міністерству Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ). Вона здійснює контроль за дотриманням вимог будівельних норм, стандартів і правил. Простими словами, ДАБІ видає дозволи на будівництво, приймає рішення про знесення незаконно збудованих об’єктів.
Попрацювавши недовгий час в ДАБІ Маритнюк перейшов на посаду голови Держгеокадастру. Ця структура управляє земельним кадастром країни та державними землями (державі та територіальним громадам належить 10,5 млн га земель). Цікава деталь: нинішній в.о. голови Держгеокадастру та його перший заступник – також уродженці Вінниччини.
Після обрання Гройсмана прем’єр-міністром, Мартинюка, на вимогу шефа, було призначено першим заступником міністра аграрної політики та продовольства. Не зважаючи на те, що формальним керівником Мартинюка був пропрезидентський міністр Тарас Кутовий, він напряму звітував голові уряду.
Головною задачею Мартинюка в міністерстві стала підготовка земельної реформи. На цій темі і виникли найбільші розбіжності між Кутовим та його першим заступником. В результаті, міністр подав у відставку.
Кутовий вважав, що Україна не готова до повноцінного продажу ріллі і лобіював запровадження продажу прав оренди землі. Мартинюк, в свою чергу, відстоює повноцінний ринок землі, але з забороною продажу землі іноземцям.
Після заяви про відставку Кутового протеже Гройсмана став виконуючим обов’язки міністра аграрної політики, що дозволило Гройсману отримати безперешкодний контроль над всім міністерством та його відомствами (Держлісагентство, Держспоживстандарт, Держгеокадастр та ін.) і підприємствами (Укрспирт, ДПЗКУ та ін).
Робота Мартинюка на Гройсмана не обмежується кураторством лише Мінагропроду. За даними БізнесЦензор, соратник прем’єра на даний момент приглядає за Державною службою геології та надр. Ця організація видає дозволи на видобуток корисних копалин.
Так Мартинюк намагається проштовхнути на посаду голови Держгеонадрда Олега Кирилюка. Поки конкурс з обрання голови Держгеонадра триває (точніше ніяк не може відбутися) Кирилюк виконує обов’язки голови служби.
В 2015 році, коли Мартинюк очолював Держгеокадастр, була спроба призначити Кирилюка його заступником. Однак тоді його кандидатуру не затвердив Кабмін. Роком раніше, коли Мартинюк керував ДАБІ, Кирилюк був начальником Житомирського управління інспекції.
Вінницькі в Уряді…
Гройсман погодився стати прем’єром лише за умови, що посади в уряді отримає його близьке оточення – Володимир Кістіон, Андрій Рева та Олександр Саєнко.
Володимир Кістіон, який в результаті отримав крісло віце-прем’єр-міністра, був першим заступником вінницького міського голови Вінниці. Разом з Гройсманом переїхав в Київ та став його першим заступником в Мінрегіонбуді.
Після обрання Гройсмана спікером парламенту, Кістіона зробили першим заступником керівника апарату Ради.
На сьогодні Кістіон вирішує різноманітні питання для Гройсмана, які стосуються не тільки роботи уряду. Так, наприклад, Кістіон вирішує питання в “Укрзалізниці”, яку Гройман забрав з Міністерства інфраструктури та підпорядкував собі.
На вирішення питань в самому Міністерстві інфраструктури, за даними LB.ua, впливає держсекретар Андрій Галущак.
Яскравою ілюстрацією вирішення питань Гройсмана Кістіоном є скандальне фото де він, голова податкового комітету Ради Ніна Южаніна та заступниця міністра енергетики Наталія Бойко стоять разом з власником газовидобувної групи Burisma Миколою Злочевським, міністром екології часів Віктора Януковича.
Співрозмовники БЦ розповідають, що Злочевський знайшов вихід не тільки на Ігоря Кононенка, який представляє президента, але і намагається будувати стосунки з Гройсманом, з огляду на те, що прем’єр прагне контролю над Держгеонадрами.
А спільне фото, зроблене на енергетичному форумі в Монте-Карло було навмисне використане з метою показати, що Злочевський – корупціонер в минулому. Бо сьогодні це бізнесмен, якому подають руку високопосадовці з чинної влади.
Андрій Рева перш ніж обійняти впливову посаду в Києві, десять років був заступником міського голови Вінниці. Сьогодні він міністр соціальної політики. Контроль над соціальню сферою Гройсману потрібен для нарощування електорального капіталу. Головною задачею Реви на даний момент є розробка та популяризація майбутньої пенсійної реформи.
Третя людина, на якій наполягав Гройсман під час свого призначення – Олександр Саєнко, який став міністром Кабінету міністрів.
Він примкнув до команди колишнього мера Вінниці, коли Гройсман обіймав посаду віце-прем’єра – міністра регіонального розвитку. Тоді Саєнко був його позаштатним радником. При Гройсмані-спікері він очолював Секретаріат голови Верховної ради. Після обрання Гройсмана прем’єром, Саєнко очолив його секретаріат.
Заступником держсекретаря КМУ працює Сергій Кушнір, який, коли Гройсман очолював Мінрегіонбуд, був призначений начальником Управління житлової політики в міністерство.
Контроль над секретаріатом КМУ дозволяє Гройсману контролювати весь уряд, оскільки без візи міністра Кабінету міністрів не рухаються жодні рішення.
На прем’єра Гройсмана сьогодні в уряді також орієнтується і виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
Чиновники меншого калібру
Апарат ВРУ. Ще один представник вінницької команди Володимир Слишинський працює сьогодні першим заступником керівника апарату Верховної ради. На цю посаду його запросив Гройсман, коли був спікером парламенту.
В часи, коли діючий прем’єр був мером Вінниці, Слишинський працював його заступником. Згодом він був заступником мера Сергія Моргунова – наступника Гройсмана на посту очільника міста.
Мінрегіонбуд. Державним секретарем Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ працює Максим Малашкін. Він починав кар’єру в Вінниці. Довгий час був команді Гройсмана-мера.
В 2014 році разом з патроном переїжджає до Києва. Його влаштовують на посаду директора Департаменту нормативно-правового регулювання Мінрегіонбуду. З жовтня 2015 по грудень 2016 років Малашкін працював заступником міністра Мінрегіонбуду, а в січні 2017 року стає держсекретарем міністерства.
Якщо міністр задає політичні цілі роботи міністерства, то державний секретар займається практичною реалізацією таких цілей. Він організовує роботу відомства, вирішує питання розподілу ресурсів. Міністри та їх команди, які призначаються за політичними квотами, змінюються, а держсекретарі – залишаються. Вони повинні бути поза політикою. Однак, в реальності, як можна побачити на прикладі Малашкіна, це не так.
Державне агентство з питань електронного урядування. Цю держструктуру очолює Олександр Риженко. Коли Гройсмана було призначено міністром Мінрегіонбуду, Риженко, який до цього очолював департамент інформаційних технологій Вінницької міської ради, посів посаду начальника управління інформаційних технологій та електронного урядування Мінрегіонбуду.
Наповнювач бюджету
Кримінальна справа по відношення голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, який орієнтувався на президентське оточення і бізнесмена-депутата Віталія Хомутинніка, зіграла на руку Гройсману. Адже в.о. голови ДФС став його соратник і заступник Насірова – Мирослав Продан.
До призначення на посаду в.о. Продан з березня 2016 року обіймав посаду заступника начальника Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників.
Гройсман з Проданом познайомились у Вінниці. Так, з червня 2013 року Продан очолював Вінницьку обласну податкову інспекцію, а з квітня 2014 року – Головне управління ДФС в області. Саме давні та добрі стосунки Гройсмана з Проданом стали причиною того, що в.о. голови ГФС став не перший зам Насірова Сергій Білан, а вінницький митник.
На сьогодні Продан є фактично одноосібним керівником Державної фіскальної служби, оскільки перший заступник голови ДФС Сергій Білан є головою податкової міліції, яка сьогодні фактично поза законом.
Якщо ввести в Google слова “Мирослав Продан Гройсман“, то пошуковик видасть безліч посилань з заголовками про горіхову мафію. Справа в тому, що численні журналістські розслідування неодноразово вказували на те, що нинішній виконувач обов’язків Державної фіскальної служби Продан мав відношення до схем з експортом грецьких горіхів з України. Його прізвище фігурувало у кримінальній справі про “горіхову мафію”.
Кримінальні справи проти Продана були закриті через 13 днів після його призначення в.о. заступника голови Державної фіскальної служби Романа Насирова.
Як писав БізнесЦензор, 90% експорту горіхів з України знаходиться в тіні, а сама процедура оформлення товару на митниці відбувається через фірми-одноденки, які на цьому ринку називають “модними” і контролюються митниками і співробітниками СБУ. Кожен експортер горіхів, який погоджується працювати через такі фірми, зобов’язаний платити з кожної фури $10-15 тис. Така схема з’явилася при Януковичі і продовжила працювати після зміни влади.
В 2015 році вінницька митниця, коли її очолював Продан, стала головними воротами для експорту горіхів з України. На той момент голова Верховної ради Гройсман розпочав боротьбу за митницю.
При цьому команда Гройсмана-Продана конкурувала за можливість контролювати експорт горіхів з оточенням нардепа від “Відродження” Хомутинніка. У Продана стояла задача вибити Хомутинніка з цього бізнесу. В результаті, на вінницькій митниці ставки розмитнення упали з $15 тис до $6-9 тис з машини і експортери перейшли працювати до них.
У відповідь, проти Продана і його структур в СБУ, не без відома Хомутинника, було відкрито три кримінальні справи, які були закриті відразу після призначення Продана в.о. глоови ДФС.
Однак перемога Гройсмана в боротьбі за ДФС з оточенням президента, а в першу чергу з Ігорем Кононенком, спровокувала чималу напругу в їхніх стосунках, оскільки, за даними ЕП, друг президента хотів бачити на посаді голови ДФС зрозумілого йому Білана.
Ця напруга вилилася в певний параліч роботи ДФС.
Тому Гройсман з Проданом працюють над знаттям кадрової блокади, оскільки в протеже прем’єра немає заступників, якщо не рахувати Білана. Як повідомляють ЗМІ, міністр фінансів Олександр Данилюк не поспішає ставати на чиюсь сторону – Гройсмана, або Кононенка. Тому у прем’єра виношують ідею перепідпорядкування ДФС напряму голові уряду для пришвидшення прийняття потрібних рішень.
Портовий робочий
Через своїх людей прем’єр контролює і роботу крупнішого торгового морського порту України – Одеського. Так глава уряду контролює роботу через вінничанина Ігоря Ткачука, якого в вересні 2016 року міністр транспорту та інфраструктури Володимир Омелян призначив тимчасово виконуючим обов’зяки директора ДП “ОМТП”.
До цього Ткачук, в якості в.о. керував “Укрпошотою”.
Після приходу Ткачука в порт, як писав БЦ, у підприємства різко погіршились показники дохідності.
Оскільки Ткачук був т.в.о директора порту, то очікувалося, що буде оголошено конкурс на посаду директора підприємства. Однак замість цього в кінці травня міністр Омелян підписав наказ про призначення Ткачука на посаду начальника Одеського філіалу “Адміністрації морських портів України”.
Зазначена посада є ще більш стратегічною. Саме з нею безпосередньо пов’язані питання контролю основних грошових потоків, що проходять через порт – портові збори. Водночас крісло в.о. директора Одеського порту зайняв заступник і найближчий соратник Ткачука – Віктор Слободянюк.
Внаслідок таких кадрових перестановок Гройсман не тільки зміг зберегти контроль над портом, але і де факто отримав повний контроль над одеськиv філіалом “Адміністрації морських портів України” і грошовими потоками.
