Експертне заключення стану води з труб Вінницяводоканалу станом на літо 2017

Вінничани, ПРОЗРІЙТЕ, ЧИМ усіх нас “годує” горе-підприємство Вінницяводоканал!

Експертне заключення

щодо ситуації, що склалася з централізованим водопостачанням у м. Вінниця

На Ваш запит від 07.07.2017 року (вих. № 280) повідомляємо наступне:

За результатами еколого-гігієнічної оцінки ситуації, що склалася з централізованим водопостачанням у м. Вінниця та на підставі наданих Вами протоколів досліджень проб води, проведених Хіміко-бактеріологічною лабораторією (водопостачання) Комунального підприємства “Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Нікопольської міської ради (інформація представлена на 25 аркушах) встановлено наступне:

–        Вміст миш’яку у досліджених пробах води перевищує встановлену ДСанПіН 2.2.4 – 171 -10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” ГДК для водопровідної питної води (0,01 мг/дм³). Фіксація різних величин вмісту іонів миш’яку (від нижчих за ГДК до таких, що в деяких випадках у 10 разів перевищують ГДК для водопровідної питної води) в одній і тій самій пробі, в залежності від методу та процедури визначення, свідчать про те, що миш’як у досліджених пробах води найбільш вірогідно міститься в органо-мінеральній формі, а визначення його вмісту за рекомендованим ДСанПіН 2.2.4 – 171 -10 методом – ГОСТ 4152-89. “Вода питьевая. Метод определения массовой концентрации мышьяка”, не завжди дає можливість встановлювати його істинні концентрації.

Виявлений факт потребує обов’язкового детального вивчення питання та отримання експертного заключення щодо методики, яку слід застосовувати для контролю вмісту миш’яку у воді джерела водопостачання мешканців м. Вінниця – ріки Південний Буг, та у питній воді, що подається КП “Вінницяоблводоканал” мешканцям міста. Перевищення ГДК миш’яку у водопровідній воді м. Вінниця фіксувалося також у 2015 році. У зв’язку з вищевикладеним необхідно встановити джерело надходження миш’яку у питну воду м. Вінниця.

–        Підвищення вмісту заліза загального у питній воді при її транспортуванні водрозподільчою мережею м. Вінниця свідчить про те, що корозивність (корозійна агресивність) води не відповідає вимогам СОУ ЖКГ 42.00-35077234.010:2008 “Системи централізованого господарсько-питного водопостачання та комунального теплопостачання. Захист протикорозійний. Загальні вимоги та методи контролювання”, що в свою чергу спричиняє неконтрольовані зміни якості питної води в процесі її транспортування водорозподільчими мережами.

–        Неприємний запах води, яку КП “Вінницяоблводоканал” подає мешканцям міста, обумовлений недосконалістю функціонуючої системи водопостачання, зокрема низькою ефективністю процесів коагуляції, флокуляції та відділення флокул, що утворюються, від води, яка проходить очистку, про що свідчить підвищення вмісту іонів алюмінію та сульфат- іонів у питній воді у порівнянні з водою джерела водопостачання, а також наявністю застійних зон в межах майданчика фільтрувальної станції та/або у міській водорозподільчій мережі, що опосередковано підтверджується протіканням процесів денітрифікації, якщо, звісно, зміни співвідношень азоту амонійного, нітратного та нітритного не є результатом амонізації води, яку КП “Вінницяоблводоканал” теоретично може проводити з метою зменшення кількості хлорорганічних сполук у питній воді чи пролонгації дії хлору у водорозподільчій мережі (дані щодо цього відсутні у представлених Вами документах та інших доступних джерелах).

–        Запах відноситься до санітарно-хімічних показників безпечності та якості питної води, що оцінюється суб’єктивно за допомогою органу нюху. Згідно чинного санітарного законодавства України в галузі гігієни води та водопостачання оцінку характеру та інтенсивності запаху питної води слід проводити у відповідності до вимог ГОСТ 3351-74 “Вода питьевая. Методы определения вкуса, запаха, цветности и мутности”. Таблиця 1 ГОСТ-у 3351-74 встановлює, що споживач води, так само як і одоратор лабораторії, є суб’єктом, який встановлює характер та інтенсивність запаху питної води, яку він (споживач) використовує/споживає. Виходячи з вищевикладеного, та ґрунтуючись на скаргах людей, які використовують/споживають питну воду, що подається їм КП “Вінницяоблводоканал”, стає очевидним, що оцінка інтенсивності запаху, проведена мешканцями міста Вінниця, 3-и бали або вище. Згідно вимог ДСанПіН 2.2.4 – 171 -10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” інтенсивність запаху питної води, що надходить до кінцевого споживача, не повинна перевищувати 2-х балів. При цьому встановлення відповідності якості питної води, що подається споживачам, вимогам чинного санітарного законодавства України в галузі гігієни води та водопостачання, проводиться виключно атестованими лабораторіями чи організаціями (лабораторними центрами, науково-дослідними інститутами тощо). Згідно вимог нормативних документів, дослідження з визначення такого параметру якості питної води як запах слід здійснювати не пізніше як за 2 години від моменту відбору проби води. Згідно наданих Вами документів час від моменту відбору проб води до початку проведення їх досліджень складає 8-15 діб, тому проведення гігієнічної оцінки якості проби води за цим показником за наданими Вами матеріалами є неможливим.

–        При наявності неприємного запаху води та перманганатній окиснюваності питної води на межі її ГДК, як правило фіксуються підвищенні концентрації хлорорганічних сполук, чого не спостерігається у даному випадку, оскільки зазначення істинних величини вказаних параметрів занижені в силу порушення вимог щодо часу та, можливо, способу зберігання проб (Вами не надані акти відбору проб води, тому встановити, чи проводили консервацію проб неможливо; в супроводжувальному листі зазначено тільки дату та точки відбору проб води), які було досліджено. Визначення вмісту хлорорганічних сполук, іонів натрію, калію тощо слід здійснювати не пізніше як за 24-72 години від моменту відбору проби або обов’язково провести консервацію (спосіб консервації може різнитися в залежності від показника якості, що визначають) проби у визначений відповідним (в залежності від конкретного показника якості, що визначають) нормативним документом спосіб. Підсумовуючи вищевикладене дослідження проб води за наступними параметрами якості та безпечності: запах, вміст хлорорганічних сполук, іонів натрію, калію слід повторити у суворій відповідності до вимог чинного санітарного законодавства України в галузі гігієни води та водопостачання, тим паче, що інші результати представлених досліджень опосередковано вказують на ймовірність заниження істинних величин зазначених параметрів.

Зміна вмісту іонів амонію, нітратів, нітритів за течією річки Південний Буг свідчить про потрапляння у джерело водопостачання вище місця водозабору азотовмісних сполук (фекалії/перегній/інші азотовмісні сполуки, що використовуються при розведенні риби/тощо). Аналіз доступної інформації також свідчить про те, що діюча система водопостачання, яка реалізується КП “Вінницяоблводоканал”, не здатна забезпечити надходження до кінцевих споживачів питної води належної якості не залежно від змін якості води у джерелі водопостачання та, відповідно, потребує модернізації, яка повинна передбачати можливість оперативного (у разі необхідності) введення високоефективних порошкоподібних сорбентів, інтенсифікацію процесів першого ступеня водопідготовки, утилізацію промивних вод швидких фільтрів, стабілізаційну обробку води перед її подачею у водорозподільчу мережу.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що ситуація, яка склалася з централізованим водопостачанням у м. Вінниця потребує подальшого детального вивчення в наступних напрямках:

–        Комплексна еколого-гігієнічна оцінка технологій підготовки та транспортування води, які реалізуються КП “Вінницяоблводоканал” з метою розробки рекомендацій щодо забезпечення сталого гарантованого водопостачання мешканців м. Вінниця питною водою нормативної якості.

–        Еколого-гігієнічна оцінка технологій вирощування/вигодовування риби відповідними господарствами (методу вирощування риби, використовуваних кормів, внесення органічних (перегній, компост) та мінеральних (азотних та фосфорних) добрив для стимуляції росту фітопланктону, їх кількостей, способів та часу внесення, очищення штучно створених на річці Південний Буг водних плесо тощо, які розташовані вище за течією місця водозабору КП “Вінницяоблводоканал”) з метою виявлення потенційних джерел забруднення джерела водопостачання м. Вінниця.

–        Вивчення закономірностей цвітіння джерела водопостачання м. Вінниця – річки Південний Буг з встановленням основних видів водоростей, що його спричиняють, а також токсинів, їх кількостей, умов виділення водоростями та трансформації пріоритетних токсинів у процесі водопідготовки, яка реалізується КП “Вінницяоблводоканал”, а також впливу на організм людини самих токсинів та продуктів їх трансформації з метою розширення переліку показників якості питної води, що подається мешканцям м. Вінниця, за якими слід здійснювати її контроль у період цвітіння джерела водопостачання.

І ця структура, щороку “дерибанячи” державні дотації-субвенції, претендує на кредит світового банку у 40-50 мільйонів доларів!

І КУДИ підуть знову ці гроші, які потім віддавати усім нам? На чистку їх металобрухту?

То чи не краще УСІЙ вінницькій громаді вимагати ПОВНОЇ технічної реорганізації Вінницяводоканалу й закупівлі високоякісного обладнання, щоб він подавав у свої мережі не технічну хлоровану воду, а нормальний питний продукт згідно сучасних світових норм?