Воюючі сторони на Донбасі налагодили між собою постійний контакт через лінію фронту, вітають один одного з днем народження і домовляються про локальні перемир’я
Війна на сході України має свої особливості, про які ніколи не говорять в офіційних зведеннях і новинах.
Серед таких – щоденне спілкування противників між собою по раціях і мобільних телефонів
Практично всі командири воюючих підрозділів прекрасно знають, хто знаходиться по ту лінію фронту, а також прізвища, імена та позивні командирів загонів противника. Багатьом з них доводиться спілкуватися з ворогами практично щодня, досягаючи якихось тактичних домовленостей.
Музичні дуелі в прямому ефірі
“Я служив в АТО на пропускному блок-пості в Луганській області, через який щодня проходило туди-назад пішки і на машинах безліч жителів. Без зв’язку з Сепар по ту сторону не можна було забезпечити нормальну роботу. Тому спілкувалися по черговому номеру мобільного телефону, який знали Сепар. Відповідно, ми теж знали їх номер мобільного, з якого могли зателефонувати. Переговори стосувалися найчастіше якихось робочих моментів, якщо раптом затор на КПП намічався “- розповідає відслужив рік в АТО лейтенант Олексій В.
Також є свої “чергові” номери противника і у співробітників СБУ і волонтерів, які займаються обміном полонених – після кожного загострення по обидві сторони залишаються бійці, з різних причин не змогли вчасно відійти на свої позиції.
Однак крім “робочого” спілкування, спілкування супротивників по обидві лінії фронту буває неформальним. Часто це радіо-тролінг противника. Найбільш поширені так звані “концерти” – включення в ефір на частоті противника своїх передач.
Незважаючи на те, що військові з обох боків фронту давно користуються закодованими шифрами в радіообміну, технічно це зробити нескладно – сучасні сканери частот дозволяють “включатися” в ефір противника.
“Сепар, якщо зламують сканерами наші частоти, люблять ставити записи пісень на кшталт” Вставай страна огромная, вставай на смертний бій “, натякаючи на те, що ми тут всі фашисти. Ми в боргу не залишаємося – наші фахівці теж зламують їх ефір. Ставимо їм записи Гімну України. Або покладену на музику речівку “Путін – ..уйло. Часто такі концерти відбуваються після найпотужніших обстрілів. Є й жартівники і у нас, і у них, починають дражнити – мовляв, російський Іван, йди здаватися – в полоні бити будемо несильно, дамо смачного корму та теплий підвал. З того боку теж знущаються, кажуть, мовляв, Рігвул і правосекам “сокир башка”. Часто додають “Аллах акбар”. Ну це вже традиція – Сепар чомусь люблять під Чечені косити “, – розповідає сержант ВСУ Євген К.
Мобільна гра зі смертю
До речі, ще на початку війни на Донбасі в ЗСУ неодноразово робили спроби заборонити бійцям на передовій користуватися мобільними телефонами – геолокацію номерів обчислити за допомогою сучасної техніки дуже легко. Багато обстріли досягали майже снайперської точності – артилерію наводили за найбільшою скупченню активних номерів мобільного зв’язку на передовій.
Однак, незважаючи на офіційну заборону віз і понині там – відібрати у бійців мобілки так і не змогли. Кожен солдат і офіцер ЗСУ кожен день не тільки спілкується з рідними і близькими в тилу, а й активно спілкується в соціальних мережах.
До речі, багато військових ведуть щоденники на передовій на своїх сторінках в соціальних мережах, коментуючи ситуацію на фронті не тільки своїми постами, а й фотографіями місцевості де знаходиться їх підрозділ.
Дивно, але журналістам знімати фото на передовій з помітними орієнтирами, а також згадувати номера діючих підрозділів ЗСУ з прив’язкою до місцевості заборонено – прес-служби аргументують цю заборону тим, що противник може використовувати опубліковані фото і згадки про підрозділи в тексті для артилерійських обстрілів і вилазок груп диверсантів.
локальні перемир’я
При цьому, ведуться телефонні переговори і з противником.
“Це не афішується, але майже у кожного командира опорного пункту є контакт” того боку “. Про це не говорять начальству в штабі, хоча воно, я думаю, все прекрасно розуміє. Молодші командири на своєму рівні самі домовляються про локальні перемир’я. Приводи для таких перемир’я бувають різні. Наприклад, було один раз, коли наш боєць по-п’яному ділу заблукав і бродив по посадці на нейтралці. Подзвонили – домовилися, що поки ми його не виведемо, вони вогонь не відкривають. А ще перемир’я полягають, якщо свято загальний . Наприклад, Новий Рік чи Пас ха. Було пару випадків, коли з “тієї” сторони дзвонили і вітали з днем народження наших командирів. І як подарунок давали вечір або ніч тиші. Але це стосується тільки близьких позицій – тих, які прямо навпроти нас. Але якщо почали насипати великої артилерією з другого ешелону по позиціях, то про всі домовленості відразу всі забувають “, – розповів нам службовець в АТО боєць з позивним” Фома “.
Цікаво, що за словами бійців, неформальні переговори досить часто переходять в обговорення недавніх обстрілів і обопільних атак. При цьому спливають цікаві подробиці. Наприклад, з приводу недавньої атаки сепаратистів під Красногорівка, в “ДНР” зізналися, що до одного з їхніх командирів приїхали журналісти і він дуже хотів показати їм свій полководницький талант, організувавши атаку на українські позиції.
Іноді обговорюють і політичні питання.
“І наші, і Сепар сходяться в думці, що в окопах сидять тільки ті, кому в тилу втрачати нічого. З” того боку “теж кажуть, що їх політики і їхні діти, чомусь під обстріли не йдуть. Але це, мабуть , єдине, що є спільного. Якщо розмова заходить далі, то вони про нас говорять, що ми фашисти і лижемо зад америкосам. Ну і ми їм відповідаємо, природно. Загалом, спілкуватися – спілкуємося, але не братаємося “, – розповідає про особливості “неформального” спілкування з сепаратистами “Фома”.
